1109 нових компаній було відкрито іноземцями в Украіні за весь 2024 рік. Це на 24% менше, ніж у 2023 році.
Громадяни 78 країн відкрили бізнес в Україні минулоріч. Найчастіше реєстрували компанії громадяни:
– Туреччини — 201 бізнес
– Польщі — 90
– США — 89
Майже половина нових іноземних компаній зосереджені в Києві – 542. Також популярними регіонами стали Львівщина — 137 компаній та Одещина — 122 компанії.
Окрім цього, серед зареєстрованих компаній є ті, які мають зв’язки із відомими українськими ФПГ. Це «Омбрі Електрікал Енерджі КО. Лімітед» — власник компанії громадянин Греції, проте компанія належить до групи родини Льовочкіних. Також «АП Біоенергетичний комплекс» має власників з громадянством США та Австрії, проте пов’язана з концерном АВЕК (група Фельдмана).
В першу чергу попитом буде користуватися проєктне фінансування або синдиковані кредити, де кілька банків працюватимуть разом.
Таку точку зору висловив в інтерв’ю у щорічному рейтингу «25 провідних банків України» заступник голови правління, начальник департаменту корпоративного бізнесу Укрсиббанку Дмитро Цапенко.
“Відбудова вимагатиме залучення компаній з різних секторів: будівництва, виробництва будматеріалів, металообробки тощо. Ці компанії користуються стандартним набором кредитних продуктів: фінансуванням оборотного капіталу, торговим, середньостроковим фінансуванням тощо”, – розповів топменеджер.
Але в майбутньому великі проєкти потребуватимуть довгострокового фінансування. Це може бути проєктне фінансування або синдиковані кредити, де кілька банків працюватимуть разом.
“Зараз ми вже маємо запити на проєкти, які перебувають на межі між проєктним фінансуванням і звичайним фінансуванням великих корпоративних клієнтів. Український банківський сектор має надліквідність як у гривні, так і у валюті. Тому проблема полягає в готовності банків брати на себе ризики”, – вважає Дмитро Цапенко.
Для мінімізації цих ризиків банки використовують програми розподілу від міжнародних фінансових організацій, насамперед від ЄБРР. “Це дає нам змогу кредитувати клієнтів та проєкти, щодо яких ми самостійно не були б готові нести ризики”, – пояснив банкір.
Закінчився прийом проєктних пропозицій на третій етап Програми відновлення України, громади подали 543 заявки.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство розвитку громад і територій.
“На програму за підтримки Європейського інвестиційного банку подалися 235 громади, а загальна сума проєктів становить 19,27 мільярда гривень”, – йдеться у повідомленні.
При цьому понад 50% поданих заявок стосуються заміни комунальних мереж у громадах. Ще третина – проєкти охорони здоров’я. Подано також 20 пропозицій проєктів житла для внутрішньо переміщених українців.
Найбільше проєктних пропозицій отримано з Львівської, Одеської, Київської, Черкаської, Полтавської та Дніпропетровської областей.
Повідомляється, що після завершення прийому заявки будуть оцінюватися обласними військовими адміністраціями зі складанням рейтингового списку.
Проєкти будуть реалізовуватися через екосистему управління відбудовою DREAM, яка дозволяє автоматизувати процеси відбору та моніторингу проєктів.
Як повідомлялося, прийом заявок на третій етап Програми відновлення України стартував на початку січня. Бюджет програми – 100 млн євро.
“Надзвичайна кредитна програма для відновлення України” з фінансуванням у 200 млн євро та “Програма з відновлення України” з ресурсом у 340 млн євро — це дві рамкові кредитні угоди між ЄІБ та Україною, підписані у 2014 та 2020 роках. Вони покликані надати місцевим органам влади можливість відновити соціальну інфраструктуру та покращити умови життя внутрішньо переміщених осіб (ВПО) і громад, які їх приймають. Проєктами з реконструкції повністю керують органи місцевого самоврядування.
Повоєнне відновлення України є величезним викликом, але воно також відриває нові можливості для європейських компаній та інвесторів і може стати «спусковим гачком» для зростання всієї європейської економіки.
Таку думку під час панельної дискусії щодо розширення ЄС в рамках Всесвітнього економічного форуму у Давосі висловив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Ще один пункт, який я хотів би підняти, – це відновлення України. Це, ймовірно, буде проєктом століття. І, як мені здається, це також буде «спусковим гачком» для європейської економіки. Це відкриє нові можливості для європейської економіки, для європейських компаній. Наразі ми говоримо про завдану шкоду в обсязі близько 600 мільярдів (доларів – ред.), і це лише на цій стадії. Тож перед нами величезні виклики, але й величезні можливості. Якщо ми поєднаємо наші зусилля, ми зробимо цю частину світу набагато більш безпечною», – зазначив український урядовець.
Зі свого боку, єврокомісарка з розширення Марта Кос, яка також взяла участь у панельній дискусії, підкреслила важливість зміцнення демократії та верховенства права для того, щоб привабити інвесторів вкладати кошти як у відновлення України, так і в економічний розвиток всієї Європи.
