Автор: admin

Якщо Україна за 6−8 місяців не відкриє ринок і не залучить глобальний капітал, світ побудує цю індустрію без неї.

Про це під час заходу Radio NV ОПК 2026. Ефективність, розвиток, масштабування повідомив співзасновник оборонного фонду MITS Capital Антон Мельник.

«Як сказала одна відома людина наприкінці минулого року: «Або ми змінимося, або загинемо. Трошки ми почали змінюватися — це добре. Але я сьогодні від себе скажу: або ми змінимося швидко, тут і зараз, або знову загинемо усі цього року», — наголосив Мельник. Він також підкреслив: «У нас часу небагато. Реально — у нас є шість місяців для нашого ОПК. Максимум — вісім місяців… часу у нас немає».

За словами Мельника, іноземні партнери вже мають фору. «Якщо вони не заходять сюди, не створюють спільні підприємства і не інвестують — вони просто копіюють і роблять це у себе», — зазначив співзасновник оборонного фонду MITS Capital, підкресливши при цьому, що або ми зав’яжемо їх на собі, або вони зроблять це без нас.

Щодо експорту, то за словами Мельника, технічну проблему експорту можна вирішити за години. «Він закритий технічно-адміністративно. Так само технічно-адміністративно може бути відкритий», — наголосив він, зазначивши при цьому, що неважливо як це буде відбуватися: через Державну службу експортного контролю України чи через Defence City. «Важливо, щоб система була максимально відкритою», — зазначив співзасновник оборонного фонду.

Він також наголосив, що закритий ринок вбиває інвестиції. «Це не тільки про залишки виробництва. Це про стартапи і компанії, які виросли до виробників компонентів і технологій. Їм потрібна інвестиційна стабільність», — підкреслив Мельник, зазначивши, що якщо інвестор бачить закритий ринок — він не інвестує.

«Зараз інвестують або суперзіркові іноземці, або патріотичні українські фонди. Але це не системний капітал», — підкреслив Мельник.

За його словами українському ОПК потрібні три ключові ресурси: час, люди і гроші. «Часу немає. Люди ще є. Грошей у світі достатньо — нам потрібні світові гроші, а щоб їх залучити нам потрібен світовий ринок».

Щодо оборонних технологій, Мельник зазначив, що Defense Tech зростатиме у найближчі 20 років і трансформується в роботизацію протягом 10 років. Україна отримала технологічний і підприємницький вибух. «Цей шанс можна втратити», — застеріг співзасновник оборонного фонду MITS Capital.

Кажучи про глобальних гравців на світовому ринку ОПК, які вже копіюють Україну, він зазначив: «Партнери приїжджають, дивляться, копіюють. FPV, з яких сміялися, тепер роблять американці й пишаються», — зазначив Мельник, підкресливши при цьому, що часу на це обмаль.

Він також зазначив, що триває технологічна гонка на фронті. «Ворог використовує дрони-матки, удари на сотні кілометрів, Ланцети. Ми бачимо далекі удари по тилу».

Кажучи про термінові рішення, він наголосив: «Рішення потрібно ухвалювати в найближчі місяці. Сподіваюся, Михайло Федоров прискорить цей процес». Він також зазначив, що навіть без фактичного експорту відкритий ринок змінює інвестиційну логіку.

Стосовно спільних підприємств, Мельник зазначив: «У НАТО давно практикують спільні виробництва між країнами. Нам потрібно робити так само — від малих до великих компаній». «США закривають ринок комплектуючих. Китай може обмежити поставки двигунів і магнітів. Якщо це станеться — FPV можуть закінчитися за три місяці. Тому потрібно диверсифікувати: двигуни, магніти, ракети, важку техніку… Потрібна комплексна військова індустрія. Часу немає. Потрібні рішення зараз», — наголосив співзасновник оборонного фонду.

Джерело: ОПК України — Критичні шість місяців для розвитку та інвестиційних рішень / NV

Сьогодні, 20 січня, відбулося підписання угоди між німецькою енергетичною компанією Notus Energy та американсько-українська інвестиційна компанія Horizon Capital про фінансування спільного проєкту з будівництва 124 МВт вітропарку в Одеській області. Крім того, Horizon Capital оголосила про початкове закриття свого фонду «Horizon Capital Catalyst Fund», який орієнтовано на реконструкцію.

Підписання обох угод відбулося у присутності Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Олексія Соболева на Всесвітньому економічному форумі в Давосі.

