Категорія: Події

Перший Інвестиційний Форум, проведений Асоціацією правників України 6-7 червня 2024 року, став майданчиком для обговорення перспективних інвестиційних можливостей та вирішення юридичних викликів у сферах, які важливі для подальшого сталого розвитку України.

Кожна сесія Форуму була платформою для плідних дискусій, під час яких лунали цікаві й корисні ідеї та інсайти. З огляду на цінність інформації, отриманої від спікерів заходу, АПУ підготувала висновки та рекомендації для уряду й бізнесу за підсумками Першого Інвестиційного Форуму. Ознайомитися із рекомендаціями ви можете нижче.

Сесія 1. Вступ України до Євросоюзу: що це означає для бізнесу?

Уряд повинен чітко врегулювати порядок взаємодії бізнесу і влади під час переговорного процесу про вступ до ЄС. Зокрема, потрібно, щоб було чітко передбачено:

• як залучається бізнес до переговорного процесу (наприклад, якщо це робочі групи по кожній переговорній главі, то це має бути чітко прописано);
• має бути чітко врегульовано, хто від бізнесу залучатиметься до робочих груп — асоціації (які саме — всеукраїнські, регіональні, які об’єднують певний відсоток підприємств певної галузі) або подекуди самі підприємства (але знову ж таки повинні бути виписані чіткі критерії для таких підприємств); має бути забезпечено рівний доступ усім асоціаціям і підприємствам;
• роль бізнесу/асоціацій — просто взяти участь у робочій групі/подати позицію чи все-таки бізнес/асоціації матимуть хоча б дорадчий голос (очевидно, що повинно бути останнє, щонайменше з певних стратегічних питань);
• потрібно, щоб Уряд повідомляв бізнесу/асоціаціям наші переговорні позиції та позиції ЄС і погоджував їх із бізнесом.

Сесія 2. Реформи під час війни — які умови роботи слід очікувати бізнесу?

1. Бізнес очікує партнерських відносин з владою та ефективних механізмів взаємодії при вирішенні питань, які виникають під час здійснення господарської діяльності (в тому числі з питань бронювання працівників та недопустимості внесення змін до правил «гри» під час «гри»).

2. Державні органи мають відійти від презумпції вини бізнесу та концепції злої волі й змістити акцент із застосування негативних наслідків на попереднє консультування бізнесу для запобігання допущення бізнесом несвідомих / не навмисних порушень.

3. Потрібно запровадити дієве адміністративне оскарження є запорукою партнерських відносин бізнесу і влади. Державні органи не повинні боятися приймати рішення на користь бізнесу, якщо контролерами були допущені помилки під час перевірок.

4. Національна стратегія доходів 2030 може стати бар’єром для інвестицій, якщо буде реалізована в повному обсязі. До початку її реалізації потрібно відновити довіру платників податків до податкових, митних та правоохоронних органів. Тільки після цього можливо розглянути доцільність надавати їм додаткові повноваження.

5. Перенесення європейських правил та концепцій (прогресивні ставки оподаткування, практичне нівелювання спрощеної системи оподаткування та інші) в українську податкову систему потрібно здійснювати з урахування національної специфіки, оскільки, якщо цього не зробити, таке перенесення може мати протилежний ефект.

6. Непропорційні штрафи на посадових осіб імпортерів за помилки в оформленні митних документів без можливості їх оскарження в касаційних судах істотно знижують інвестиційну привабливість держави.

7. На сьогоднішній день, державою не забезпечено доступність страхування ризиків бізнесу від воєнних та політичних ризиків. Хоча і ведеться робота в цьому напрямку. Вартість страхування є надмірною та таке страхування не завжди можливе. Ефективне державне рішення в цьому питанні безперечно сприятиме інвестиційній привабливості держави.

8. Для підвищення рівня захисту інвестицій державі необхідно в першу чергу забезпечити виконання законів, а не їх перекручування з метою застосування санкцій до бізнесу.

Сесія 3.1. Виклики та можливості в аграрній сфері

1. За результатами сесії можна резюмувати, що загалом склалось відчуття, що проблемам галузі приділяється достатньо уваги.
2. Зокрема, доволі позитивні відгуки є щодо початку роботи державної програми компенсації аграріям 80% вартості розмінування забруднених земель. Кількість операторів протимінної діяльності (серед яких, зокрема, є також агрохолдинги) з початку року зросла вдвічі до близько 30 компаній. Рекомендується не випускати дане критичне для багатьох аграріїв питання з фокусу уваги. Акцент повинен робитись надалі на розробці та пошуку нових технологічних рішень. Очікується підтримка таких досліджень з боку уряду.
3. Загалом позитивні відгуки також щодо підтримки аграріїв у прифронтових зонах (звільнення від оподаткування, знижка на залізничні перевезення, тощо).
4. Експерти закликають аграріїв до інвестицій в проєкти біоенергетики (біоетанол) та переробки. Існує достатній потенціал залучення як позичкового так і стратегічного фінансування таких проєктів в Україні та за кордоном. Зокрема, це один з фокусів уваги ЄБРР в Україні.
5. Розуміючи необхідність мобілізації загалом, аграрії закликають схвалити т.зв. «економічне бронювання», що є критичним в певних сегментах.
6. На даний час є доволі багато різноманітних програм підтримки підприємств в агросфері, а також суттєвий запит від інституційних та приватних інвесторів. В той же час відмічається недостатній рівень підготовки інвестиційних проєктів та неготовність значної кількості підприємств до залучення інвестицій.

Сесія 3.2. Виклики та можливості у сфері видобування природних ресурсів

1. Угоди про розподіл продукції (“УРП”):
   • прийняття підзаконних нормативно-правових актів щодо реалізації угод про розподіл продукції;
   • врегулювання функцій державної уповноваженої установи щодо контролю за виконанням УРП; та
   • визначення уповноваженої особи щодо реалізації нафти та конденсату за УРП.
2. Імплементація Регламенту ЄС про доброчесність та прозорість на оптовому енергетичному ринку (“REMIT”):
   • проведення навчальних заходів для бізнесу щодо REMIT; та
   • встановлення перехідного періоду, протягом якого не застосуватимуться санкції за порушення, та уточнення термінології законодавства.
3. Вдосконалення механізму резервування земель для надрокористувачів.
4. Поширення дії індустріальних парків та пільг для проєктів зі значними інвестиціям на сферу видобування.
5. Розробка довгострокової стратегії розвитку видобувної галузі та відповідних державних програм підтримки.
6. Передбачення підстав для внесення змін до програми робіт у зв’язку зі зміною обсягів видобутку через воєнний стан.
7. Доповнення Кодексу України про надра визначеннями базових понять, видалення неактуальних положень з Гірничого закону України.
8. Врегулювання питання відходів видобувної галузі шляхом прийняття законопроєкту “Про управління відходами видобувної промисловості” та внесення змін до Закону України “Про управління відходами”.

Сесія 4.1. Виклики та можливості в оборонній сфері

Коментарі щодо удосконалення законодавства в оборонній галузі

1. Заборона на експорт товарів військового призначення

Наразі ця фактична заборона суттєво обмежує розвиток української оборонної індустрії, зокрема через неможливість залучення ресурсів від замовлень іноземних клієнтів, які могли б бути спрямовані на розробку нових зразків озброєння та військової техніки, розширення виробництва.

Заборона на експорт змушує українських виробників переносити виробництва за межі України для того, щоб мати можливість вести повноцінну діяльність на міжнародному ринку. Така ситуаціє не є бажаною ані для української оборонної галузі, ані для економіки в цілому.

Зняття заборони на експорт стане важливим кроком для розвитку українського оборонного сектору, створить умови для того, щоб оборонна індустрія залишалась одним з драйверів українською економіки навіть після закінчення активних бойових дій.

2. Регулювання бронювання працівників підприємств оборонно-промислового комплексу

Нещодавно перелік критеріїв для визначення підприємств у сфері оборонно-промислового комплексу такими, що мають важливе значення для національної економіки був розширений. Проте їх перелік не повністю відповідає поточним потребам. Зокрема, існує потреба у внесенні до них змін таким чином, щоб охопити підприємства, які перебувають на етапі розробки новітніх зразків озброєння та військової техніки, проте ще не мають укладених контрактів із державними замовниками.

Необхідно також унормувати порядок бронювання осіб, військово-облікові дані яких потребують уточнення. Станом на сьогоднішній день фактична неможливість забронювати таких осіб створює суттєві перепони в роботі підприємств оборонної галузі. 2

Такі зміни нададуть можливість підприємствам оборонної галузі належним чином бронювати всіх критично важливих працівників, що є важливою умовою для стабільність їх діяльності в умовах дефіциту кадрів.

3. Укладення довгострокових контрактів з оборонних закупівель

Інтенсивність бойових дій створює потребу у системному та вчасному забезпеченні українського війська відповідними товарами військового призначення. Підприємствам оборонно-промислового комплексу необхідна передбачуваність від державних замовників щодо обсягів та номенклатури закупівель для того, щоб ритмічно закривати цю потребу.