«У цій геополітичній ситуації дуже важливими є солідарність та верховенства права. Ми завжди починаємо розмову саме з верховенства права. Його дотримання буде приваблювати інвесторів та означатиме, що вони не будуть ходити по усьому світу, який також несе сьогодні певні ризики, а будуть більш близькими до Європи. Тож розвиток верховенства права буде важливим також і для економіки наших країн», – зауважила Кос.
Як повідомлялося, у Давосі триває Всесвітній економічний форум за участю провідних світових політиків та представників ділової спільноти. Учасники заходу обговорюють найбільш нагальні питання світового розвитку та шляхи для їх вирішення.
Ці кошти спрямовуватимуться на ключові сектори економіки, де активно працюють швейцарські бізнеси.
Україна та Швейцарія підписали меморандум про взаєморозуміння, у межах якого швейцарський уряд виділить $55 млн на фінансування проєктів відновлення через місцеві компанії. Ці кошти спрямовуватимуться на ключові сектори економіки, де активно працюють швейцарські бізнеси. Про це йдеться у повідомленні пресслужби Мінекономіки від 23 січня.
Деталі
Фінансування забезпечить Державний секретаріат з економічних питань Швейцарії (SECO). Відбір проєктів стартує наприкінці січня 2025 року, а реалізація перших ініціатив розпочнеться у липні того ж року. У процесі відбору пропозицій братимуть участь уряд України, SECO та Посольство Швейцарії.
Меморандум створює підґрунтя для подальшого підписання міжурядової угоди про технічне і фінансове співробітництво, повідомили у Мінекономіки. Угода стосуватиметься реалізації публічних проєктів із Єдиного портфеля публічних інвестицій, затверджених Стратегічною інвестиційною радою.
Контекст
Швейцарія запроваджує програми підтримки України у сферах децентралізації, відновлення, спільних проєктів з «Укрзалізницею» та підготовки до опалювального сезону.
У квітні Федеральна рада Швейцарії ухвалила рішення виділити 5 млрд швейцарських франків ($5,5 млрд) на гуманітарну допомогу, економічний розвиток та довгострокове відновлення України до 2036 року.
Допомога реалізовуватиметься поетапно: до 2028 року на міжнародне співробітництво спрямують 1,5 млрд франків. У період 2029-2036 років уряд вивчатиме інші джерела фінансування для виділення решти 3,5 млрд франків.
Близько двох гектарів землі біля Одеського морського торговельного порту виділяють під індустріальний парк.
Про це стало відомо під час Odesa Economic Revival Forum, пише Укрінформ.
Міський голова Одеси Геннадій Труханов зазначив, що наразі важливо залучати інвестиції у розвиток економічного потенціалу міста.
Насамперед мова йде про портову інфраструктуру, оскільки Одеса має стратегічне значення для глобальної харчової безпеки.
Міська влада вже визначила території під розвиток індустріальних парків. Одна з них знаходиться поруч із портом і є його єдиною територією розвитку – потрібно тільки підвести інфраструктуру.
«Це індустріальний парк і зона пріоритетного розвитку. Ми вивчали досвід наших європейських партнерів, подивилися і зробили таку модель для нашого регіону. Ми виділяємо близько 2 гектарів землі, щоб бізнес прийшов і бачив, що тут можна будувати. Біля порту — всі умови для того, щоб будувати бізнес», — зазначив міський голова.
Нагадаємо, на базі судноремонтного заводу УДП побудують промисловий парк. Проєкт створення сучасного промислового парку Kiliya презентували на Ukraine Recovery Conference (URC2024) у Берліні.
Міністерство економіки України розповіло про ключові напрямки роботи та шляхи подолання викликів, спричинених повномасштабним вторгненням рф, під час заходу «Економічна політика України. Відновлення під час війни», який відбувся 16 вересня 2024 року.
«Одне із ключових завдань Уряду — зберегти темпи зростання ВВП і досягти економічної самодостатності. Тож ми рухаємося до наших стратегічних цілей: залучення інвестицій у реальний сектор, збільшення несировинного експорту, зміна складності економіки завдяки збільшенню частки переробки у ВВП та покращення ситуації на ринку праці. Для кожного із цих пріоритетів ми маємо дуже чіткий набір інструментів, що працюють на досягнення цих цілей», — під час презентації розповіла Перша віцепрем’єр-міністерка — Міністерка економіки України Юлія Свириденко.
За її словами, сьогодні серед пріоритетів Міністерства економіки — діджиталізація держпослуг, аби полегшити роботу бізнесу.
«Цього тижня ми починаємо роботу з переведення держпослуг у цифру через сервіс єДозвіл. З 18 вересня для підприємців запрацювала перша діджитал послуга у межах цього, надалі їхня кількість лише зростатиме. Зокрема з жовтня через єДозвіл можна буде отримати висновок, який дає право подовжити граничний строк розрахунків за операціями з експорту та імпорту. Це те, чого давно чекав і про що просив бізнес», — повідомила Юлія Свириденко.
