Міністр Руслан Стрілець обговорив це з представником Федерального міністерства навколишнього середовища, охорони природи, ядерної безпеки та захисту споживачів Bundesumweltministerium Юргеном Раймундом Кейнхорстом.
Очільник Міндовкілля подякував Уряду Німеччини та Федеральній міністерці екології, захисту довкілля, ядерної безпеки та захисту споживачів Німеччини Штеффі Лемке за URC2024 у Берліні та першу фінансову підтримку Міжнародної платформи дій у сумі 5 мільйонів євро.
На зустрічі з Юргеном Раймундом Кейнхорстом вони зосередилися на обговоренні першочергових кроків у роботі Платформи для зеленого відновлення України. Пан Юрген презентував пропозиції Німеччини з чітким окресленням функцій основних сторін.
За словами Руслана Стрільця, серед першочергових заходів – підтримка України такими організаціями як UNECE, OECD, UNEP у сфері запобігання промисловому забрудненню, реформи екологічного оподаткування, управління відходами руйнації, збереження біорізноманіття та підвищення стійкості до зміни клімату, аналіз сталого управління стічними водами в Україні, підвищення спроможності місцевих органів влади щодо екологічної оцінки та моніторингу, аналіз потенціалу «зелених» робочих місць для реінтеграції ветеранів та ветеранок та ВПО.
“Дякую Уряду Німеччини та моїй колезі Штеффі Лемке за системну підтримку. Попереду багато роботи. Маємо ретельно усе опрацювати, щоб Платформа працювала ефективно задля відновлення України”, – зазначив Руслан Стрілець.
16 липня 2024 року Реєстр збитків, завданих агресією російської федерації проти України (“RD4U”), опублікував довгоочікувані Правила та Форми Заяв для нових категорій збитків. Зокрема, ухвалені зміни дозволяють юридичним особам державної та приватної форм власності подавати заяви (разом із відповідними доказами) щодо пошкодження або знищення об’єктів критичної та не критичної інфраструктури, а також житлової нерухомості.
Що цьому передувало
У травні 2023 року, відповідно до Резолюції ООН A/RES/ES-11/ 5 “Сприяння здійсненню правового захисту і забезпечення відшкодування шкоди у зв’язку з агресією проти України”, Рада Європи шляхом укладення Розширеної часткової угоди створила RD4U. RD4U має на меті реєструвати всі прийнятні заяви щодо відшкодування збитків, втрат та шкоди, заподіяних російською агресією проти України, а також докази на обґрунтування цих заяв. У березні 2024 року було затверджено перелік категорій заяв, які можуть бути зареєстровані. З 2 квітня 2024 року відкрилася можливість подати заяву лише за однією категорією – вимоги фізичних осіб, пов’язані з пошкодженням або знищенням житлового нерухомого майна (категорія А3.1).
Детальніше про нові Правила та Форми
Нещодавно опубліковані Правила та Форми відкривають можливість подавати заяви за додатковими категоріями для фізичних осіб, які постраждали внаслідок російської агресії проти України (вимушене внутрішнє переміщення; смерть чи зникнення безвісти близького члена сім’ї; пошкодження або знищення нежитлового нерухомого майна).
Крім того, для держави, державних підприємств та приватних юридичних осіб відкрилися наступні категорії (категорії B1.1 – B1.4 та C1.1 – C1.4):
Пошкодження або знищення критичної інфраструктури,
Пошкодження або знищення не критичної інфраструктури,
Пошкодження або знищення житлового нерухомого майна – житлових приміщень,
Пошкодження або знищення житлового нерухомого майна – місць загального користування.
Юридичні особи можуть подавати свої заяви виключно через представників, використовуючи Дію. З цією метою RD4U прийняла “Правила залучення представників”, які, серед іншого, регулюють правила представництва юридичних осіб. Вони передбачають, що фізична особа, яка має загальні повноваження діяти від імені та за дорученням юридичної особи (наприклад, директор), і вказана як така у відповідному реєстраційному записі юридичної особи, вважається її “Основним представником” і має право подавати заяви від імені цієї юридичної особи. Основний представник може призначити інших представників для подання заяв від імені юридичної особи шляхом видачі Цифрових повноважень в Дії. Такі Цифрові повноваження не можуть бути передані іншим особам.
Процедура подання заяви від імені юридичної особи складатиметься з наступних кроків:
Необхідно призначити представника або ідентифікувати його через Дію.
Представник повинен обрати та заповнити відповідну форму заяви на порталі Дії. Передбачена можливість подавати заяву як українською, так і англійською мовами, однак бажано подавати заяву англійською.