Стабільно робота оборонних підприємств потребує можливості довгострокового планування для того, щоб належним чином розгорнути виробництво, закупити необхідні витратні матеріали та комплектуючі, залучити відповідну кількість кваліфікованих кадрів. Досягнути цього можливо лише за умови, що обсяг та номенклатура закупівель узгоджуються на довгостроковий період.

Окрім цього, наявність довгострокових зобов’язань з боку державних замовників створює умови за яких в Україні можуть почати розгортати виробництва іноземні виробники, для яких гарантований обсяг замовлення з боку держави є критично важливим для входу на український ринок.

Таким чином, створення інструментів для гарантованих довгострокових (принаймні до трьох років) закупівель може створити суттєвий поштовх для розвитку українського оборонного сектору.

Сесія 4.2. Виклики та можливості в енергетичній сфері

1. Проблема: Відсутність ринку PPA

Основна перешкода для розвитку нових потужностей електрогенерації полягає, з одного боку, у відсутності будь-якої державної підтримки (яку свого часу забезпечував зелений тариф), а з іншого боку — у відсутності сформованого ринку офтейкерів за довгостроковими договорами купівлі-продажу електроенергії, які б могли зайняти нішу зеленого тарифу. Про це зазначили учасники панелі, зокрема, представники Goldbeck Solar і Notus energy.

Пропозиція: ініціювати створення фонду (за прикладом Аргентини), який виступить віртуальним офтейкером. Фонд має бути прогарантований міжнародними парнерами та фінансовими інституціями. Він зможе бути самоокупним та прибутковим, оскільки виробники ВДЕ будуть сплачувати до Фонду певну частку виручки. За результатами попередніх переговорів із МФО, ця пропозиція знайшла широке схвалення.

2. Проблема: Відсутність державної підтримки

Наразі держава підтримує індустріальні проєкти через механізм індустріальних парків, також здійснюється підтримка проєктів зі значними інвестиціями (так звані інвестняні). Проєкти сектору ВДЕ не підпадають під сферу застосування законів про індустріальні парки чи інвестнянь (крім біогазу та біометану, які розглядаються як переробка відходів).

Зі скасуванням зеленого тарифу проєкти генерації енергії з альтернативних джерел не отримують жодних економічних заохочень з боку держави.

Пропозиція: розповсюдити дію закону про державну підтримку інвестиційних проєктів зі значними інвестиціями на проєкти з розвитку ВДЕ та зеленого водню, а також будівництво балансуючих потужностей (системи накопичення та зберігання, маневрені системи).

3. Проблема: Воднева стратегія

Незважаючи на те, що Україна планує стати зеленим хабом та експортером зеленої електроенергії та зелених газів для ЄС (ЄС в своєму Green Deal очікує половину імпортованого зеленого водню отримати з України), станом на зараз дуже мало зроблено для розвитку водневої енергетики.  

Пропозиція: в рамках Міністерства енергетики України створити окремий відділ, який би займався імплементацією водневої стратегії та координував цю роботу із ключовими партнерами в Україні.

Джерело: https://uba.ua/ukr/news/visnovki-ta-rekomendaci-dlja-urjadu-jj-bznesu-za-rezultatami-pershogo-nvesticjjnogo-forumu

22 березня відбулась зустріч Європейської Бізнес Асоціації з Маркіяном Ключковським, виконавчим директором міжнародного Реєстру збитків, завданих агресією російської федерації проти України. Того ж дня у Києві відбулося відкриття Офісу Реєстру збитків для підвищення ефективності його діяльності та координації певних робіт на місцях.

Наразі тривають фінальні приготування до старту роботи Реєстру – прийому перших заяв. Першою категорію, яка буде відкрита в Реєстрі, будуть заяви фізичних осіб щодо пошкодження чи руйнування житлового майна. Далі протягом наступних 12 місяців будуть запущені інші категорії, з повним переліком яких можна буде найближчим часом ознайомитись на сайті Реєстру.

В цілому, подавати заяви до Реєстру зможуть люди, компанії та держава. Заяви можуть стосуватися збитків на міжнародно визнаній території України та територіальних водах, завданих починаючи з 24 лютого 2022 року. Період з 2014 року до початку повномасштабного року поки що не входить до мандату Реєстру. Іноземні громадяни та юридичні особи також зможуть подавати заяви до Реєстру.

Загальна кількість заяв, яку отримає Реєстр, оцінюється в кількості від 6 до 8 млн, а в категорії, що буде запущена найпершою – заяви від фізосіб щодо руйнування житла – від 300 до 600 тисяч.

Подача заявок відбуватиметься у цифровому форматі через портал Дія, юридичні особи зможуть це роботи через веб-портал Дії з підключенням ЄДР. Дещо згодом буде можливість подати заяву через мережу ЦНАПів. Передбачається, що більшість пунктів заявки будуть заповнюватись автоматично системою, підтягуючи дані з державних реєстрів. Зважаючи на значну кількість потенційних заяв, для їх опрацювання використовуватимуться різні інструменти автоматизованого аналізу, зокрема штучний інтелект.

Окрім збитків, завданих громадянам України, в пріоритетах Реєстру також буде опрацювання заяв щодо збитків внаслідок руйнування критичної інфраструктури, що зачіпає також і бізнес. Заяви від бізнесу щодо руйнування чи знищення майна та інших збитків будуть прийматися Реєстром дещо пізніше. Для юридичних осіб буде передбачено декілька категорій – можна буде заявити про вимоги, пов’язані безпосередньо з відшкодуванням збитків, завданих майну, та вимоги щодо втрат бізнесу (економічні наслідки, втрачена вигода тощо).

Наступні кроки – це створення компенсаційної комісії та компенсаційного фонду. За очікуваннями пана Ключковського, створення компенсаційної комісії може зайняти ще близько року. Інструменти для забезпечення компенсаційних виплат ще будуть розроблятися, так само як будуть прийматися окремі рішення по джерелах цих виплат. Концептуально, це мають бути воєнні репарації.

Повний запис зустрічі можна переглянути за посиланням.

Джерело – https://eba.com.ua/reyestr-zbytkiv-zavdanyh-agresiyeyu-rf-proty-ukrayiny-u-najblyzhchi-tyzhni-rozpochne-pryjom-zayav/

Минулого тижня відбувся щорічний захід «Інфраструктурний день 2023» за організацією European Business Association. Учасниками стали представники бізнесу, держустанов, представники уряду, високопосадовці, які обговорили актуальні проблеми української інфраструктури під час війни, шляхи їх вирішення та можливості для подальшого розвитку.  Під час заходу Комітет з логістики Асоціації представив результати експертного дослідження «Інфраструктурний індекс 2023», який був проведений у партнерстві з юридичними фірмами Arzinger та Sayenko Kharenko.

Спікерами першої панелі були:

• Юрій Васьков, Заступник Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України.
• Ольга Копійка, Голова Комітету з логістики Європейської Бізнес Асоціації.
• Дар’я Січкар, Менеджер Комітету з логістики Європейської Бізнес Асоціації.

Дарія Січкар навела результати дослідження Infrastructure index. На основі проведеного опитування основними викликами 2023 року стало: зростання логістичних витрат, брак кадрів, блокування вільного судноплавства, черги на прикордонних переходах, обмеження українського експорту країнами ЄС. Якщо порівнювати з минулим роком, то основні виклики у 2022 році були: зміна логістики у зв’язку з блокадою морських портів, зменшення попиту на товари та послуги, а також проблеми з енергопостачанням.

Топ-3 інвестиційних проєктів на 2023 рік: 

1. Розвиток автомобільних шляхів, що з’єднують Україну та ЄС.
2. Розбудова євроколії на території України.
3. Будівництво в Україні стратегічних універсальних транспортних хабів.

Також є дуже популярним Logistics Performance Index (LPI), Світовий банк у 2023 році дав Україні 79 місце. До війни ми займали 65 місце. Юрій Васьков підмітив що несправедливо оцінювати на рівні з іншими країну, яка воює. Сьогодні Україна працює на розбудову всіх можливих логістичних шляхів в умовах блокади. Також важливими напрямками для Мінвідновлення є підтримка місцевої інфраструктури, критичного експорту та імпорту, підготовка енергетичної інфраструктури до зимового періоду.

Юрій Васьков прокоментував ситуацію з протестами польських перевізників, внаслідок яких заблоковані пункти пропуску “Ягодин-Дорогуськ”, “Краковець-Корчова”, “Рава-Руська – Гребенне”:

«Є Угода на «транспортний безвіз» – до 1 липня 2024 року. Вона є діючою і ми її виконуємо. Щодо польських протестувальників, наскільки мені відомо, це невеликий відсоток їх ринку перевізників – 1-2%.

Насамперед, це стосується східного кордону ЄС. Є відповідні процедури, механізми Європейської Комісії, якими вони можуть впливати на цю ситуацію. Ми зі своєї сторони будемо відстоювати права наших перевізників, українського бізнесу.
Стосовно плану «Б» – це максимально розвивати альтернативні шляхи експорту.»