Перший заступник Міністра економіки Олексій Соболев під час заходу презентував Стратегію відновлення малого та середнього підприємництва (МСП) до 2027 року. Ухвалений Урядом документ визначає ключові напрями державної політики у сфері МСП, включно з відновленням зруйнованих підприємств за принципом «build back better». Особлива увага приділяється зеленому переходу, цифровій трансформації, інноваційному розвитку та інклюзивності бізнесу – залученню жінок, людей з інвалідністю, внутрішньо переміщених осіб (ВПО) і ветеранів/ветеранок. Документ враховує рекомендації ОЕСР, відповідає змісту Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, а також узгоджується з Планом для Ukraine Facility.
«Підтримка МСП — один із ключових пріоритетів Міністерства економіки та держави загалом. І головне завдання Стратегії — створити умови для розвитку МСП й дати партнерам розуміння, куди інвестувати зараз і після завершення війни. Нова стратегія є інклюзивною і сприятиме бізнес-активності жінок, осіб з інвалідністю, ветеранів. Вона узгоджена з бізнесом, громадським сектором, експертами. Її вже підтримали наші міжнародні партнери. І вже маємо результат — разом з Німеччиною запустили Альянс стійкості МСП», — зазначив Олексій Соболев.
«Малий та середній бізнес виявив надзвичайну стійкість у складні часи. Український бізнес продовжує працювати, виходити на нові ринки та шукати інвестиційні можливості. Ми раді долучитися до створення Стратегії, адже вона є цілісним та практичним підходом до відновлення бізнесу. Велика Британія залишається відданою підтримці уряду України в реформуванні політики МСП, щоб вона краще відповідала потребам бізнесу та сприяла інклюзивності та інноваціям. Практична підтримка інклюзивних політик також є важливою, тому у рамках проєкту Good Governance Fund ми запускаємо освітню програму «Зростай 2.0» для жінок, які прагнуть відкрити або масштабувати свій бізнес, чи опанувати нову професію», — наголосив Стефан Коссофф, Директор з програм розвитку Посольства Великої Британії в Україні.
«USAID вже тривалий час підтримує малі та середні підприємства в Україні. Ми робимо це, допомагаючи Уряду України покращувати бізнес-середовище, розширюючи доступ до фінансування, залучаючи спільні інвестиції для підвищення ефективності та організовуючи торгові місії для пошуку нових ринків збуту. Загалом, USAID підтримало понад 28 000 малих та середніх підприємств у ключових секторах по всій Україні. Разом з нашими партнерами з UKAid ми пишаємося тим, що підтримали запуск цифрових платформ Пульс та єДозвіл, які допоможуть зробити реєстрацію бізнесу та зворотній зв’язок з державними службами простішими та прозорішими, що полегшить ведення бізнесу тисячам МСП щороку», — зазначила Теодора Делл, заступниця Директора Місії USAID в Україні.
Заступник Міністра економіки з питань цифрового розвитку, трансформацій та цифровізації Олександр Циборт презентував роботу цифрових платформ для бізнесу.
«Наше завдання — максимально зменшити людський фактор там, де це можливо, шляхом цифровізації бюрократичних процесів та автоматизації завдань, зокрема інтегрувати штучний інтелект до державних сервісів. Ми віримо, що все, що можна робити онлайн, треба переводити в цифру. Це сприятиме зменшенню корупційних ризиків і підвищенню ефективності державних послуг. Водночас важливо підтримувати інституційну спроможність органів державної влади, надаючи їм зручні інструменти для аналізу великих даних і прийняття рішень.
Мінекономіки — це не лише регламентне міністерство, ми надаємо послуги для бізнесу. Понад половина державних службовців відомства залучена до опрацювання звернень. У центрі будь-яких послуг має бути клієнт, у нашому випадку — підприємець, навколо якого формується сервіс. Наша мета — створити зручний і відкритий процес для бізнесу: кілька кліків — і послуга надана. Проєкти Пульс, єДозвіл — це крок до цифрової держави з прозорими комунікаціями між бізнесом та владою», – наголосив Олександр Циборт.
Він зазначив, що платформа Пульс створена, аби посилити взаємодію держави та бізнесу. За її допомогою будь-який підприємець може надати зворотний зв’язок про роботу державних органів: проголосувати за проблеми, які потребують вирішення з боку держорганів у першу чергу, оцінити їх роботу або попросити допомогу у вирішенні проблем, якщо вони виникли. Платформа має транслювати голос бізнесу і стати прикладним інструментом, що дозволятиме підприємцям активно впливати на ухвалення рішень органами влади.
Довідково:
Платформа «Пульс» розроблена завдяки проєкту «Підтримка цифрової трансформації» за підтримки USAID і UK Dev. Партнер проекту – Офіс ефективного регулювання (BRDO). Створення та підтримка подальшого розвитку цієї платформи стало можливим завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID). Зміст є винятковою відповідальністю Міністерства економіки України та не обов’язково відображає погляди USAID чи Уряду Сполучених Штатів. Ця платформа створена за фінансової підтримки Програми допомоги з міжнародного розвитку від Уряду Великої Британії. Однак висловлені погляди не обов’язково відображають офіційну політику Великої Британії.
