admin Новини

План післявоєнного відновлення України

План повоєнного відновлення:

Швейцарія допоможе відбудувати Одеську область, Бельгія – Миколаївську, Швецію та Нідерланди – Херсонську.

У відродженні Луганської області в рамках повоєнного Плану відновлення України братимуть участь Чехія, Фінляндія та Швеція, Одеської – Швейцарія, Миколаївської – Бельгія.

Про це, за словами голови Луганської ОВ Сергія Гайдая, стало відомо на інвестиційній конференції у швейцарському Лугано.

План відновлення, який презентував прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, включає 24 томи напрацювань Національної ради відновлення України.

Провідним країнам світу запропонували безпосередню участь у відновленні окремих регіонів України. Зокрема, Чехія, Фінляндія та Швеція візьмуть участь у відновленні Луганської області, Швейцарія візьметься за відновлення Одеської області, Ірландія – Рівненської, Німеччина – Чернігівської, Канада – Сумської, США та Туреччина – Харківської, Бельгія – Миколаївської, Швеція та Нідерланди – Херсонської, Норвегія – Кіровоградської, Австрія – Запорізької, Польща та Італія – Донецької.

За попередніми оцінками, для реалізації плану потрібно близько 750 млрд доларів. Основними джерелами відновлення – від 300 до 500 млрд доларів – мають стати конфісковані активи росії та російських олігархів. Крім того, планується залучення грантів та кредитів міжнародних організацій та країн-партнерів, а також інвестицій приватного сектору та позабюджетних внесків приватних осіб та корпорацій.

Нагадаємо, що план включає 850 проектів та розрахований на 10 років.

admin Події

Максим Марченко провів зустріч з Послом Швейцарії в Україні Клодом Вільдом

Начальник Одеської обласної військової адміністрації Максим Марченко провів зустріч з Надзвичайним і Повноважним Послом Швейцарської Конфедерації в Україні Клодом Вільдом. Сторони обговорили підтримку Швейцарії по відновленню України, і зокрема, Одеської області.

Клод Вільд зазначив що і швейцарський Уряд, і бізнес активно підтримують Україну на економічному та соціальному фронтах, що є надзвичайно важливим.

«Своєю стійкістю та мужністю ви даєте усім нам урок протистояння та сили в боротьбі за незалежність своєї країни. Ви – платите своєю кров’ю за європейську цивілізацію. Тому Швейцарія цілком на стороні України» – наголосив Надзвичайний і Повноважний Посол Швейцарської Конфедерації в Україні.

В свою чергу, Максим Марченко подякував Клоду Вільду за допомогу та підтримку, яку надає Швейцарія, а також запропонував обговорити низку конкретних проєктів щодо відновлення об’єктів Одещини, які постраждали в наслідок ракетних ударів.

«Внаслідок військової агресії росії проти України, Одеська область стала домівкою для внутрішньо переміщених осіб з тимчасово окупованих територій України та великим логістичним і гуманітарним хабом для здійснення адміністративного управління, гуманітарного кризового реагування та ресурсною базою для Півдня України, зокрема й для Миколаївської та Херсонської областей. В регіоні зберігся кадровий експертний потенціал та ресурсна спроможність для відновлення Одеської області та надання підтримки сусіднім регіонам. То ж будемо вдячні Вам за подальшу підтримку декількох важливих проєктів для їх спільної реалізації» – сказав Начальник Одеської ОВА Максим Марченко.

Ключовим пунктом розмови стала розробка плану відновлення, відбудови та розвитку Одеської області в воєнних та повоєнних умовах.

«Наша мета, з Вашою підтримкою, знайти і відпрацювати ефективні рішення для якнайшвидшого відновлення найважливіших економічних та соціальних процесів, забезпечення стійкого економічного та соціального зростання регіону. Окремою складовою буде стимулювання приватних інвестицій та підприємництва; підтримка малого та середнього бізнесу; відновлення та модернізація житла та соціальної інфраструктури і найголовніше – відновлення пошкоджених об’єктів внаслідок збройної агресії росії на території Одеської області» – додав Максим Марченко.