Він підкреслив, що морський коридор має позитивну динаміку:

• Близько 140 суден зайшли до портів Великої Одеси.
• 4,5 млн тонн експортовано.
• Експортується і металургія й інші номенклатури вантажів.

Це ключовий шлях для підтримки експорту, що надасть мінімум +8% до ВВП у 2024 році. Якщо буде працювати й Дунай – це загалом +13% до ВВП.

«Ми розуміли, коли запустили морський коридор, що потрібно максимально співпрацювати зі страхувальниками, щоб знизити вартість фрахтових ставок. Це було ключовим питанням.

Ми отримали згоду провідних британських страхувальників на створення страхового пула, бо мова йде про нестандартні ризики. В цей страховий фонд також увійшла Україна зі своїми фінансовими гарантіями. Наявність цього пулу дає можливість надавати судновласникам страхові тарифи на рівні 1,25%. Ринок вантажовідправників, фрахтувальників відчує зниження фрахтових ставок протягом декількох тижнів.»

Також він відмітив, що у жовтні 2023 року «Укрзалізниця» перевезла максимум вантажів за часи війни. Вона продовжує розвиватися і запускати нові проєкти. Наприклад, проєкти перевантажувальних терміналів (як державних так і приватних), розбудову нових напрямків з Румунією та Молдовою.  

Спікерами другої панелі «Експорт під час війни» стали:

• Юрій Васьков, Заступник Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України.
• Юлія Клименко, Перша заступниця голови Комітету ВРУ з питань транспорту та інфраструктури.
• Михайло Кравченко, Керівник служби залізничної логістики групи «Кернел».
• Вячеслав Єрьомін, Член правління АТ «Укрзалізниця».
• Юрій Литвин, Голова ДП «Адміністрація морських портів України».
• Дмитро Москаленко, Генеральний директор ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство».

Юлія Клименко підкреслила, що весь бюджет зараз спрямований в оборону і безпеку. Тому інвестиції в інфраструктуру на наступний рік мінімальні:

«Розрив бюджету на наступний рік для України достатньо великий, непідтверджених доходів на даний момент – $42 млрд, які повинні були надати міжнародні партнери: США, ЄС. І це є великою дірою на 2024 рік.

У 2024-2025 році інфраструктура буде розвиватися за рахунок кредитів, грантів і грошей бізнесу. Держава навряд чи буде інвестувати. Тому потрібна скоординована робота, ефективність кожного долару – пріоритет.»

Також, Юлія Клименко, відмітила, що якщо держава має амбіції вступити в ЄС за 2 роки, то секторальні закони повинні бути прийняті за цей час у співпраці з бізнесом і мати переговорний процес з іншими країнами:

«Є також додаткові вимоги. У нас з’явився окремий представник зі сторони США, який буде брати участь у формуванні інфраструктурної політики. Не потрібно забувати, що ми складаємо велику конкуренцію на ринку. Тому потрібно доводити іншим переваги в співпраці з українським бізнесом.»

Також спікери обговорили як повинна прийматися Морська стратегія України, її важливість, унікальність ситуації в Україні.

Юрій Литвин, Голова ДП «АМПУ», навів данні з перевезень портами за два роки, назвав на що потрібно фокусуватися. Окремо треба відзначити роботу, яка була проведена на дунайському напрямку:

• Днопоглиблення, яке було проведено в стислі терміни.
• Протягом 2022-2023 було відкрито більше ніж 20 нових точок перевалки.
• В даний час йде робота над більше ніж 15 проектами з бізнесом по відкриттю нових терміналів, причальних ліній.
• Була проведена велика робота з додавання лоцманських одиниць – майже в п’ять разів. З румунської сторони обіцяють, що запрацює також до 10 лоцманів з їх сторони, що надасть збільшення обсягів перевалки.
• Було проведено технічне оснащення, діджиталізація автоперевезень, відкриття додаткових прохідних.
• USAID, JICA, EMSA, уряди США, Франції та Японії, Єврокомісія та багато інших партнерів та друзів України допомагають у реалізації планів, незважаючи на триваючі атаки ворога.

Потенціал Дунаю буде зберігатись й до кінця року, незважаючи на відкриття портів Великої Одеси. Вантажу буде достатньо, цікавість на 20% зараз впала, але залишається стабільною, зауважив Юрій Литвин.

«За 10 місяців 2023 року Українські порти на Дунаї збільшили обробку вантажів у 2,2 рази з 12,6 млн тонн до 27,6 млн тонн, порівняно з аналогічним періодом минулого року.

Щодо номенклатури, то з 40,2 млн тонн вантажів за січень-жовтень цього і минулого  років – 18,3 млн тонн припало на зернові вантажі, 3,6 млн тонн – на руду, 3,2 млн тонн – на олію, 2,6 млн тонн – на нафтопродукти та 12,4 млн тонн – на інші вантажі.»

Дмитро Москаленко, Генеральний директор ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство», відзначив як УДП змогло побороти корупцію шляхом:

• Цифровізації та автоматизації управління.
• Прозорістю закупівлі.
• Ринковими тарифами та прозорістю реалізації послуг.
• Системою моніторингу за рухом флоту.
• Поверненням та захистом активів.
• Департаментом безпеки.
• Кадровим перезавантаженням та новою системою мотивації.

Вячеслав Єрьомін, Член правління АТ «Укрзалізниця», прокоментував ситуацію з уніфікацією тарифів, що чекати в наступному році, який буде фінплан на 2024 рік, куди буде інвестувати «Укрзалізниця», з ким з міжнародних партнерів співпрацює. Головний напрямок – порти та прикордонні переходи.

Спікери розглянули можливість створення нового формату ринку залізничних перевезень, звертаючи увагу на значення вільного доступу до залізничної інфраструктури, що сприятиме зниженню монопольного впливу на сферу перевезень.

Третя панель була присвячена «Інвестиціям та відновленню транспортної інфраструктури у 2024 році». Спікерами стали:

• Анна Юрченко, Заступниця Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України.
• Володимир Кузьо, Заступник Міністра економіки України.
• Олена Волошина, Голова представництва Міжнародної. фінансової корпорації IFC в Україні.
• Андрій Підгайний, Партнер Arzinger.
• Тимур Енхбаяр, Старший юрист Sayenko Kharenko.

Вони обговорили перспективи державної підтримки відновлення пошкоджених/зруйнованих морських, річкових терміналів та зерносховищ; міжнародну допомогу Україні у відновленні та залученні інвестицій в інфраструктуру; новації у сфері державної підтримки значних інвестицій; впровадження міжнародних стандартів у будівництві доріг.

Отже, наша транспортна система відіграє ключову роль для економіки держави та військового забезпечення. Але ми маємо постійні виклики, з точки зору фінансових гарантій від міжнародних партнерів, політики урядів сусідніх країн, атак країни-агресора рф та постійних змін на ринку. Але наш бізнес та держава гідно тримають ці виклики, розв’язують продовольчу кризу, зберігають робочі місця, адаптуються, домовляються з іноземними партнерами і не мають недосяжних цілей.

Інфраструктурний день 2023. Підсумки щорічного заходу

Понад 500 міжнародних делегатів цьогоріч об’єднав на своєму майданчику наймасштабніший інвестиційний форум FIT for Ukraine: Annual Meeting.

Мета форуму  – залучення приватних інвестицій для відбудови України.

Всі, хто бажають інвестувати в Україну та взяти участь у її відбудові, отримали найактуальніші аналітичні дані щодо інвестиційних стимулів, регуляторних змін, практичних аспектів реалізації проєктів, обговорили найважливіші питання, з якими стикаються інвестори в Україні.

На порядку денному

• фінансування приватного сектору для трансформації української економіки
• відновлення українських регіонів та промисловості за участю приватного сектору: державна підтримка та стимули
• успішні кейси, інвестиційні плани на 2024 рік

Захід відбувся у рамках найбільшої виставки з реконструкції України ReBuild Ukraine.

FIT for Ukraine – це серія інвестиційних форумів для бізнесу, зацікавленого у відновленні України. У 2023 році заходи FIT for Ukraine відвідало понад 7 000 людей з 65 країн світу.