Проєкт єДозвіл реалізується Міністерством економіки України у партнерстві з Міністерством цифрової трансформації України та фінансується ЄС у межах проєкту EU4DigitalUA, що впроваджується FIIAPP. Консультаційна підтримка щодо розробки нормативно-правових актів для системи здійснюється проєктом EU4Business: SME Policies and Institutions Support (SMEPIS), що реалізується Ecorys у консорціумі з GIZ, BRDO та Civitta за фінансової підтримки Європейського Союзу. Технічні вимоги до другого етапу розроблені за підтримки ЄБРР. Проєкт «Підтримка цифрової трансформації», що фінансується USAID і UK Dev, забезпечує повний цикл впровадження єДозвіл. Партнер із реалізації — Офіс ефективного регулювання BRDO. Основним бенефіціаром системи єДозвіл з боку уряду є Міністерство економіки України. Створення єДозволу здійснюється на виконання, зокрема, Плану заходів з виконання Державної антикорупційної програми на 2023-2025 роки та є компонентою I Плану для Ukraine Facility.
Стратегію відновлення МСП до 2027 року було розроблено із залученням експертної підтримки у рамках проєкту Good Governance Fund «Ревіталізація бізнесу для сталого зростання», який фінансується UK International Development від уряду Великої Британії. Імплементатори проєкту — Abt Global та Київська Школа Економіки.
Від початку повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року Російська Федерація завдала Україні збитків на понад 155 млрд доларів. Зруйновані житлові будинки, школи, лікарні, підприємства, теплові електростанції, трансформатори, Каховська ГЕС. Цілі міста знищені вщент російськими обстрілами та тактикою випаленої землі під час бойових дій.
Війна триває, і кількість знищеної української інфраструктури тільки зростає. Питання відновлення не просто стоїть на порядку денному — деякі постраждалі регіони, де не ведуться активні бойові дії, вже відбудовують за приватні, державні або грантові кошти. Та сама система відбудови зараз досить ускладнена різними підзаконними актами й урядовими розпорядженнями. Тому в Міністерстві відновлення ініціювали урядовий законопроєкт «Про засади відновлення України».
Свідомі створили цей матеріал як учасники мережі «Вікно Відновлення». Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win
Які зміни вносить законопроєкт «Про засади відновлення» у систему відбудови інфраструктури України?
Міністерство відновлення представило урядовий законопроєкт «Про засади відновлення» у травні 2024 року. Цей законопроєкт має зробити відновлення в Україні прозорим і підзвітним, залучити людей і забезпечити умови для сталого зростання економіки. Одна з головних його цілей — створити інструменти для того, щоб партнери були впевнені в надійній співпраці з Україною.
Війна, яку веде Росія проти України, призводить до величезних пошкоджень і руйнувань інфраструктури. За даними KSE Institute, станом на січень 2024 року росіяни пошкодили або зруйнували понад 250 тисяч житлових будівель. З них — 222 тисячі приватних будинків, понад 27 тисяч — багатоквартирних і 526 гуртожитків. Зруйновано або пошкоджено інфраструктуру 78 малих, середніх і великих приватних підприємств, а також 348 держпідприємств.
Втрат зазнають усі сфери економіки України. До прикладу, аграрна сфера зазнала збитків на понад вісім мільярдів доларів. Також росіяни ударами по інфраструктурі пошкодили лікарні та комунальну інфраструктуру. Найбільше зруйнованої інфраструктури у Донецькій, Київській, Луганській, Харківській, Чернігівській і Херсонській областях.
Війна триває, але питання відбудови актуальне вже зараз. Відбудова соціальної та житлової інфраструктури має утримати економіку та забезпечити проживання українців. У регіонах, які були деокуповані навесні 2022 року, відбудова триває. На Київщині було зруйновано чи пошкоджено 29 тисяч будівель. З них, станом на квітень 2024 року, відновили понад 17 тисяч будівель.
На Чернігівщині пошкоджень зазнали понад п’ять тисяч об’єктів цивільної інфраструктури. Постраждали школи, лікарні та житлові будинки. Найгірша ситуація з відбудовою у Харківській, Донецькій і Херсонській областях. На Харківщині більше ведуть «ліквідацію наслідків збройної агресії» ніж реальну відбудову. В населених пунктах, які найбільше постраждали, поки не починають відбудову через близькість до лінії фронту. Така ситуація в Куп’янську, Старому Салтові та Чугуєві.
Станом на вересень 2024 року відбудова в Україні досі нормується законом «Про засади державної регіональної політики» та безліччю підзаконних актів уряду. Вони скеровані на унормування практичної сторони відновлення, з якою зустрічаються відбудовники та місцеві органи влади під час відновлення.
Залучення у відбудову різних джерел фінансування — державних, місцевих, грантових і приватних — теж створює проблему контролю над проєктами відбудови. Регуляція фінансування та прозорість мають зробити публічними ці проєкти, і, найголовніше, знизити ризики корупції до мінімуму на проєктах відбудови. Регуляція та контроль здійснюються через Державне агентство відновлення.