Попередньо Horizon Capital успішно запустив Фонд Horizon Capital Catalyst Fund (HCCF), спрямований на підтримку відновлення та реконструкції ключових секторів української економіки. На етапі першого закриття Фонд залучив €152 млн – понад 50% від цільового розміру у €300 млн. Зокрема Фонд зосереджується на секторах, критично важливих для відбудови країни та таких, що потребують значних інвестицій приватного капіталу: енергетика, цифрова інфраструктура та будівництво.

Наразі фонд разом з оголошенням першого закриття завершив структурування першої інвестиції – будівництво вітропарку в Одеській області, який був розроблений німецькою енергетичною компанією та девелопером Notus Energy.

«Я вітаю Horizon Capital та наших партнерів – IFC, EBRD, Proparco, Swedfund, Norfund та FMO – із першим закриттям фонду Catalyst. Це сигнал світові: ми не чекаємо кінця війни, щоб відбудувати країну. Також важливим є стратегічне партнерство з німецькою компанією Notus Energy, зокрема, коли через постійні обстріли Україна втратила понад 60% своїх генеруючих потужностей. Присутність в Україні таких великих гравців демонструє, що Україна здатна залучати великий міжнародний капітал навіть під час війни», – зазначив Олексій Соболев.

Структура угоди передбачає:

• Catalyst Fund отримує 45% у проєкті та забезпечує відповідну частку акціонерного капіталу на будівництво.
• Notus Energy утримує контрольний пакет та виступає провідним-інвестором в угоді: фінансує решту необхідного акціонерного капіталу та відповідає за будівництво й подальшу експлуатацію об’єкту.
• Загальний бюджет проєкту перевищує €220 млн і передбачає значний обсяг боргового фінансування від міжнародних IFIs та DFIs, включно з: EBRD, IFC, Swedfund, BIO та Green for Growth Fund (GGF).

Зокрема, проєкт в Одеській області є першим з трьох вітрових електростанцій у портфелі Notus Energy для України, загальною потужністю близько 300 МВт. Також це частина ширшого портфеля розвитку відновлюваної енергетики в Україні потужністю понад 1,3 ГВт за проєктами на різних етапах.

Джерело: Horizon Capital та Notus Energy підписали угоду з будівництва вітропарку в Одеській області | Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України

Польща розпочала реалізацію програми на 250 млн злотих для підтримки бізнес-проєктів своїх компаній в Україні. Польща виділила 250 млн злотих або приблизно 58,25 млн євро на пільгові кредити для компаній, які залучатимуться до проєктів з відбудови України. Програма стартувала з 22 квітня, повідомило Міністерство економіки України. 

Максимальна сума одного кредиту становить 10 млн злотих (2,33 млн євро), процентна ставка – 2%, а термін погашення – 12 років. Заявки почали приймати три компанії-партнерки польського Bank Gospodarstwa Krajowego. 

Кредити можна використати на інвестиції, оборотний капітал, розвиток експорту й імпорту, а також співпрацю між польськими й українськими підприємствами. 

За умовами програми ”Кредит для участі у відбудові України” пільгові кредити підуть на транспортування, логістику, зберігання товарів і будівельних матеріалів, розвиток інфраструктури, зокрема доріг, залізниць, енергетики, водопостачання, громадського та житлового будівництва. 

Окрім того, фінансується підготовка техніко-економічного обґрунтування, дослідження й інвестиційні проєкти, а також діяльність медичних компаній, включно з виробництвом таких продуктів, як протези та перев’язувальні матеріали, що призначені для України. 

Під умови пільгового кредитування підпадає імпорт послуг і продукції від контрагентів з України й надання товарів і послуг компаніям, які беруть участь у відбудові економіки України, безпосередньо супроводжуючи їх діяльність. 

Окрім того, коштом кредитів можна придбати нерухомість у Польщі для будівництва складів, фабрик чи заводів, якщо це пов’язано з інвестиційною метою. Деяким галузям надаються додаткові преференції. 

• На початку березня 2025 року Єврокомісія та ЄІБ підписали гарантії на 2 млрд євро на відновлення України. 

• Тоді ж Україна та Франція погодили 19 проєктів відновлення на 200 млн євро. 

• На початку квітня прем’єр-міністр Денис Шмигаль казав, що у 2025 році загальний дефіцит фінансування потреб України на відбудову становить майже $10 млрд. 

Джерело: https://finance.liga.net/ua/ekonomika/novosti/u-polshchi-pochaly-vydavaty-pilhovi-kredyty-dlia-biznesu-na-uchast-u-vidbudovi-ukrainy 

Президент Володимир Зеленський підписав закон, який запроваджує низку інструментів для спрощення роботи механізму державно-приватного партнерства (ДПП).

Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на картку законопроєкту на сайті парламенту. 

Документ передбачає залучення приватних інвестицій для швидкого відновлення інфраструктури та будівництва нових об’єктів.