Ключові меседжі спікерів

• війна не є перешкодою для інвестиційної діяльності в Україні, навпаки, ті бізнеси, які починають планування своїх проєктів вже зараз, матимуть змогу розпочати їхню реалізацію одними з перших після перемоги – Давид Арахамія – Народний депутат України (лідер фракції); Голова наглядової ради UkraineInvest
• Італія прагне  швидко побачити Україну членом ЄС, а в 2025 році хоче прийняти в себе Ukraine Recovery Conference – Девід Ла Чечілья – Спеціальний посланник з питань відновлення України; Надзвичайний і Повноважний Посол Італії в Україні 2016-2021 рр
• Норвегія планує багаторічну підтримку у відбудові України та реформуванні України. Нещодавно Уряд Норвегії зробив грантовий внесок до Цільового фонду підтримки, відновлення, відбудови та реформування України (URTF) Світового банку на суму 190 млн дол. США, щоб підтримати спроможність Уряду України надавати послуги, включаючи інвестиції в ремонт зруйнованої інфраструктури – Крістіан Сюсе – Спеціальний представник з питань України, Міністерство закордонних справ Норвегії
• ЄБРР не може фінансувати державний бюджет, але ми можемо і повинні підтримувати реальну економіку України. Від початку повномасштабної російської агресії разом із міжнародними донорами ми створили програму, яка передбачає інвестиції до України трьох мільярдів євро цього та наступного року – Маттео Патроне – Директор ЄБРР у країнах Східної Європи та Кавказу
• Американська корпорація з фінансування міжнародного розвитку (DFC) допомагає уряду України залучати державні і приватні інвестиції на відбудову країни. Для надання підтримки DFC  використовує відразу декілька інструментів: пряме кредитування, покриття ризиків, покриття воєнних ризиків. Наразі DFC проявляє інтерес до фінансування та страхування в ключових секторах економіки України, зокрема проєктів у сфері енергетики  – Агнес Дасевич, Операційний директор, DFC
• Рада директорів IFC схвалила програму фінансування для сприяння зміцненню стійкості українського приватного сектора України обсягом 2 млрд доларів США. Пакет реагування включає фінансування з власного рахунку IFC та залучені кошти урядів-донорів впродовж 2023 і 2024 років  – Марсело Кастелланос – Старший галузевий менеджер, регіон Європа, IFC
• BlackRock надає консультації при створенні в Україні спеціального фонду для відновлення економіки. Фонд має на меті залучити мільярди доларів приватних інвестицій для допомоги у відбудові. Це стане механізмом зниження ризиків і створить потенціал для масштабного залучення приватного капіталу – Маттіас Вірволл – Керуючий директор групи консультантів з фінансових ринків (FMA),  BlackRock
• Ощадбанк розширює обсяги підтримки бізнесу. 15% української економіки наразі фінансується Ощадбанком. Серед прикладів співпраці на міжнародному рівні – програма гарантій з Європейським інвестиційним банком, а також грантова програма німецької урядової компанії Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH  – Сергій Наумов – Голова правління Ощадбанку
• Україна може розраховувати на повну міжнародних підтримку в зусиллях з реконструкції. Інвестиції йтимуть пліч-о-пліч з реформами, які підтримають Україну на її європейському шляху – Адріан Стоун – Керівник відділу приватного фінансування Департаменту раннього відновлення та реконструкції України (UERRD)
• CSIS ініціював створення Комісії з економічної реконструкції України. Головна мета – залучити інвестиції приватного сектору. Для цього CSIS скликає низку робочих груп, які розглядатимуть конкретні питання, що мають вирішальне значення для модернізації української економіки, включаючи сільське господарство, енергетику, транспорт і логістику – Деніел Ранд – Старший віцепрезидент, Центр стратегічних та міжнародних досліджень (CSIS)

• Україна потребує щонайменше  400 млрд доларів США на відновлення та відбудову. Щоб пришвидшити доступ приватного капіталу до відбудови інфраструктури, ми розробляємо ефективний правовий механізм, за прикладом діючої британської моделі ДПП – Ігор Марчук, Народний депутат України
• Залучення інвестицій та енергоефективних технологій в Україну має бути основою відбудови. Йдеться про економію мільйонів гривень у бюджетах громад, про конкурентний бізнес, нові робочі місця, добробут кожної родини – Ганна Замазєєва – Голова Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України
• ДПП – чи не єдиний інструмент залучення великих компаній в реконструкцію міст для виконання соціально значущих функцій. Для інвесторів було би більш цікаво вкладатися в такі проєкти, як генерація і розподіл тепла, сміттєпереробка. Перспективним є й ДПП у розвитку індустріальних парків. Дніпро – місто, яке супроводжуватиме кожного інвестора та забезпечить всі можливі умови в своїх індустріальних парках, виділить земельні ділянки, підключить до міських комунікацій – Володимир Міллер – Заступник голови м. Дніпра
• Рада бізнес-омбудсмена покликана забезпечити відкритий та прозорий діалог між бізнесом та державою. Потрібно, щоб формальні і неформальні стимули були одними й тими самими, щоб можливості розвитку були пріоритетом – Роман Ващук, бізнес-омбудсмен в Україні
• Польща створила програму відновлення України за участю польського бізнесу. Страхування охоплює широкий спектр ризиків, зокрема захищає польські компанії від збитків, спричинених несплатою за поставлені товари чи надані послуги. А також включає перестрахування транспортного страхування та гарантію, що захищає банки, які видають акредитиви  – Даріуш Шимчиха, перший віце-президент Польсько-української господарчої палати
• Франція виділила Україні 40 млн євро на допомогу для відновлення у 2023 році. Ціль Франції, на додачу до гарантій банків та підтримки ініціатив, допомога приватному сектору, побудова партнерств з українськими компаніями. Ми також взяли на себе зобов’язання щодо надання допомоги у відбудові Чернігівській області. Дуже раді, що змогли надати супровід кільком конкретним проєктам: шість мостів і допомогу щодо розмінування територій – Матильда Аржаковскі, заступник начальника фінансового відділу, Казначейство Франції

• Ми бачимо пожвавлення зацікавленості з боку французького комерційного сектору у роботі в Україні, тому рішення Франції  надавати гарантії для компаній, зацікавлених у відбудові України – сигнал, що варто активніше виходити на український ринок. Страхування покриває до 95% втрат активів інвестора або дебіторської заборгованості – Емма Хупер, Керівниця напрямку з розвитку експорту у відділі Міжнародної координації експертизи, Bpifrance Assurance Export
• Серед переваг для інвесторів, які прийдуть в Україну ще до нашої перемоги – дешевший вхід, який пов’язаний з недооціненими активами та більшим вибором об’єктів для інвестування; більша відкритість і поступливість місцевих партнерів; системна підтримка влади і максимальне сприяння в роботі; менші операційні витрати; можливість зайняти значну долю ринку і наростити свою присутність перш, ніж прийдуть інші гравці – Сергій Гайдачук, засновник і президент CEO Club Ukraine та CEO Club London
• Kingspan, за супроводу UkraineInvest, реалізує в Україні великий інвестиційний проєкт обсягом понад 300 млн доларів США, відповідно до закону про держпідтримку інвестиційних проєктів зі значними інвестиціями. Важливим елементом проєкту є створення понад 700 робочих місць. Kingspan – світовий лідер у сфері виробництва високотехнологічних енергоефективних будівельних матеріалів. Україна потребуватиме їх для відбудови зруйнованого житла, індустріальних обʼєктів та інших об’єктів інфраструктури. Це також дасть змогу підвищити стандарти виробничих процесів в Україні до рівня кращих світових практик – Ентоні Догерті, Внутрішній юридичний радник Kingspan
• Деревообробна та меблева галузь для України — це локомотив  відродження. Під час війни ми не зупинили інвестиційну діяльність. Збудували та запустили логістичний центр в Калинівці на Київщині вартістю понад 20 млн євро. Інвестували понад 100 млн євро в завод на Рівненщині. Там же розбудовуємо перший в області приватний індустріальний парк. Серед довгострокових цілей — ми працюємо над розвитком української деревообробки як одного з провідних кластерів з виробництва меблів і будівельних конструкцій в Україні. Україна має стати одним зі світових лідерів із виробництва продукції з деревини з високою доданою вартістю та меблів  – Наталія Покінська, Генеральна директорка Kronospan в Україні
• Ще задовго до повномасштабної війни Bayer інвестувала близько 200 млн євро, щоб налагодити виробництво насіння кукурудзи на заводі на Житомирщині. Bayer зі своїм заводом є одним із найбільших інвесторів у регіоні – податки складають близько 25% бюджету місцевої громади. Протягом 2022 року наша компанія вирішила продовжити інвестиції у розширення виробництва насіння, а у квітні 2023 року оголосила про рішення збільшити їх до 60 млн євро – Олівер Гірліхс, Генеральний директор Bayer в Україні
• «Астарта» відновить будівництво додаткової лінії глибокої переробки сої на Глобинському переробному заводі  у Полтавській області. Проєкт був оголошений у 2021 році вартістю 50 млн доларів США, з урахуванням інфляції зараз він оцінюється близько 60 млн доларів США. Інвестиції будуть розподілені на три роки. Завод здатний щорічно виробляти приблизно 160 000 т високопротеїнового соєвого шроту, 40 000 т соєвої олії та 9000 т гранульованої оболонки – Юлія Берещенко, Директорка зі сталого розвитку бізнесу та зв’язків з інвесторами, агрохолдинг “Астарта-Київ”
• Наша стратегія імпакт-інвестування Chicago Atlantic підтримує міжнародні зусилля з відновлення процвітаючої України. Стратегія інвестує в проєкти, компанії та організації, котрі створюють вимірний соціальний вплив та сприяють розвитку, зосереджуючись на розвитку житлової та промислової нерухомості. Chicago Atlantic планує реалізувати низку інвестиційних проєктів, спрямованих на відновлення України. UkraineInvest підтримує ці проєкти в рамках двостороннього Меморандуму про співпрацю – Метью Тейлор, партнер і головний виконавчий директор Chicago Atlantic Trident
• Навіть під час війни у ритейлерів EVA та Varus амбітні плани розвитку бізнесу – великий проєкт побудови 1 млн кв. м. Це чотири хаби в Україні – Львів, Одеса, Дніпро та Київ. Завершити їхнє будівництво планується у 2028 році. Нині будуються приблизно 200 000 кв. м логістичних майданчиків. Паралельно ведуться перемовини із західними інвесторами, які хочуть заходити в проєкт як партнери – Олена Зубарєва, директор зі стратегічних комунікацій та розвитку, група компаній TerWin
• У 2003 році «Студіопак» першою для українського ринку відкрила упаковку з алюмінієвої фольги – екологічну упаковку, яка 100% переробляється. З початку повномасштабного вторгнення росії в Україну, компанія відмовилась від ринку рф та білорусі. Нещодавно підприємству погодили заявку на отримання гранту для переробних підприємств від Міністерства економіки України, щоб закупити обладнання для експансії в нову ринкову нішу – виробництва біорозкладаної упаковки – обладнання закуплено і вже частково введено в експлуатацію – Вадим Гуржос, голова ради директорів, співзасновник групи компаній  “СтудіоПак”, голова Асоціації українських виробників алюмінієвих виробів “Укралюміній”
• Український бізнес власним прикладом заохочує іноземних партнерів інвестувати в українську економіку. Тотальна модернізація інфраструктури після війни, безкоштовне і швидке підключення до електро-та газових мереж при інвестиціях у нове виробництво, створені умови для чесної конкуренції й кооперації бізнесу, залучення  інвестицій – все це основоположні принципи формування нової державної економічної політики України – Андрій Длігач, доктор економічних наук, засновник і голова Advanter Group, засновник міжнародної бізнес-спільноти Board, голова Ради Коаліції бізнес-спільнот за модернізацію України