Виконавча директорка Інституту законодавчих ідей Мартина Богуславець говорить, що потрібен комплексний закон, який би врегулював діяльність основних органів, відповідальних за відбудову. Також він має керувати використанням коштів на відновлення, розробкою стратегічних документів та програмами для цифровізації процесу відбудови, як «DREAM».
«З вересня 2023 триває розробка законопроєкту “Про засади відновлення України”, який мав би врегулювати ці питання. Водночас редакція законопроєкту, яку виносили на обговорення в Мінвідновлення, з вищезазначених питань вирішує лише закріплення системи “DREAM”. Це позитивний крок вперед, проте недостатній».
За словами аналітикині, для уникнення корупційних ризиків під час відновлення України законопроєкт має містити положення щодо:
Врегулювання використання коштів із фонду для фінансування проєктів відновлення;
Удосконалення діяльності Агентства відновлення як ключового органу, відповідального за реалізацію проєктів відновлення;
Розв’язання питання щодо колізії розробки програм і планів відновлення в громадах.
Законопроєкт про відновлення вже критикували за надання збільшених повноважень уряду в системі контролю над фінансуванням відбудови. Асоціація міст України виступила із заявою щодо необхідності доопрацювання законопроєкту.
Законопроєкт також вводить поняття «приватного» інженера-консультанта для проєктів відбудови. В Україні вже є державний архітектурно-будівельний контроль над забудовою, представники якого також ведуть проєкти відновлення. Повноваження інженера-консультанта дублюють повноваження органів державного контролю. В Асоціації вважають, що це вносить корупційні ризики в систему відбудови.
Уряд отримує розширені повноваження, щодо контролю фінансування інфраструктурних об’єктів. Ця норма суперечить закону про децентралізацію, де основні повноваження щодо рішень по інфраструктурі віддані місцевим органам влади. Централізація цього процесу поставить під удар одну з головних реформ України за всі роки незалежності.
Що таке система «DREAM» і як вона вплине на організацію відновлення?
Законопроєкт «Про засади відновлення України» регулює положення ведення та використання системи «DREAM» для управління проєктами відновлення. До неї мають доступ усі — чиновники, місцева влада, інвестори та навіть журналісти.
Зараз «DREAM» працює у тестовому режимі. Система має збирати, упорядковувати та публікувати відкриті дані на всіх етапах проєктів відновлення в режимі реального часу. Також вона дає можливість на кожному етапі контролювати результативність реалізації проєкту та зменшувати ризики, створювати точну звітність і покращувати загальну ефективність проєкту.
Через систему «DREAM» наповнюють реєстр пошкодженого та знищеного майна, реєструють проєкти відбудови, аналізують проєкти від фінансування до плану реалізації. Це має бути повноцінним моніторингом відбудови об’єктів інфраструктури.
«Це дозволить на кожному етапі бачити, що відбувається з проєктом, чи не змінилася його кошторисна вартість. Якщо змінилася, то чому, хто за це відповідальний, хто здійснював перші проєкти роботи та чому він припустився помилок. Якщо ж все гаразд, маємо розуміти: чи встигаємо з термінами, а якщо не встигаємо — чому. Люди повинні заздалегідь розуміти, коли вони зможуть заїхати в оновлене житло, коли їхні діти підуть у відбудовану школу й так далі. З погляду партнерів — це можливість переконатися, що надані ними гроші витратили недарма», — заявляв заступник міністра розвитку громад Анатолій Комірний.
Станом на вересень 2024 року в системі «DREAM» вже зареєстрували понад сім тисяч проєктів на відбудову. Їх загальний бюджет — понад 371 млрд гривень. Якщо законопроєкт «Про засади відновлення України» ухвалять, то система «DREAM» стане обов’язковою для ведення проєктів відбудови в Україні. Міністерство відновлення сподівається, що «DREAM» допоможе цифровізувати весь процес відновлення в Україні.
Мартина Богуславець говорить, що система «DREAM» дійсно будується за принципом «всі бачать все», що має значно підвищити прозорості проєктів відновлення.
«Хоча запровадження системи “DREAM” є позитивом, лише ця система не здатна забезпечити повною мірою прозору відбудову, адже для цього ще має бути створено незалежну систему ключових органів із підзвітними механізмами фінансування.
Окрім того, важливо забезпечити оприлюднення інформації про ціни на матеріальні ресурси під час публічних закупівель (зокрема, й у сфері відновлення). Це дозволить порівняти ціни, закладені на відновлення об’єктів, із ринковими. Так можна буде встановити наявність або відсутність завищень вартості відновлення. Для цього у ВРУ зареєстрували законопроєкт №11057 від 04.03.2024, який наразі прийнято за основу», — говорить аналітикиня.
Директор із питань науки та розвитку Інституту громадянського суспільства Анатолій Ткачук вважає, що законопроєкт «Про засади відновлення України» у нинішньому стані не вирішує найбільш важливих питань. Проте їх необхідно вирішити для розумного та системного відновлення.