Окремо торкнулись і планів щодо проведення Всесвітньої виставки «Експо — 2030» в Одесі, що теж може стати важливим кроком у відновленні країни. В цьому контексті Клод Вільд наголосив, що план Маршала по відновленню України вже обговорюється на найвищому політичному рівні в багатьох країнах-партнерах, і Одеса має бути обов’язково включена до цього плану та стати своєрідним інвестиційним хабом. А проведення «Експо – 2030» саме в Одесі пришвидшить розвиток регіону на десятиліття вперед.

Сторони також домовились про подальшу активну співпрацю та активізацію роботи щодо реалізації запропонованих проєктів не лише в економічній площині, а й в проєктах із діджиталізації і методичному напрямку зокрема, проведення швейцарськими експертами стажування та навчання для державних службовців області.

admin Новини

Інвестиційна карта бізнес-можливостей України

Наразі Європейська Бізнес Асоціація розробляє Інвестиційну карту бізнес-можливостей України, де в розрізі кожної області буде представлено — актуальні економічні показники області, географічні особливості, рівень освіти, зайнятості, тощо. Крім того, буде опубліковано актуальні інвестиційні проєкти області, куди вже зараз можна інвестувати.

Візуально як буде виглядати карта можна переглянути в презентації за посиланням.

Наразі ми хочемо зробити Карту максимально наповненою, зокрема, інвестиційними проєктами, аби продемонструвати потенціал України, цікаві напрямки та вже існуючі проєкти, в які можна інвестувати.

Тому, якщо ви маєте такі проєкти (що потребують залучення інвестицій) — запрошуємо заповнити форму за посиланням та представити більше деталей про проєкт. Будемо вдячні за фото та відповідну документацію. Всі проєкти буде додано до Інвестиційної карти, яку буде опубліковано на сайті Європейської Бізнес Асоціації та Global Business for Ukraine.

У випадку виникнення будь-яких питань, будь ласка, звертайтесь на електронну адресу pr@eba.com.ua.

Варто зауважити, що дана карта буде ще більш корисною та важливою для бізнесу та України, оскільки кілька місяців тому Асоціація запустила екстратериторіальну одиницю — the Global Business for Ukraine, яка спрямована об’єднати глобальний бізнес навколо України, а в довгостроковій перспективі — сприяти залученню більшої кількості інвестицій в України. 

admin Публікації

Створення та функціонування спільного підприємства в Україні

Структура

Чи є у Вашій юрисдикції якісь особливі фактори, які визначатимуть структуру спільного підприємства?

Типовими чинниками створення спільних підприємств є галузева практика, нормативно-правова база та оподаткування. 

Наприклад, в Україні існує давня практика укладання угод про спільні підприємства для співпраці в нафтовій та газовій промисловості через певні податкові міркування. Певна регульована підприємницька діяльність може здійснюватись лише юридичними особами, які зареєстровані у встановленій формі (наприклад, банки можуть працювати лише у якості відкритого акціонерного товариства). Через можливе подвійне оподаткування учасники спільного підприємства іноді воліють співпрацювати у якості некорпоративного підприємства на початкових етапах, перш ніж перейти до корпоративного спільного підприємства. 

Починаючи з лютого 2022 року, спільні підприємства, які ведуть діяльність у галузі інформаційних технологій та відповідають певним критеріям, можуть подавати заявку на реєстрацію у якості так званих «резидентів Дія City» та отримати низку законодавчих преференцій, зокрема, спеціальний режим оподаткування, гнучкість найму спеціалістів з інформаційних технологій та регулювання їх залучення, можливість укладати угоди про заборону конкуренції, здійснювати обмін боргових зобов’язань на акції тощо. 

Податкові аспекти 

Які питання стосовно оподаткування виникають для учасників спільного підприємства та для суб’єкта спільного підприємства під час створення спільного підприємства? Які є законні засоби зменшення податкових платежів? 