https://open4business.com.ua/fit-for-ukraine-annual-meeting-obyednav-ponad-500-mizhnarodnyh-delegativ/?utm_source=gravitec&utm_medium=push&utm_campaign=

15 листопада Європейська Бізнес Асоціація провела 24 загальні збори в Києві. До зустрічі долучились представники українських та глобальних компаній, Уряду та Верховної Ради, міжнародні партнери, медіа, тощо. Виконавча директорка ЕВА, Анна Дерев’янко привітала усіх членів, поділившись першими підсумками року. Так, зокрема, в часи кризи ми відчуваємо ще більший тренд у бізнесу в об’єднанні у спільноти, адже так підприємців чують краще. Це також демонструють дані щодо ефективності роботи адвокації. Бізнес західного регіону став ще сильнішим. Крім того, зміцнились прагнення до навчання, розвитку, рескілінгу – бо нові навички для відбудови країни будуть вкрай потрібними.

Ключові тренди в контексті діджиталізації, євроінтеграції, військового та оборонного секторів, глобального вектору та сприйняття України, котрі було обговорено в рамках панельних дискусій, можна прочитати за посиланням.

Діджиталізація, інновації, освіта

Так, в рамках заходу Михайло Федоров, Віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій – Міністр цифрової трансформації України наголосив, що питання довіри глобальних партнерів до України на сьогодні є вкрай важливим. Тому, Мінцифра дуже багато уваги приділяє саме комунікаціям на глобальній арені. Зокрема, цікавим для України в цьому аспекті є досвід Ізраїлю – кейси щодо важливості міжнародних комунікацій, маркетингу держави, залучення венчурних фондів, тощо. З точки зору України нам треба більше говорити про те, що компанії продовжують працювати в Україні, зокрема ІТ, виконують всі дедлайни, незважаючи на обстріли чи блекаути. Водночас, пан Міністр зробив невеликий спойлер щодо планів – наразі в Міністерстві працюють над проєктом, схожим на Upwork (аби об’єднати на 1 платформі бізнес, якому потрібні замовлення і закордонним партнерам надати гарантії від держави, що вони будуть виконані). Цей проєкт стане доповненням до інших проектів Мінцифри, таких як – Фонд розвитку інновацій, defense-кластер для стимулювання розвитку оборонних інновацій Brave 1, спеціальний режим Diia City. Крім того, вже цієї зими буде презентовано нову Стратегію розвитку інновацій країни. Це буде єдина зрозуміла відповідь, що робити для розвитку інновацій – як стимулювати розвиток науки та освіти, як запускати венчурні фонди, що робити з інтелектуальною власністю, тощо. Під час створення стратегії Мінцифра проаналізувала абсолютно всі стратегії інновацій в різних країнах. Стратегія України буде розрахована на 10 років.

Євроінтеграція

Олівер Варгеї, Європейський комісар з питань сусідства та розширення, високо оцінив зусилля України у підтримці макроекономічної стабільності, функціонального банківського сектору, державних послуг та одночасної мобілізації ресурсів для подолання наслідків неспровокованої російської агресії. Він визнав позитивні тенденції в бізнес-активності України, відзначивши зростання економіки на 5% у 2023 році. Комісар також оголосив пропозицію про надання Україні спеціального фінансового інструменту на суму 80 мільйонів євро, спрямованого на підтримку економічної стабільності та імплементацію реформ, що сприятиме європейській інтеграції.

Ольга Стефанішина, Віце-прем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, розповіла про прогрес України на шляху до членства в Європейському Союзі. Так, Європейська Комісія рекомендувала розпочати переговори щодо вступу для України. Що важливо, у звіті цю тезу підтримали безумовно, а всі рекомендації стосуються наступних кроків. Так, нам ще є над чим працювати й стратегія для кожної сфери, спрямована на вирішення проблем та просування вперед у переговорному процесі існує. Адже рух до ЄС – це рух до стабільності в умовах нестабільності. І на початок 2024 буде зрозуміла переговорна рамка. Пані Стефанішина підкреслила важливість єдності та міцних зв’язків між державою та бізнесом, особливо на тлі російської агресії. У відповідь на виклики, пов’язані з війною, існують плани щодо цільових інвестицій у розвиток прикордонного та митного сполучення через Румунію. Метою є відкриття маршрутів вантажоперевезень та пошук рішень для забезпечення стабільності українського бізнесу. На останок вона зауважила, що в контексті бюджету ми як країна знаємо обсяг зобов’язань, тож можемо порахувати і потреби.  

Іванна Климпуш-Цинцадзе, голова Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України до Європейського Союзу, також визнала прогрес, досягнутий Україною з 2014 року в контексті європейської інтеграції. Однак зазначила, що необхідно розвивати інституційну спроможність в Україні. Хоча, все ж не всі міністерства вважаються готовими до вступу в ЄС, й існує потреба у кваліфікованій робочій силі для сприяння процесу інтеграції. Водночас, Україна повинна зосередитися на ефективній комунікації та брати на себе відповідальність за процес вступу й надавати пріоритет ключовим демократичним принципам, таким як, зокрема, верховенство права. 

Андрій Герус, голова Комітету ВРУ з питань енергетики та житлово-комунальних послуг, поінформував учасників зустрічі про прогрес та плани євроінтеграції енергетичної галузі України. Ще 16 березня 2022 року відбулась синхронізація української енергосистеми з європейською в унікальному експериментальному режимі. Шлях, який ми мали пройти за роки, вдалося подолати за місяці. Верховна Рада України продовжує роботу над ключовими рішеннями, які б сприяли розвитку та євроінтеграції українських енергетичних ринків, зокрема перспективного ринку біометану, біометанолу. Відкритий експорт та імпорт електроенергії до ЄС, для європейських компаній відкритий доступ до українських газових сховищ. Вже зараз десятки європейських трейдерів користуються ними для зберігання газу. Це говорить про прогнозованість та довіру до нашої держави. Водночас продовжується будівництво нових енергетичних потужностей. Йдеться про близько 500 МВт сонячних електростанцій, 300 МВт вітроелектростанцій, 100 МВт газових електростанцій. Навіть в такий складний рік в Україні є місце для нових проєктів та інвестицій. 

Кліматична адженда ЄС є доволі жорсткою, але Україна продовжує зусилля для максимального наближення до стандартів європейської екологічної та кліматичної політики. Про це учасникам заходу розповів Олег Бондаренко, голова Комітету ВРУ з питань екологічної політики та природокористування. Навіть під час війни Україна реалізує системні реформи та бере на себе зобов’язання в рамках зеленого курсу, Паризької угоди, тощо. Бізнес також має бути готовим проводити роботу для досягнення екологічних стандартів ЄС, які є наскрізними для різних галузей. Для підприємств, що готові модернізуватись, це може стати стимулом до зростання, конкурентною перевагою та спростити доступ до коштів та інвестицій.

Інтеграція аграрного ринку України до європейського буде справжнім викликом і для України, і для ЄС. За словами Миколи Сольського, Міністра аграрної політики та продовольства України, Уряд не очікує жодних поступок з боку європейських колег і розуміє, що умови будуть жорсткими. Навіть під час війни ми зіштовхуємось зі значним тиском щодо експорту української сільськогосподарської продукції. Сільське господарство України дуже відрізняється від європейського, в першу чергу тим, що воно не існує на дотації. А отже, і ЄС доведеться втілити низку змін для інтеграції нашого агросектору, і це може суттєво вплинути навіть на соціальну структуру в деяких країнах.