«Складається враження, що головною метою ухвалення цього законопроєкту є законодавча фіксація одного із можливих інструментів у системі відновлення — “DREAM”. Це не є доброю практикою та пропонується вперше в Україні. Ухвалення цього законопроєкту може бути шкідливим для планування відновлення. Норми, закладені у цьому проєкті, нівелюють всю систему планування та вводять нові поняття, які суперечать тим, що зафіксовані у законодавстві», — підсумовує він цілі законопроєкту про засади відновлення в аналітичній записці.
Анатолій Ткачук говорить, що сам законопроєкт ускладнює розбудовану мережу законів і підзаконних актів щодо відбудови інфраструктури в Україні та вимагає більших змін до законодавчих актів, ніж про це говорять у міністерстві відновлення.
«В Україні є системний закон “Про засади державної регіональної політики”, який регулює значну частину питань відновлення. Проте реальна ситуація в цій сфері, наявність дублювання планувальних документів відновлення, відсутність чітких правил фінансування потребує внесення скоординованих змін до цілої низки законодавчих актів України. Зокрема, законів “Про засади державної регіональної політики”, “Про регулювання містобудівної діяльності”, “Про порядок вирішення окремих питань адміністративно-територіального устрою України”; Бюджетного кодексу України; Земельного кодексу України та Цивільного кодексу України».
Тому невідомо, чи зможе система «DREAM», як і сам урядовий законопроєкт, вплинути на відбудову в Україні, покращити її та знизити корупційні ризики. Поки законопроєкт перебуває на громадському слуханні.
Політичні перспективи законопроєкту у Верховній Раді
Законопроєкт про засади відновлення ще не подали до Верховної Ради. Тому його розгляд у комітетах Ради, а потім і на засіданні — очікується. Та цей законопроєкт, за словами народної депутатки від фракції «Слуга Народу» Олени Шуляк, є частиною виконання Україною плану «Ukraine Facility» від Євросоюзу. Завдяки йому Україна зможе отримати допомогу в 50 млрд євро.
Та на цей момент урядовий законопроєкт надає великі повноваження уряду у всій системі відбудови. Він передбачає, що відновленням займатимуться: Кабмін, Міністерство відновлення, Агентство відновлення (Рада доброчесності). А також профільні центральні органи влади — Міністерство охорони здоров’я, Міністерство освіти, МКІП та інші. Місцеві органи влади теж мають вести проєкти з відновлення, але розширені повноваження Кабміну централізують і саму відбудову. Кабмін отримає повноваження вирішувати, які об’єкти відбудовувати, а які — ні.
Використання системи «DREAM» для відновлення об’єктів інфраструктури за кошти держбюджету або на замовлення держави стане обов’язковим. Автори законопроєкту вважають, що це вплине на прозорість процесу. Проте за даними системи «DREAM» можна пріоритизувати певні об’єкти над іншими. Питання стоїть лише в тому, наскільки об’єктивною буде ця пріоритизація.
«Мета законодавчої рамки — забезпечити ефективне, прозоре та підзвітне відновлення України, зменшити збитки, спричинені збройною агресією РФ, та забезпечити стале зростання економіки. Запровадження цього законодавчого інструменту дозволить нам долати наслідки війни та створити умови для соціально-економічного зростання, покращити життєдіяльність населення та бізнесу», — прокоментувала законопроєкт на його презентації нардепка Олена Шуляк.
Увесь серпень Комітет Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування проводив публічні консультації щодо законопроєкту. Це означає, що його скоро передадуть у комітети для опрацювання і затвердження.
Виконавча директорка Інституту законодавчих ідей Мартина Богуславець говорить, що законопроєкт розширює і так широкі повноваження уряду у відбудові. Прозорі механізми використання коштів на відновлення дозволили б залучати більше міжнародної допомоги на відновлення.
«Тому, ми в Інституті рекомендуємо в законопроєкті про відновлення встановити: обовʼязкову пріоритизацію проєктів відновлення; оприлюднення всієї інформації, щодо роботи комісії/робочої групи, яка прийматиме рішення про розподіл коштів; чітку процедуру визначення розпорядника коштів. Окрім того, саме органи місцевого самоврядування найбільш обізнані про потреби громади у відновленні. Тому ОМС повинні мати право самостійно подавати проєкти на фінансування. До того ж представники асоціацій ОМС, як і представники громадськості, мають входити до складу комісії/робочої групи, яка ухвалюватиме рішення про розподіл коштів», — підсумовує вона те, що необхідно внести до законопроєкту перед його розглядом у Верховній Раді.
Директор із питань науки та розвитку Інституту громадянського суспільства Анатолій Ткачук вважає, що законопроєкт «Про засади відновлення» ніяк не вплине на процес системного відновлення, яке зараз в Україні не відбувається.
«Ухвалити в нас можуть будь-який законопроєкт, незалежно від його якості та необхідності. Все залежить від волі президента або від домовленостей тримачів основних голосів. Цей законопроєкт також може набути статусу закону, але працювати на системне відновлення він, на жаль, не зможе. Будуть потрібні зміни, якщо почнеться реальне відновлення. Враховуючи ситуацію на фронті, про комплексне відновлення територій вздовж лінії фронту та прикордоння з Росією зараз не може йти мови. А відновлення пошкоджень на інших територіях зараз не потребує нового закону», — говорить він.