Зареєстроване спільне підприємство є платником податку за загальними правилами (стосовно податку на прибуток підприємств, податку на додану вартість (ПДВ), податку на нерухомість та інших податків). Починаючи з лютого 2022 року, спільні підприємства, які ведуть діяльність у галузі інформаційних технологій та мають право на реєстрацію у якості так званих «резидентів Дія City», можуть, замість загальної системи застосування податку на прибуток підприємств (18%), обрати податок на виведення капіталу за ставкою 9 відсотків. Пільговими режимами оподаткування можуть користуватись малі суб’єкти господарювання, річний дохід яких не перевищує певних граничних значень (приблизно 7,5 млн. грн. у 2022 році). 

На початку російсько-української війни, тобто починаючи з 24 лютого 2022 року, український уряд запровадив альтернативну систему оподаткування для спільних підприємств з прибутком не більше 10 мільярдів гривень на рік: під час дії воєнного стану такі підприємства можуть, за власним розсудом, сплачувати 2% податку з обороту замість 18% податку на прибуток підприємств. 

Тимчасове звільнення від сплати ПДВ та податку на прибуток підприємств існує в кінематографічній галузі, а також у космічній та авіаційній промисловості. Після 24 лютого 2022 року та під час дії воєнного стану в Україні більшість імпортних товарів для потреб оборони та гуманітарної допомоги звільняються від ввізного ПДВ та митних зборів. 

Для незареєстрованого спільного підприємства застосовується окрема процедура оподаткування, яка підпорядковується спеціальним правилам податкового обліку. У договорі про спільну підприємницьку діяльність визначається учасник (резидент), який несе відповідальність за ведення податкового обліку та сплату податків; цей учасник (а також сам договір) підлягає реєстрації в податковій інспекції. 

Внески в натуральній формі (на відміну від внесків в готівковій формі) з боку засновників або учасників спільного підприємства (як зареєстрованого, так й незареєстрованого) призводять до оподаткуванню ПДВ в Україні та надалі до них застосовуються податкові субсидії та відшкодування. 

Обмеження на майнові внески 

Чи існують обмеження на внесення активів у спільне підприємство? 

Сторони можуть домовитись про внесення будь-яких активів у незареєстроване спільне підприємство. Важливим є те, що інвестиції сторін вважаються однаковими, якщо сторони не вказали інше в договорі про спільну підприємницьку діяльність. 

Існують обмеження на внесення окремих активів до капіталу окремого корпоративного підприємства. Для формування статутного капіталу не можуть бути використані: 

      – бюджетні та позикові кошти; 
      – векселі (прості); 
      – державне (комунальне) майно, яке не підлягає приватизації; та  
      – державне майно, яке перебуває в оперативному управлінні бюджетної установи. 

Взаємодія між конституцією та договором 

Якою є взаємодія між статутом суб’єкта спільного підприємства та угодою між учасниками спільного підприємства? 

Для незареєстрованих спільних підприємств договір про спільну підприємницьку діяльність підлягає реєстрації в місцевій податковій службі з метою оподаткування, якщо загальний обсяг транзакцій з ПДВ за останні 12 календарних місяців перевищує 1 мільйон гривень. Крім того, партнер по спільному підприємству, який несе відповідальність за ведення податкового обліку, підлягає окремій реєстрації в податковій інспекції. 

В зареєстрованих спільних підприємствах сторони можуть укласти корпоративний (акціонерний) договір, який визначає окремі аспекти їх співпраці у якості акціонерів. Такий договір не підлягає реєстрації та не може суперечити установчим документам (статуту) спільного підприємства. У разі виникнення розбіжностей, установчі документи мають переважну силу. 

Станом на 2021 рік, для корпоративного договору може бути обрано неукраїнське право, якщо хоча б один з акціонерів спільного підприємства є нерезидентом України. 

Взаємодія між сторонами 

Як учасники спільного підприємства можуть взаємодіяти з суб’єктом спільного підприємства? Чи існують для цього будь-які обмеження? 

У зареєстрованому спільному підприємстві акціонери можуть брати участь й голосувати на загальних зборах акціонерів та, відповідно, взаємодіяти зі спільним підприємством, шляхом керування ним з найважливіших питань. Акціонери мають доступ лише до обмеженої кількості інформації про підприємство. 