Питання логістики та відбудови

Юрій Васьков, Заступник Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України, поінформував присутніх про ситуацію на українсько-польському кордоні – станом на дату заходу страйк польських перевізників продовжувався. Втім, вимоги перевізників адресовані не Україні, а Єврокомісії, при цьому Україна залишається активним учасником переговорів для розблокування руху на кордоні. З моменту початку протестів десь на 20-25% знизилась кількість вантажного транспорту, що виїжджає з України. Водночас триває робота над вдосконаленням сполучення з Україною, зокрема й для пасажирського транспорту, а також проєктами відновлення. У пріоритеті – відновлення житла, енергетичної та транспортної інфраструктури, місцевої та соціальної інфраструктури. Запроваджена державна електронна екосистема DREAM, яка спрятиме прозорості повоєнної відбудови. Ведеться робота по відбудові та розвитку об’єктів у портах Великої Одеси. Спільно з бізнесом Міністерство продовжить роботу над основними питаннями транспортної та логістичної галузі. 

Сектор оборони та стратегічних галузей промисловості

Рустем Умеров, Міністр оборони України, наголосив, що наразі Україна відбудовує спроможності для відновлення кордонів країни до меж 1991 року. Міністерство також приділяє особливу увагу локалізації нелетального і нелетального компоненту оборонних потреб та заохочує бізнес до участі, зокрема у аукціонах, аби локалізувати оборонні потреби. Адже технології дуже потрібні країні. Наразі пан Міністр ставить також одним з ключових завдань для себе – боротьбу з корупційною складовою. Крім того, від бізнесу потрібна допомога в комунікації – аби у глобальних партнерів було розуміння того, що Україна відкрита до бізнесу, що довгостроковість контрактів тут має місце. Окремо від бізнесу лунало питання щодо бронювання працівників на що Рустем Умеров зазначив, що найбличжим часом планується зустріч з Мінекономіки задля обговорення даного питання.  Загалом, пан Умеров закликав зробити все задля Перемоги України, співпрацювати й об’єднувати спільні зусилля для руху вперед.

Зі свого боку, Олександр Камишін, Міністр з питань стратегічних галузей промисловості України, закликав розвивати виробництво озброєння та військової техніки в Україні, адже саме високотехнологічна оборонна промисловість має стати основним драйвером відновлення національної економіки. Пан Камишин запропонував бізнесу шукати ніші, залучати кваліфіковані кадри та фінансувати оборонні проєкти. Міністр визнав, що питання корупції в державній оборонній промисловості історично мали місце, однак заявив, що Укроборонпром вже має короткострокову антикорупційну стратегію, спрямовану на подолання непрозорої практики призначення директорів заводів, розподілу майна, закупівель, тощо. Її перші результати — прозорий конкурс на посаду керівника одного з підприємств, економія 50 млн грн на централізованих закупівлях енергоносіїв та відсторонення двох директорів заводів від виконання обов’язків за підозрою у вчиненні корупційних дій. Окрім того, пан Камишін наголосив на швидкому зростанні частки приватного бізнесу в оборонній галузі.

Фінансовий блок

Андрій Пишний, Голова НБУ, поділився підсумками нещодавніх перемовин з МВФ. Так, під час щорічних зборів МВФ та Світового банку Україна була предметом обговорень і звучала в дуже позитивному контексті. Економічне зростання попри війну виявилось більшим ніж прогнозувалось на початку. Ми як країна увійшли в стабільний дезінфляційний тренд, раніше прогнозованого розпочалося зниження облікової ставки, попри війну ми перейшли від фіксованого курсу до керованої гнучкості, тощо. Важливий елемент – Стратегія валютної лібералізації. Так, бізнесу це питання болить, бо все, що пов’язано з рухом валютного капіталу, було призупинено. Але ця Стратегія починає реалізовуватись, зараз триває 1 етап (він, зокрема, передбачає перехід від фіксованого курсу до керованої гнучкості – і вже 6 тижнів ринок працює в таких умовах нормально). Водночас, НБУ працює над переходом до реалізації 2 етапу валютної лібералізації. Окрему увагу було приділено питанню щодо податку на надприбутки банківського сектору – Голова спрогнозував, що з високою вірогідністю такий податок може бути введено (110 млрд прибутку було отримано банками за 9 місяців). Триває дискусія про це в Комітеті ВРУ щодо концепції. Але одразу запевнив, що фінансову стабільність буде збережено. Діагностика стійкості найбільших банків (охоплюють 90% ринку) показала – банки в гарній формі.

Інга Андреєва, генеральна директорка Mastercard в Україні та Молдові, висвітлила стійкість та адаптивність фінансового сектору України в умовах викликів, підкреслюючи ефективність цифрових рішень під час війни. За обсягами безконтактних оплат цифровими картками зі смартфонів та інших гаджетів Україна знаходиться серед країн-лідерів на світовій арені, що відображає цифровий прогрес та інноваційність країни. Токенізація, що лежить в основі цифрових оплат, та еволюція цифрових гаманців в універсальні супергаманці з широким функціоналом визначені як майбутні тенденції у сфері фінансових технологій. З точки зору зміни ставлення клієнтів, акцент на осмислених фінансах і покупках у поєднанні з бажанням зрозуміти їхній вплив на країну і планету відображає зростаючу відповідальність серед споживачів. За словами Інги, малий та середній бізнес має ключову роль для економіки країни, тому компанія підтримує підприємців на шляху їхнього зростання. У Mastercard виступає багаторічним партнером Міністерством цифрової трансформації у розвитку порталу Дія.Бізнес, а також активно підтримує центри Дія.Бізнес по всій Україні та за кордоном. Дослідження компанії кажуть, що цифрові канали для підприємців відіграють значну роль у зростанні бізнесу, тому потенціал подальшої цифровізації очевидний, і українські МСБ вбачають в цьому важливу умову для свого відновлення. 

Олександр Писарук, Голова Правління Raiffeisen Bank, розповів про економічне відновлення України та роль міжнародної допомоги. Писарук погодився з прогнозом НБУ щодо фактичного зростання економіки на 5%, визнаючи, що підтримання цього зростання, приблизно 4-5%, протягом наступних 2-3 років буде залежати від уникнення додаткових шоків та збереження міжнародної допомоги. Водночас, він зазначив, що хоча скорочення міжнародної допомоги вплине на зростання, макроекономічну стабільність все ще можна буде підтримувати, враховуючи рекордно високі валютні резерви НБУ та стабільність банківської системи. Писарук відзначив зниження платоспроможного попиту на кредити, особливо під час кризи, але очікує його відновлення. Він згадав нещодавнє відновлення попиту, особливо на інвестиційні проєкти в центральній та західній частинах країни. Raiffeisen Bank активно видає нові кредити, в тому числі, в таких критично важливих секторах, як сільське господарство, харчова промисловість, медицина та енергетика. З урахуванням останніх рішень НБУ щодо зниження ключової ставки та зміни операційного дизайну монетарної політики, очікується зниження процентний ставок за кредитами на декілька відсоткових пунктів у наступному році. Олександр Писарук зазначив, що банківський сектор працює циклічно, часто зазнаючи збитків під час криз. Тому оподаткування банківського сектору повинно враховувати його прибутковість протягом повного економічного циклу. Писарук зазначив, що зростання податкових надходжень повинно здійснюватися передусім за рахунок розширення кількості платників податків, а не виключно завдяки збільшенню податкового навантаження на прозорих платників.

Глобальний погляд

Педро Серрет Сальват, President and General Counsel, PPG EMEA, привітав учасників та поділився викликами глобального та українського бізнес-ландшафтів. Він зазначив, що світ вступає у нову фазу сталого розвитку, і це потрібно враховувати. Крім того, варто переконатися, що все (політика ЄС та місцева політика) відповідає європейському ринку. Говорячи про плани щодо України, пан Сальвар зазначив, що PPG вже присутня на ринку, наприклад, під брендом Tikkurila, і так, чесно кажучи, група активно тримає руку на пульсі в питаннях комплаєнсу, але і планує збільшувати експансію. За словами Педро, Україна щодня демонструє величезну спритність, а тому викликає лише захоплення з боку світу. 

Марко Сеттембрі, виконавчий віце-президент, головний виконавчий директор Nestle Європа, вважає війну найбільшим викликом в Україні, що, звісно, зрозуміло. Але також на ситуацію в країні впливає інфляція, енергетика, дуже складні регуляторні норми. Однак зараз Україна формує своє майбутнє, будучи частиною ЄС. Тим не менш, Nestle має чітке бачення того, що вони роблять і повинні продовжувати робити. До цього переліку належить наявність системи управління якістю, органічні інвестиції, середовище, яке допоможе фермерам, клієнтам перейти до більшої сталості.