Законопроєкт «Про засади відновлення» вирішує тільки точкові проблеми відбудови, як от розподіл коштів, яких не вистачає на всі проєкти відбудови. Прозорість відбудови через систему «DREAM» поки не є досліджена через тестування системи. До того ж невідомо, чи пріоритизація відбудови враховує потреби місцевого населення, невідкладність відбудови об’єкта тощо.
Перед відновленням України стоїть основна задача — за яким принципом відбудовувати. Спершу там, де люди зараз, чи планувати на майбутнє; відбудовувати швидко чи модернізувати інфраструктуру згідно з новими стандартами. Законопроєкт цю задачу не вирішує.
На своєму засіданні 6 серпня Кабінет Міністрів України дозволив іноземним компаніям отримувати дозволи на будівництво в Україні без отримання ліцензій. Про це повідомив представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук, передає Комерсант український.
Уряд ухвалив рішення щодо надання можливості іноземним компаніям та організаціям, які діють на території України через відокремлені підрозділи та постійні представництва, набувати право на провадження господарської діяльності з будівництва об’єктів.
Зміни вносяться до постанови КМУ № 314 від 13 березня 2022 року. Вони стосуються будівництва об’єктів, які належать до об’єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) класами наслідків.
Доповнено постанову положеннями, які передбачають, що декларація про провадження господарської діяльності може подаватися нерезидентами засобами Порталу Дія або через центр надання адміністративних послуг.
Мінцифри формуватиме запит на відомості про представництва іноземних субʼєктів господарювання (у разі бажання такого представництва подати декларацію) із подальшим надсиланням такого запиту Держстату та ДПС, за результатами формування якого Мінцифри будуть надані необхідні відомості.
Як пояснили у Міністерстві з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, право на будівельну діяльність надаватиметься шляхом безоплатного подання до органу ліцензування декларації про провадження господарської діяльності без необхідності отримання ліцензії на будівництво об’єктів.
Ухвалення цього акта дозволить удосконалити нормативно-правове регулювання діяльності іноземних компаній в Україні. Зокрема, дасть змогу представництвам польських компаній в Україні здійснювати роботи з облаштування пунктів пропуску на українсько-польському кордоні.
Такі роботи заплановані в межах реалізації Договору між Урядом України та Урядом Республіки Польща про надання кредиту на умовах пов’язаної допомоги від 9 вересня 2015 року.
Відповідна норма діятиме на час воєнного стану.
Що таке об’єкти із середніми (СС2) та значними (СС3) класами наслідків
Клас наслідків (відповідальності) будівель і споруд – це характеристика рівня можливої небезпеки для здоров’я і життя людей, які постійно або періодично перебуватимуть на об’єкті або які знаходитимуться зовні такого об’єкта, матеріальних збитків чи соціальних втрат, пов’язаних із припиненням експлуатації або з втратою цілісності об’єкта.
Усі об’єкти поділяються за такими класами наслідків (відповідальності):
незначні наслідки – СС1;
середні наслідки – СС2;
значні наслідки – СС3.
До будівель і споруд класу СС3, як правило, відносять:
об’єкти нафто- і газодобувної, газопереробної, металургійної, хімічної та інших галузей промисловості, обладнані пожежо- і вибухонебезпечними ємкостями і сховищами рідкого палива, газу і газопродуктів, особливо при їх зберіганні під тиском (технологічні трубопроводи, апарати, котли, газгольдери, ізотермічні резервуари ємністю понад 10 тис. кубометрів, резервуари для зберігання нафти та нафтопродуктів ємністю 30 тис. кубометрів і більше, посудини високого тиску тощо);
об’єкти хімічної, нафтохімічної, біотехнологічної, оборонної та інших галузей, що пов’язані з використанням, переробкою, виготовленням і зберіганням хімічно токсичних, вибухо- і пожежонебезпечних речовин і промислових вибухових матеріалів, біологічно небезпечних речовин тощо;
об’єкти вугільної і гірничорудної промисловості, небезпечні щодо пожежі, вибуху і газу відповідно до класифікації Держнаглядохоронпраці;
будівлі головних вентиляційних систем на копальнях і рудниках;
об’єкти атомної енергетики (АЕС, AETC, ACT), включаючи сховища і заводи з переробки ядерного палива і радіоактивних відходів, а також інші радіаційне небезпечні об’єкти за класифікацією Держатомнагляду;
об’єкти гідро- і теплоенергетики (ГЕС, ГРЕС, ТЕС, ТЕЦ, ГАЕС) потужністю понад 1,0 млн. кВт;
мости і тунелі на дорогах вищої категорії, або протяжністю понад 1000 м чи прогоном понад 300 м;
стаціонарні споруди знаків навігаційної обстановки;
шлюзи і основні портові споруди на водних шляхах 1-го і 2-го класів ДСТУ Б В.2.3-1;
будівлі і споруди крупних залізничних вокзалів і аеровокзалів;
магістральні трубопроводи діаметром понад 1000 мм, або з робочим тиском понад 2,5 МПа, а також ділянки магістральних трубопроводів меншого діаметра і з меншим робочим тиском у місцях переходів через водні перешкоди, залізничні та автомобільні дороги;
гідротехнічні споруди меліоративних систем із площею зрошення і осушення понад 300 тис. га і водоймищ об’ємом понад 1 кубічний кілометр;
крупні елеватори і зерносховища, млинарські комбінати;
житлові, громадські або багатофункціональні будівлі заввишки понад 100 м;
будівлі основних музеїв, державних архівів, сховищ національних історичних і культурних цінностей;
видовищні об’єкти з масовим перебуванням людей (стадіони, театри, кінозали, цирки, виставкові приміщення тощо);
будівлі університетів, інститутів, шкіл, дошкільних закладів тощо;
великі лікарні та інші заклади охорони здоров’я;
універсами та інші великі торговельні підприємства;
об’єкти життєзабезпечення великих районів міської забудови і промислових територій;
великі об’єкти захисно-запобіжного характеру (протиселеві, протизсувні, протилавинні споруди, захисні дамби тощо).