Метою ухвалення закону є спрощення процедури підготовки та реалізації проєктів ДПП. Зокрема, він пропонує запровадити механізм «оплати інфраструктури в розстрочку», спрощує підготовку проєктів (без ТЕО та аналізу ефективності), дозволяє реалізацію малих проєктів до 5,3 млн євро.

Також впроваджуються електронна система конкурсів, типові кваліфікаційні вимоги до інвесторів і розширюються повноваження місцевої влади.

Як повідомляв Укрінформ, 19 червня Верховна Рада ухвалила в цілому закон (законопроєкт №7508), який запроваджує низку інструментів для спрощення роботи механізму державно-приватного партнерства.

Джерело: https://www.ukrinform.ua/rubric-vidbudova/4020284-investicii-u-vidbudovu-prezident-pidpisav-zakon-pro-derzavnoprivatne-partnerstvo.html

Міністерка економіки Юлія Свириденко пояснила, як працюватиме Фонд інвестицій в межах «угоди про копалини» між Україною та США. 

Про це Свириденко та члени переговорної команди, яка працювала над угодою, розповіли в інтерв’ю РБК-Україна.

За словами Свириденко, найближчі 10 років Фонд інвестуватиме в Україні в проєкти, пов’язані з критичними матеріалами, нафтою, газом, а також — у інфраструктуру (порти і термінали). 

У Вашингтоні Юлія Свириденко підписала одну угоду — про створення Фонду. Саме її мають ратифікувати у четвер, 8 травня. Решта угод матимуть комерційний характер і будуть підписуватися вже не урядом. З боку України підписант — Агенція з питань підтримки державно-приватного партнерства (ДПП), від США — Міжнародна фінансова корпорація розвитку (DFC). 

Документ передбачає розподіл прибутків лише через 10 років, до цього моменту — тільки інвестиції і лише в Україну. На момент підписання частки у Фонді в України та США однакові — 50/50. Далі є можливість вносити додаткові внески. 

30 квітня Україна та США підписали угоду про економічне співробітництво, яке передбачає створення інвестиційного Фонду. Для його запуску необхідно буде підписати ще два документи, проєкти яких ще готуються. Вже 8 травня, як очікується, текст угоди має ратифікувати Верховна Рада.

Раніше USM повідомляв, що у межах старої угоди про корисні копалини Дональд Трамп хотів повний контроль над українськими портами.

Джерело: https://usm.media/fond-vidbudovi-iz-ssha-mozhe-ohoplyuvati-investiczi%D1%97-v-ukra%D1%97nski-porti/

Польща розпочала реалізацію програми на 250 млн злотих для підтримки бізнес-проєктів своїх компаній в Україні.

Польща виділила 250 млн злотих або приблизно 58,25 млн євро на пільгові кредити для компаній, які залучатимуться до проєктів з відбудови України. Програма стартувала з 22 квітня, повідомило Міністерство економіки України.

Максимальна сума одного кредиту становить 10 млн злотих (2,33 млн євро), процентна ставка – 2%, а термін погашення – 12 років. Заявки почали приймати три компанії-партнерки польського Bank Gospodarstwa Krajowego.

Кредити можна використати на інвестиції, оборотний капітал, розвиток експорту й імпорту, а також співпрацю між польськими й українськими підприємствами.

За умовами програми “Кредит для участі у відбудові України” пільгові кредити підуть на транспортування, логістику, зберігання товарів і будівельних матеріалів, розвиток інфраструктури, зокрема доріг, залізниць, енергетики, водопостачання, громадського та житлового будівництва.

Окрім того, фінансується підготовка техніко-економічного обґрунтування, дослідження й інвестиційні проєкти, а також діяльність медичних компаній, включно з виробництвом таких продуктів, як протези та перев’язувальні матеріали, що призначені для України.

Під умови пільгового кредитування підпадає імпорт послуг і продукції від контрагентів з України й надання товарів і послуг компаніям, які беруть участь у відбудові економіки України, безпосередньо супроводжуючи їх діяльність.

Окрім того, коштом кредитів можна придбати нерухомість у Польщі для будівництва складів, фабрик чи заводів, якщо це пов’язано з інвестиційною метою. Деяким галузям надаються додаткові преференції.

• На початку березня 2025 року Єврокомісія та ЄІБ підписали гарантії на 2 млрд євро на відновлення України.
• Тоді ж Україна та Франція погодили 19 проєктів відновлення на 200 млн євро.
• На початку квітня прем’єр-міністр Денис Шмигаль казав, що у 2025 році загальний дефіцит фінансування потреб України на відбудову становить майже $10 млрд.