Своїми макроекономічними прогнозами поділився Гюнтер Дойбер, керуючий директор, керівник відділу досліджень Raiffeisen Research Raiffeisen Bank International. Він очікує досить слабкого зростання світової економіки, і цей факт збережеться до 2025 року. Це, швидше за все, означатиме менше простору для політики в західному світі, зокрема, і для України. Тим не менш, Україна повинна бути готова до більшого дискурсу щодо економічної підтримки. Однак ми не дозволимо, щоб розрахунок Кремля про те, що ми лише стурбовані нашим короткостроковим процвітанням у західному світі, зрештою виявився правдивим, як наголосив Гюнтер Дейбер. Крім того, Гюнтер поділився своїм баченням стійкості української економіки та сфери послуг, зокрема банківської. З позитивними показниками ВВП в 2023 році в Україні ця стійкість стає все більш відчутною і для глобальних гравців, що, врешті решт, може допомогти привабити і більше можливостей для бізнесу.

Своїм поглядом на геополітичну ситуацію поділився Рісто Е. Й. Пенттіля, генеральний директор Nordic West Office, політичний експерт, колишній член фінського парламенту, генеральний секретар Європейської конвенції бізнес-лідерів. За його прогнозами, можливі 4 геополітичні сценарії. Серед факторів, які можуть вплинути: 200 доларів за нафту, регіональна війна на Близькому Сході, відсутність кліматичної співпраці, скорочення підтримки України з боку США, криза на Тайвані у 2024 році. Все це призведе до політичної кризи. Упорядковане відокремлення може бути спричинене “розлученням” США та Китаю. Повернення до кількісного пом’якшення може спричинити лунатизм (3 сценарій). А згідно з 4 сценарієм, криза, схоже, посилиться, але може з’явитися більше технологій, які допоможуть (4 – технологічний бум).

Щиро дякуємо спікерам та всім учасникам за захід! Було надзвичайно приємно бачити нашу велику бізнес-спільноту!

https://eba.com.ua/my-yak-krayina-mayemo-navchytys-viryty-v-svoyi-syly-pidsumky-zagalnyh-zboriv-eva/?fbclid=IwAR1ZNp7ZzY5WtMCKCha81ALERa3nj4yx1N9PyX876otXmUacWEG-e438rFE

Більше ніж за півтора роки повномасштабної війни бізнес адаптувався до нових викликів та наразі ставить собі за мету вже не виживання, а відновлення та зростання. Такими здебільшого є думки бізнесу, озвучені під час зустрічі Європейської Бізнес Асоціації Global Outlook, що відбулась 11 вересня. Ми поговорили з урядовцями та керівниками бізнесів з різних індустрій про їх прогнози та плани – нижче наводимо основні думки та тези.

Олександр Камишін, Міністр з питань стратегічних галузей промисловості України, акцентував на тому, що, на його думку, єдиний стратегічно важливий сектор під час  війни – це оборонно-промисловий комплекс. Зокрема, для Перемоги України та відновлення економіки. Так, в цьому секторі вже зараз набирають людей, зростає оплата праці, зростає кількість нових компаній, тощо. Тобто, сектор набирає обертів. Зокрема, весною кількість компаній складала менше 100, а наразі вже налічує більше 200, до прикладу, велика кількість чеських підприємців приїхали до країни вивчати сектор, аби розуміти, як тут працювати. І задача оборонного сектору на майбутнє – виробляти ще більше.

Пан Камишін наголосив, що з точки зору економіки важливо також все більше підприємств переставляти на воєнні рейки, це, власне те, що для деяких може компенсувати втрату\зниження розвитку в звичайному напрямку. Тож він закликав бізнес співпрацювати з оборонним сектором – Міністерство та підприємства оборонної промисловості наразі постійно шукають, з ким співпрацювати для виконання певних задач (наприклад, ремонту, тощо). Міністр наголосив, що для нього важливо зробити оборонну галузь більш прозорою та зрозумілою. До прикладу, в Укроборонпрому вже з’явилась довгострокова антикорупційна стратегія і вже є перші результати – від всіх заводів зібрано потребу щодо споживання електроенергії та здійснено закупівлю. Окремо, він запросив стартапи у сфері military tech звернути увагу на проєкт BRAVE 1, який допомагає корисним та цікавим стартапам пройти шлях від ідеї до реалізації, надає гранти (від 5 до 25 тис. доларів для цього через Ukrainian Startup Fund).

Міністр фінансів України Сергій Марченко зазначив, що у 2023 році фінансова ситуація в країні більш стабільна та контрольована порівняно з 2022 роком. Завдяки міжнародній підтримці та комплексним заходам Уряду України, пріоритетні видатки держбюджету фінансуються у повному обсязі та своєчасно і важливо забезпечити стабільність і на 2024 рік. Крім того, макроекономічна ситуація стабілізується, курс гривні укріплюється, зростання ВВП у поточному році прогнозується на рівні близько 3%. Однак, рівень імпорту зростає більше ніж рівнень експорту, що є тривожним сигналом для економіки. Водночас, 2024-й не буде легким роком, адже треба закладати досить суттєві видатки на сектор оборони, не менші ніж цього року. Міністр фінансів розповів про важливість співпраці з МВФ та реалізації структурних реформ в рамках Програми співпраці з Фондом. Це є критично важливим і для інших міжнародних партнерів, адже співпраця з МВФ є ознакою довіри до України.

Тож для України вкрай важливо демонструвати прозорість та підзвітність у використанні коштів партнерів, зокрема через відповідні зобов’язання щодо реформ: ефективної боротьби з корупцією, встановлення верховенства права в країні, забезпечення макроекономічної стабільності. Міністр фінансів зазначив, що цього року донори запевнили Україну у спрямуванні 42 млрд доларів США прямої бюджетної підтримки. Пріоритетом є створення умов для того, аби ці кошти працювали на економіку країни, стимулюючи розвиток, а не збільшення споживання. Але важливо, аби ці гроші працювали на економіку країни, аби у бізнесу зростала можливість генерувати податки. В той же час, Міністр фінансів Марченко підкреслив, що підвищення податків не планується.

Економічні результати минулого та поточного року кращі, аніж очікував бізнес. Згідно з макропрогнозом Dragon Capital, цього року варто очікувати економічне зростання +4,5%. Стан економіки наступного року залежатиме від перебігу війни. Найближчими днями Міністерство фінансів має представити проєкт бюджету на 2024 рік, який міститиме, за очікуваннями, високі витрати на сектор оборони протягом усього року.  Прогнозований курс долара на кінець 2023 року складатиме 37,5 грн/1$, якщо Нацбанк перейде до гнучкого курсу у четвертому кварталі. У 2024 році середньорічний курс долара складатиме 38,6 грн, а до кінця року може зрости до 41 грн. Інфляція поступово сповільнюється. За прогнозом, валютний ВВП у 2024 році має зрости до 190 млрд доларів, що майже дорівнюватиме рекордному значенню 2021 року.

Наразі у Dragon Capital більше 50 різних інвестпроєктів, в тому числі й в оборонному секторі. Уряду варто сфокусуватись на вже присутніх інвесторах, вважає Томаш Фіала, СЕО Dragon Capital.  На думку пана Фіали, саме вже присутні в Україні інвестори – українські та іноземні – продовжуватимуть вкладати нові кошти до закінчення бойових дій. Апетити нових інвесторів поки доволі скромні, тож Уряду варто зосередити увагу на вже присутніх в Україні компаніях та їхніх запитах – зокрема, на боротьбу з корупцією, справедливі суди та верховенство права.

Міжнародні організації не припинили підтримку України з початком повномасштабного вторгнення. Зокрема, Міжнародна фінансова корпорація (IFC) з того часу інвестувала понад 400 млн доларів, з яких більше половини коштів було скеровано на підтримку критичного експорту та імпорту. Цільове призначення деяких донорських коштів було змінене на вимогу часу, наприклад 50 млн євро з програми енергоефективності були перенаправленні на негайний ремонт багатоквартирних будинків, що постраждали внаслідок військових дій, та підтримку міст, що забезпечують внутрішньо переміщених осіб тимчасовим житлом. Про це розповіла Олена Волошина, голова офісу IFC в Україні.

Згідно з оцінкою Світового банку, потреби України у відновленні складають 411 млрд, з яких 14 млрд потрібні вже цього року. Найбільш постраждалими секторами Світовий банк називає житловий сектор, енергетику, торгівлю, транспорт, сільське господарство. Нещодавно IFC провела власне дослідження для визначення ролі приватного сектору у процесі відновлення. Згідно з ним, близько 70 млрд з 411 потрібних може згенерувати приватний сектор без суттєвого прогресу у реформах та майже 140 мільярдів за умови успішного проведення реформ. До того ж, відновлення деяких секторів, як ритейл чи агро може буть повністю покрите за рахунок приватних коштів (окрім системи іригації в агросфері). Більше того, якщо Україна зможе продемонструвати успішні реформи, розмір інвестицій від приватного сектору може зрости до 434 млрд доларів, що передбачає покриття нагальних потреб в рамках RDNA та інших секторах.