До будівель і споруд класу СС2, відносять ті, що не належать до класу СС3:
основні об’єкти металургійної промисловості, важкого машинобудування, нафтохімії, суднобудування, оборонної промисловості (доменні і мартенівські цехи, складальні корпуси, високі димові труби тощо);
копри, машинні відділення добувних машин;
об’єкти гідро- і теплоенергетики потужністю менше 1,0 млн. кВт, розподільні системи основних електромереж високої напруги (включаючи опори ліній електропередачі і відкритих розподільних пристроїв);
ємкості для нафти і нафтопродуктів;
шляхові полотна магістральних автодоріг, злітно-посадкові смуги, мости і тунелі протяжністю менше 1000 м, канатні дороги, вокзали, аеровокзали, вертолітні станції;
магістральні трубопроводи;
великі готелі, гуртожитки;
об’єкти водопроводу і каналізації (включаючи водонапірні башти, очисні споруди, водозабори) промислових підприємств і населених пунктів;
будівлі видовищних і спортивних підприємств, підприємств торгівлі, громадського харчування, служби побуту, установи охорони здоров’я;
будівлі і споруди центральних складів для забезпечення життєвих потреб населення, склади особливо цінного устаткування і матеріалів, військові склади;
житлові, громадські або багатофункціональні будівлі заввишки до 100 м.
До будівель і споруд класу СС1, як правило, відносять:
всі об’єкти промисловості, енергетики, транспорту і зв’язку, сільського господарства і переробки сільгосппродукції, що не віднесені до класів СС3 і СС2;
громадські будівлі, об’єкти фізкультури та спорту, що не віднесені до класів СС3 і СС2, а також усі тимчасові об’єкти, мобільні будинки;
об’єкти внутрішньовиробничих доріг, комунікацій і продуктопроводів;
парники, теплиці;
опори розподільної мережі низької напруги, освітлювальні опори.
17 найбільших банків підписали Меморандум щодо банківського кредитування проєктів з відновлення енергетичної інфраструктури країни.
Про це повідомив голова Національного банку України Андрій Пишний усвоєму Фейсбуці, передає Укрінформ.
“17 підписів вчора поставлено на документі, який я вважаю певною мірою історичним для банківського сектору. Вперше (я працюю у банківському секторі давно і не пам’ятаю подібних прецедентів) таке висококонкурентне середовище об’єднується заради загальнонаціональної мети, пропонуючи спільну комерційну рамку. Не декларативно, а дієво”, – відмітив Пишний.
При цьому він підкреслив, що дана ініціатива є спільною позицією банків, які об’єднують понад 80% усіх активів банківської системи. А їх фінансові пропозиції в межах цієї ініціативи враховують потреби різних категорій малого, середнього та великого бізнесу.
“Підприємці можуть залучати фінансування як для проєктів з будівництва сонячних, вітрових чи біогазових станцій, так і для будівництва газотурбінних та газопоршневих електростанцій, придбання промислових акумуляторів, накопичувачів тощо. Є пропозиції і для ФОП, мікробізнесу. У будь-якому відділенні банків – підписантів Меморандуму можна дізнатися цю інформацію”, – закликав голова НБУ.
Він також нагадав, що на період дії воєнного стану та одного року після його скасування Нацбанк встановив тимчасові особливості оцінки кредитного ризику за спеціалізованими кредитами, що полегшують фінансування банками інвестиційних проєктів.Читайте також: В Україні через бойові дії залишаються без світла майже 150 тисяч споживачів
До того ж регулятор запровадив підвищені коефіцієнти ліквідності забезпечення у формі обладнання, призначеного для використання у сферах енергетики та розподіленої генерації енергії в разі прийняття такого обладнання/устаткування в заставу за кредитами, наданими після 1 червня 2024 року для придбання такого обладнання.
“Водночас готові вивчати запити банків, які виникатимуть під час реалізації Стратегії”, – сказав Пишний.
Як повідомлялося, Кабінет міністріврозширив сферу дії державної програми «Доступні кредити 5-7-9» на фінансування децентралізації енергогенерації.