Здійснення контролю 

Як учасники спільного підприємства можуть контролювати процес прийняття рішень суб’єктом спільного підприємства? 

В незареєстрованому спільному підприємстві, сторони можуть домовитись про те, що всі справи повинні здійснювати спільно усі акціонери. У такому випадку для здійснення кожної операції необхідно отримати згоду від усіх акціонерів. 

В зареєстрованому спільному підприємстві, акціонери можуть вести діяльність за власною волею, беручи участь у загальних зборах акціонерів. 

В акціонерних товариствах більшість питань порядку денного загальних зборів акціонерів вирішується простою більшістю голосів усіх акціонерів, які беруть участь у зборах. Однак у закритому акціонерному товаристві акціонери можуть домовитись про скликання більшого кворуму (наприклад, вимагати одностайну згоду від усіх присутніх акціонерів) для будь-яких питань, за винятком наступних: 

      – дострокового припинення повноважень посадових осіб товариства; 
      – пред’явлення позову до посадових осіб товариства про відшкодування збитків, завданих товариству; та 
      – пред’явлення позову про невідповідність законодавчим вимогам у випадку значної транзакції. 

Таким чином, міноритарний інвестор може мати більше влади та контролю над приватним акціонерним товариством. 

В акціонерному товаристві потрібна наявність кваліфікованої більшості (понад 75 відсотків присутніх акціонерів) для прийняття рішень з наступних питань: 

     – внесення змін до статуту товариства; 
     – анулювання викуплених акцій; 
     – зміни типу компанії; 
     – розміщення акцій; 
     – зміни статутного капіталу;  
     – випуску цінних паперів, які можуть бути конвертовані в акції; та 
     – припинення діяльності товариства. 

В товаристві з обмеженою відповідальністю (ТОВ) всі питання, як правило, вирішуються абсолютною більшістю голосів. Однак для вирішення питань про внесення змін до статуту та статутного капіталу, реорганізацію або ліквідацію товариства потрібна наявність кваліфікованої більшості (не менше 75 відсотків від загальної кількості голосів учасників товариства). Якщо статутом товариства не встановлено меншу кількість голосів (але не менше більшості), одностайне рішення всіх учасників вимагається для вчинення наступних дій: 

    – затвердження грошової оцінки немайнового внеску учасника; 
    – перерозподілу часток учасників; 
    – створення інших організацій; та 
    – придбання товариством частки учасника. 

Міноритарні інвестори також мають право вимагати проведення внутрішнього та зовнішнього аудиту. Наприклад, міноритарні акціонери, які володіють понад 10 відсотками акціонерного товариства, можуть вимагати спеціального перегляду внутрішньою ревізійною комісією або належної перевірки фінансової звітності незалежною аудиторською фірмою. 

Питання управління 

Які проблеми управління найчастіше виникають у зв’язку зі спільними підприємствами? Як їх вирішують? 

У незареєстрованому спільному підприємстві сторони вільні встановлювати спеціальні порядки прийняття рішень та практичні способи ведення діяльності відповідно до положень угоди про спільне підприємство. 

Двома найпоширенішими питаннями управління, які виникають у корпоративних спільних підприємствах, є наявність кворуму та прийняття рішень з конкретних питань. 

У разі виникнення корпоративних спорів, сторони можуть вирішувати їх в судах або через арбітраж. Акціонери мають більше свободи та гнучкості для вирішення питань управління за допомогою акціонерних договорів. 

Номінальні директори 

Що стосується зареєстрованого спільного підприємства, які засоби контролю існують у Вашій юрисдикції стосовно номінальних директорів? Яким чином номінальний директор повинен збалансувати потенційно суперечливі інтереси компанії спільного підприємства та акціонера, який призначає його? 

В Україні мажоритарний акціонер (учасник) зазвичай призначає директора, але перший повинен діяти в найкращих інтересах спільного підприємства. 