Для підтримки МСБ IFC пропонує для банків гарантію з часткового покриття кредитних ризиків, що дозволяє виділити додатковий кредитний ресурс. На думку пані Волошиної, приватний сектор, який до вторгнення Росії в Україну генерував 70% від ВВП, потребує більшої підтримки. Для цього Рада директорів IFC погодила програму підтримки на 2 млрд доларів, з яких 1 млрд доларів – це кошти з власного рахунку IFC, а решту мають на меті акумулювати у партнерстві з донорами та партнерами з розвитку.

2023 рік Олександр Комаров, Президент Київстар, називає стабільно важким. Втім галузь поступово відновлюється: попри суттєве зниження абонентської бази (близько 10%), відбувається певне зростання, зокрема на 25% зросло використання інтернету. Київстар дуже активно відновлює потужності та розвиває інфраструктуру, зокрема за останній рік (після харківської операції) було відновлено 700 сайтів і ще 1200 сайтів побудовано з початку війни. За цей час LTE з’явився в більш ніж 3000 населених пунктів, де його не було з початку війни. Водночас важким морально-психологічним фактором для команди пан Комаров називає ситуацію щодо наявності підсанкційних міноритарних акціонерів у компанії. Близько 48% акцій Veon належить міжнародній інвестиційній компанії LetterOne, що базується в Люксембурзі і в якої серед міноритарних акціонерів є підсанкційні особи, внаслідок чого компанія змушена працювати з урахуванням цього ризику та в умовах підвищеної медійної уваги.  

У Київстарі очікують покращення ситуації у 2024 році, компанія разом з іншими операторами готується до повернення на тимчасово окуповані території, зокрема готують план відновлення зв’язку у Криму. Київстар планує реінвестувати 600 млн доларів в економіку України. Водночас 15 мільярдів сплачених податків компанією – це також і вклад в обороноздатність країни. У Київстарі готуються до викликів зимового сезону та запевняють, що готові краще, ніж минулого року. Зокрема, в компанії змінили підходи до роботи з наслідками обстрілів, а також збільшили кількість генераторів до 2 тисяч (порівняно з 700 минулої зими) та кількість людей, що задіяні до відновлювальних робіт»

Як розповів Алессандро Дзанеллі, CEO Nestlé в Україні та Південно-Східній Європі, у року відбувається зростання FMCG індустрії – на 17% у грошовій вартості, водночас у обсягах фіксується 7% падіння. Тому наступного року відновлення обсягів буде важливою задачею. Ринок суттєво впав у 2022 році через фізичну відсутність товарів на початку вторгнення, втрату майже 9 млн споживачів та окупацію частини територій. Наразі вдалось подолати практично усі труднощі, забезпечити наявність товарів через імпорт чи місцеве виробництво, налагодити логістику, відновити активну комунікацію зі споживачами, навіть вдається впроваджувати інновації та випускати нові продукти та постачати їх на полиці магазинів. Окремим надзвичайно важливим фактором розвитку FMCG ринку пан Дзанеллі називає стійкість ритейл індустрії, яка дуже добре адаптується до умов та викликів повномасштабної війни, зокрема й до періоду блекаутів, водночас відновлюється та розширюється.

Для Nestlé повністю змінились пріоритети роботи – від фокусу на фінансовому результаті та збільшенні частки ринку до безпеки, підтримки співробітників та суспільства, можливості продовжувати роботу. Суттєві зусилля компанії спрямовані на підтримку фізичної та фінансової безпеки своїх людей, підтримку ментального здоров’я, програми з реабілітації військових та підтримки українського суспільства загалом. Цього року компанія спрямувала близько 8 млн швейцарських франків на благодійність, на додачу до минулорічних 13 млн. Цього року компанія демонструє 10% зростання у грошовому вимірі, що трохи нижче ринку. Водночас цього року наразі маємо 5% падіння у об‘ємах (минулого року 15% падіння). Усі фабрики працюють. Зараз там забезпечені безпечні умови роботи, фабрики працюють, зокрема, і на експорт.

Європейська Бізнес Асоціація дякує усім спікерам та учасникам за цікаві інсайти та жваву дискусію, а також компанії Київстар за підтримку заходу!  

Першоджерело – EBA.com

4 серпня в Одесі відбудеться Форум відновлення Одещини «Транспорт. Логістика. Інфраструктура». Це вже Третій захід на Півдні України про відновлення й післявоєнний розвиток Одеського регіону.

---

Організаторами Форуму є Агенція регіонального розвитку Одеської області, Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, Одеська обласна державна (військова) адміністрація та Одеська обласна рада. Захід відбудеться за підтримки Проєкту USAID «ГОВЕРЛА», який активно залучений до процесів відновлення та відбудови Одеської області.

Цей захід стане важливим кроком до обговорення викликів сьогодення, проблемних питань та післявоєнного відновлення, адже Одещина – це пріоритетний регіон держави, а розвиток інфраструктури та логістики є фундаментальним для економіки України. Основними питаннями форуму є потенціал, проблеми і розвиток Одеської області в таких важливих питаннях, як транспорт, логістика, діяльність критичної та соціальної інфраструктури.

Серед спікерів Форуму – представники державної та місцевої влади, представники бізнесу, експерти міжнародних та громадських організацій, які об’єднають свій досвід на шляху вирішення першочергових питань та  визначення майбутнього Одеського регіону.

Серед ключових тем, які будуть обговорені на заході:

• Транспортна інфраструктура як важливий елемент розвитку економіки;
• Стратегії майбутнього: Конструктивне з’єднання – Критична і соціальна інфраструктура;
• Сучасна прикордонна інфраструктура – запорука розвитку Одещини.

Усі деталі заходу та форма реєстрації – https://decentralization.gov.ua/en/news/16973

26 червня у Люксембурзі відбудеться конференція “Механізми та джерела фінансування для відновлення України”.
 
Представники бізнесу, європейської комісії, приватні інвестори, IPA, експерти з юридичного та фінансового сектору Європи обговорять механізми інвестування та можливості фінансування українських проєктів, стартапів, бізнесу. Експерти з юридичного та фінансового сектору Європи представлять основні механізми та інструменти фінансування для відновлення України.
 
Відкривати конференцію буде заступник виконавчого директора UkraineInvest Євгеній Шакотько.
 
Формат заходу гібридний. Організаториー UkrainePlatform ThinkTank, Fund AML за підтримки Arendt and Medernach.
 
Довідково: Близько 50 європейських та українських професіоналів з усіх секторів економіки об’єднали свої зусилля, щоб кинути виклик існуючим наративам ведення бізнесу в Україні. Як результат, було створено аналітичний центр UkrainePlatform, який представляє ініціативу, спрямовану на вирівнювання корпоративного управління, нормативно-правової бази та інвестиційного середовища для майбутньої реконструкції України. Наразі 4 робочі групи працюють над різними темами, включаючи боротьбу з корупцією, закупівлі, корпоративне управління, комплаєнс, боротьбу з відмиванням коштів, структурування інвестицій, “green deal” та інновації.
 
Реєстрація: https://shorturl.at/fxM04
Програма: https://shorturl.at/xzT03

Конференція з питань відновлення України, яку Велика Британія та Україна спільно проведуть у Лондоні в червні 2023 року, стане продовженням циклу щорічних заходів, останній з яких було проведено Швейцарією спільно з Україною в Лугано.

Попередня конференція, яка пройшла вперше під час російської агресії проти України, започаткувала принципи Лугано, що заклали основу для відбудови України та об’єднали зусилля всього світу.

Після заходу в Лугано міжнародне співтовариство надавало значну надзвичайну допомогу Україні. Але масштаб потреб щодо стабілізації та відновлення, яких Україна потребує після російських атак, вимагає більш широкої мобілізації держав та приватного сектору. Україна вже запропонувала ініціативи для подальшого руху у відбудові відповідно до цих принципів і зобов’язань, незважаючи на обставини війни.

Конференція з питань відновлення України (Ukraine Recovery Conference) присвячена трансформації України і символічно започаткована в Лондоні у 2017 році як Конференція з питань реформ в Україні (Ukraine Reform Conference).

Мета URC 2023

URC 2023 буде зосереджена на мобілізації міжнародної підтримки для економічної та соціальної стабілізації України та подальшого процесу відновлення від наслідків війни, у тому числі шляхом екстреної допомоги для негайних потреб та фінансування участі приватного сектору в процесі відновлення.

Учасники

Ми очікуємо широкої участі міжнародної спільноти, міжнародних фінансових установ, приватного сектору та громадянського суспільства для мобілізації підтримки України, особливо нагальних потреб.

Ми прагнемо, аби приватний сектор відігравав провідну роль, застосовуючи свій досвід і підтримуючи відновлення України. І запрошуємо інвесторів розглянути конкретні сектори та можливості. Для цього Україна продовжує впроваджувати амбітну програму реформ і шукати шляхи підтримки інвестицій та зменшення ризиків.

Просимо звернути увагу, що кількість відвідувачів конференції обмежена з міркувань безпеки. Участь у конференції можлива лише за умови наявності запрошення від приймаючої сторони. Додаткова інформація про програму конференції буде опублікована ближче до дати проведення заходу.

https://ua.urc-international.com/