Джерело: https://finance.liga.net/ua/ekonomika/novosti/u-polshchi-pochaly-vydavaty-pilhovi-kredyty-dlia-biznesu-na-uchast-u-vidbudovi-ukrainy

На бізнес-саміті «Україна – ЄС» обговорили відновлення України через призму європейської реіндустріалізації.

Про це повідомляє Адміністрація морських портів України.

Під час дискусійної панелі, присвяченої розвитку портової галузі, голова АМПУ Олександр Семирга представив бачення відновлення та модернізації української портової інфраструктури — як в умовах війни, так і в довгостроковій перспективі.

Він акцентував на розвитку портів Дунаю як стратегічних мультимодальних хабів, а також на необхідності відновлення пошкодженої інфраструктури портів Великої Одеси.

«Сьогодні важливо будувати сталі партнерства і поглиблювати співпрацю з міжнародною спільнотою. Разом із відновленням інфраструктури ми створюємо підґрунтя для сучасної, конкурентної та інноваційної портової системи України», — підкреслив Олександр Семирга.

Зокрема АМПУ підтвердила готовність до реалізації інвестиційних проєктів — в рамках державно-приватного партнерства, концесійних механізмів та за підтримки міжнародних фінансових організацій.

Окрему увагу приділили інтеграції українських портів у мережу TEN-T для зміцнення транспортної стійкості Європи.

Зазначимо, під час семінару «Інвестиції в українські порти: посилення ролі як інтермодальних хабів» представили перелік конкретних ініціатив, що мають високий ступінь підготовки та можуть бути впроваджені в короткостроковій перспективі.

Як раніше повідомляв USM, АМПУ планує розширити конкурентні можливості портів на Дунаї.

Джерело: https://usm.media/ampu-predstavila-prioritetni-infrastrukturni-pro%D1%94kti-na-samiti-u-bryusseli/

14.02.2025 | 15:30 | Відділ зв’язків з громадськістю та засобами масової інформації

12 лютого у Берні Федеральна рада Швейцарії ухвалила Програму співпраці з Україною на 2025–2028 роки. Вона стане першим етапом довгострокової 12-річної підтримки України у сфері відбудови, реформ і сталого розвитку. У межах цієї програми на економічне відновлення, захист цивільного населення та зміцнення інституцій буде спрямовано 1,5 мільярда швейцарських франків.

«Про свою готовність щодо довгострокової підтримки України швейцарський уряд заявив ще у квітні 2024 року, анонсувавши виділення 5 мільярдів франків протягом наступних 12 років. Затверджена Програма підтримки на 2025-2028 роки – це лише перший етап реалізації міжурядових домовленостей. Протягом 2029-2036 років швейцарською стороною для України передбачено ще 3,5 мільярди франків», — відзначила Перша віцепрем’єр-міністерка України – Міністерка економіки України Юлія Свириденко.

Програма співпраці між Швейцарією та Україною на 2025–2028 роки зосереджена на трьох основних напрямках:

• Економічне відновлення, що включає підтримку малих і середніх підприємств (SMEs), розвиток сільського господарства та відбудову інфраструктури, зокрема в регіонах, що постраждали від бойових дій.
• Модернізація державних послуг, зокрема системи охорони здоров’я та освіти, розвиток громадського транспорту, енергозабезпечення та водопостачання.
• Захист цивільного населення, що передбачає гуманітарне розмінування, документування воєнних злочинів, допомогу у пошуку зниклих безвісти осіб та посилення правозахисних механізмів.

Для успішної реалізації Програми Швейцарія співпрацюватиме з Українськими державними органами, приватним сектором, науковими установами та громадськими організаціями. Планується, що третина бюджету Програми – близько 500 мільйонів франків – буде спрямована на відбудову України у співпраці зі швейцарськими компаніями. У ході Всесвітнього економічного форуму в Давосі, Україна та Швейцарія підписали Меморандум щодо перших 50 млн франків, які Швейцарія виділить для своїх компаній на підтримку проєктів в Україні. Нині триває прийом заявок від бізнесу. Реалізація відібраних проєктів планується на липень 2025 року. 

Детальніше щодо прийому пропозицій за проєктами реконструкції в Україні, можна дізнатися за посиланням. 

Джерело: https://me.gov.ua/News/Detail/7ef99d53-0a10-4657-aabb-05bff6781c09?lang=uk-UA&title=SHveitsariiaZapustilaProgramuPidtrimkiVidbudoviUkrainiNa2025-2028-Roki-&fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTEAAR2JKbDWKH4TWcbW0p6VfqHcVGcacJ8AxF8ffc1B79e2BH0i9Ry2O5fNvz4_aem_OX_U_X7AYFjTg9NedWBZ-A