У ТОВ нагляд за радою директорів може здійснювати наглядова рада (якщо це передбачено статутом) або інший корпоративний орган, призначений загальними зборами акціонерів, або ж обидва. Загальні збори акціонерів можуть переуступити наглядовій раді певні повноваження, у тому числі й повноваження призначати та звільняти з посади чи призупиняти повноваження ради директорів. Крім того, акціонери, які володіють не менше ніж 10 відсотками статутного капіталу, можуть ініціювати проведення фінансової перевірки товариства незалежним аудитором. Рада директорів зобов’язується, за вимогою аудитора, надавати документи про товариство. 

В акціонерному товаристві виконавчий орган підзвітний загальним зборам акціонерів та наглядовій раді (у тому числі й її постійній ревізійній комісії). Загальні збори акціонерів також можуть обирати ревізійну комісію у якості окремого корпоративного органу. В публічних акціонерних товариствах обов’язково проводиться щорічна перевірка незалежним сертифікованим аудитором. Рада директорів зобов’язується, за вимогою ревізійної комісії або аудитора, надавати документи про товариство. 

Законодавство про захист конкуренції 

Які положення законодавства про захист конкуренції пов’язані зі створенням та функціонуванням спільного підприємства? Чи потрібне схвалення? 

Якщо припустити, що пороги товарообігу досягнуті, створення та функціонування спільного підприємства може спричинити потребу в отриманні певних дозволів. Залежно від того, чи буде спільне підприємство повнофункціональним чи ні, може виникнути потреба в отриманні дозволу на наступне: 

     – злиття: у разі створення спільного підприємства, якщо воно діє на постійній основі, всі функції автономного господарюючого суб’єкта (повнофункціонального спільного підприємства) й таке створення не призведе до координації конкурентної поведінки між самими материнськими компаніями спільного підприємства або між спільним підприємством та його материнськими компаніями; або 

     – узгоджені дії: якщо спільне підприємство створюється з метою або призводить до координації конкурентної поведінки між самими материнськими компаніями спільного підприємства або між спільним підприємством та його материнськими компаніями. 

Надання послуг 

Які ключові положення передбачені у Вашій юрисдикції при структуруванні надання послуг суб’єкту спільного підприємства учасниками спільного підприємства? 

У незареєстрованому спільному підприємстві, у випадку простого партнерства необхідно отримати згоду всіх сторін для виконання кожної операції, якщо інше не зазначено в договорі простого партнерства. 

В акціонерному товаристві надання послуг суб’єкту спільного підприємства учасниками спільного підприємства (тобто його акціонерами) може бути визнано «угодою з зацікавленістю», якщо вартість цієї транзакції перевищує 1 відсоток вартості активів компанії, крім випадків, коли статутом підприємства встановлено меншу вартість. Зацікавленою стороною в угоді може виступати акціонер (або акціонери чи їх філії), який одноосібно чи спільно володіє 25 або більше відсотками акцій товариства. Угоди з зацікавленістю на суму до 10 відсотків вартості активів компанії вимагають схвалення з боку наглядової ради компанії, а угоди на суму понад 10 відсотків вартості активів компанії вимагають схвалення з боку загальних зборів акціонерів. Під час голосування акціонери, які зацікавлені у цій транзакції, не мають права голосу, а рішення з цього питання приймається більшістю голосів незацікавлених акціонерів, які присутні на зборах. 

У випадку ТОВ, ця транзакція вважається «угодою з зацікавленістю», якщо інша сторона є, зокрема, акціонером (або акціонерами чи їх філіями), який одноосібно чи спільно володіє 20 або більше відсотками акцій товариства. Однак це повністю залежить від акціонерів: чи встановлювати в статуті компанії положення про необхідність попереднього ухвалення угод з зацікавленістю, чи ні. Усі акціонери затверджують відповідні положення статуту одноголосно. Якщо статут не містить таких положень, жодні обмеження стосовно угод з зацікавленістю не застосовуються, за винятком того, що такі транзакції здійснюються на формальній основі. 

Трудові права 

Який вплив мають статутні трудові права у спільних підприємствах? 

Працівники мають право на всі доступні законні трудові права у спільних підприємствах. Передача бізнесу призведе до автоматичного переходу його працівників до нового роботодавця. При цьому сам факт передачі бізнесу не може бути підставою для звільнення. У разі переведення іноземних працівників роботодавець повинен отримати дозвіл на роботу до початку роботи іноземної сторони в українській компанії. Відповідно до загальних положень законодавства про працю, переведення на іншу роботу в тій самій компанії та переведення до іншої компанії або на іншу територію чи місце вимагає отримання згоди відповідного працівника. Проте в умовах російсько-української війни після 24 лютого 2022 року та під час дії воєнного стану в окремих випадках (пов’язаних з ліквідацією наслідків такої агресії) згода працівників не потрібна. 

У випадку незареєстрованих спільних підприємств працівники наймаються безпосередньо сторонами спільного підприємства. 

Права інтелектуальної власності 

Як зазвичай розглядаються права інтелектуальної власності на створення, функціонування та припинення спільного підприємства у Вашій юрисдикції? 

Учасники незареєстрованого спільного підприємства можуть регулювати питання володіння та використання своїх прав інтелектуальної власності у своїй угоді про спільне підприємство або в окремій угоді, наприклад, в договорі ліцензування. Те саме стосується зареєстрованого спільного підприємства. 

Економічні (майнові) права інтелектуальної власності можуть бути переуступлені або передані у власність чи користування (наприклад, за договором ліцензування) зареєстрованому спільному підприємству. Після припинення спільного підприємства до прав інтелектуальної власності застосовуються ті самі заходи, що й до будь-яких інших прав власності: вони або продаються (передаються) третім особам для погашення боргів, або розподіляються між акціонерами компанії. 

admin Новини

Шмигаль розповів про суму, зібрану на відновлення України

Загальна сума, яка піде на відновлення країни, нині становить 110 млрд грн, зазначив глава уряду.

Загальна сума на відновлення України, джерела надходження яких вже зрозумілі, нині становить близько 110 млрд грн. Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль на засіданні уряду у вівторок, 10 січня.

“Масштаби руйнувань колосальні. Йдеться про сотні мільярдів доларів втрат. Відповідно програма відновлення України стане найбільшим проектом відновлення з часів Другої світової війни. Ми вже визначали чотири ключові джерела її фінансування”, – пояснив глава уряду.

Чиновник додав, що першим джерелом стануть конфісковані російські кошти.

“Уряд вже направив 17 млрд грн конфіскованих коштів російських банків до бюджетного Фонду ліквідації наслідків збройної агресії. Процес конфіскації російських активів в Україні триває. Працюємо над тим, щоб він розпочався і в країнах-союзниках”, – зазначив він.

Прем’єр додав, що друге джерело – кошти безпосередньо з державного бюджету, зокрема, у 2023 році 35,5 млрд грн також підуть до Фонду ліквідації наслідків збройної агресії за рахунок сплати Національним банком частини свого прибутку.

Третє джерело – кошти міжнародних партнерів, зазначив Шмигаль.

“Вже є перші кроки в цьому напрямку. США ухвалили рішення про виділення на відновлення України 1,4 млрд доларів або понад 56 млрд грн. Найближчим часом очікуємо на надходження цих коштів”, – розповів глава уряду.

Четвертим джерелом стануть кошти донорів з усього світу, зібрані на платформі United24, розповів він.

“Дякую всім нашим партнерам і тисячам людей з різних країн світу, які допомагають нам розпочати цей процес відновлення. На сьогодні загальна сума на відновлення з уже зрозумілих нам джерел становить близько 110 млрд грн. Всього цього року розраховуємо отримати 17 млрд доларів або 680 млрд грн на першочергове відновлення пошкодженого та зруйнованого майна”, – резюмував прем’єр-міністр.

Як повідомлялося, за підсумками 2022 року падіння ВВП України оцінюється на рівні 30,4%, що є кращим показником, ніж передбачалося раніше.

У МВФ спрогнозували, що Україні може знадобитися від 39,5 до 57 мільярдів доларів зовнішнього фінансування у 2023 році.

https://ua.korrespondent.net/ukraine/4551811-shmyhal-rozpoviv-pro-sumu-zibranu-na-vidnovlennia-ukrainy