До обраної форми заяви представник повинен додати наступне: • Документ, що посвідчує особу та повноваження діяти від імені заявника • Підтвердження права власності на майно • Інформацію про те, як саме майно було пошкоджено або знищено • Опис та оцінку пошкодження чи знищення • Інформацію про орієнтовну суму вимоги
Важливо, щоби подані документи містили детальні (і, наскільки це можливо, повні) докази, які підтверджують пошкодження / знищення майна, а також які обґрунтовують суму вимоги. Правила та форми заяв не закріплюють конкретних вимог щодо типу та/або форми доказів, які необхідно подати. Це питання вирішується в кожному випадку окремо. Внесення змін до заяви або подання додаткових доказів можливе лише до того, як Виконавчий Директор RD4U направить відповідну заяву на розгляд Ради RD4U.
Після завершення заповнення заяви заявник отримає підтвердження подання через Дію. Воно має містити унікальний номер заявника та номер заяви, а також автоматично згенерований перелік інформації та доказів, поданих разом із заявою. Це слугує документальним підтвердженням заповнення Заяви та дати її подання до RD4U.
RD4U опрацює та розгляне Заяву та надані докази і на основі такого розгляду прийме рішення щодо внесення Заяви до реєстру. Рішення RD4U буде повідомлено заявнику у встановленому порядку через Дію.
Очікується, що RD4U почне приймати заяви за новими формами у серпні 2024 року. Це стане значним кроком у процесі відшкодування шкоди, заподіяної російської агресією.
Обмеження та виключення
1. Обмеження за часовою та просторовою дією
Для того, щоби заява була визнана прийнятною та була зареєстрована в RD4U, вона повинна задовольняти три умови. По-перше, знищення, пошкодження або втрата майна повинні відбутися, починаючи з 24 лютого 2022 року. По-друге, шкода має бути завдана на території України, в межах її міжнародно визнаних кордонів, включаючи територіальні води. По-третє, знищення, пошкодження або втрата майна має бути спричинена міжнародно-протиправними діяннями росії в Україні або проти України.
2. Доступні категорії
На сьогодні RD4U затвердив та оприлюднив правила та форми заяв, що стосуються багатьох – але не всіх – категорій. Очікується, що незабаром будуть прийняті додаткові форми заяв, після чого подання заяв стане доступним у відповідних категоріях. Серед нових категорій будуть форми щодо пошкодження або знищення нежитлового нерухомого майна; втрати історичної, культурної та релігійної спадщини; збитків бізнесу та інших економічних втрат (включаючи втрату контролю над майном на тимчасово окупованих територіях); гуманітарних видатків.
3. Мандат RD4U
Роль RD4U полягає виключно у реєстрації вимог про відшкодування. Реєстр не розглядатиме та не оцінюватиме вимоги по суті, не обраховуватиме суму вимоги і не призначатиме жодних виплат. Ці функції виконуватиме майбутній міжнародний компенсаційний механізм, який ще належить створити. RD4U є лише першим кроком на шляху до створення такого механізму, і його мандат включає сприяння поточним зусиллям щодо створення такого органу. Перша зустріч щодо створення міжнародно-правового акту для заснування Комісії з розгляду заяв для України відбулася 9-10 липня 2024 року. Завданням цієї Комісії буде розгляд компенсаційних вимог, поданих та зареєстрованих RD4U, оцінка заяв та підтверджуючих доказів, а також визначення суми компенсації, що підлягає виплаті в кожному окремому випадку.
Хоча RD4U не є фінальним етапом отримання відшкодування, ми рекомендуємо постраждалим особам подати заяви, як тільки відповідні категорії стануть доступними для подачі.
країна та Організація Об’єднаних Націй з промислового розвитку (UNIDO) розпочали реалізацію Програми зеленого відновлення промисловості України на 2024-2028 роки. Урочиста церемонія підписання Програми відбулася у Відні 28 червня 2024 року. Від Уряду України програму підписала заступник Міністра економіки України Надія Бігун, від UNIDO – заступник генерального директора та керуючий директор Директорату корпоративних послуг та операцій Юко Ясунага.
Програма визначає стратегічне бачення трансформаційного та стійкого відновлення промисловості України, керуючись Порядком денним у сфері сталого розвитку до 2030 року, ухваленого Генасамблеєю ООН 25 вересня 2015 року, зокрема Ціллю сталого розвитку 9 «Промисловості, інновацій та інфраструктура». Крім того, програма узгоджена з пріоритетами Уряду України щодо раннього відновлення, баченням реформування політики та національними галузевими стратегіями.
«Україна має великий потенціал промислового розвитку. І ми вдячні UNIDO за можливість реалізувати цей потенціал та розвивати більш екологічну та сталу індустріалізацію. Ми високо цінуємо постійну підтримку UNIDO та вітаємо подальше посилення нашої співпраці в рамках нової програми і започаткування нових спільних заходів для підтримки України в ці складні часи», – зазначила під час церемонії Надія Бігун.
Для виконання мандату UNIDO в унікальних обставинах в Україні, Організація розробила спеціальну програму для зеленого відновлення промисловості, яка охоплює три ключові сфери діяльності:
• Створення можливостей для людей
• Підтримка бізнесу та залучення інвестицій
• Сприяння зеленій економіці.
«Ми дуже раді мати таке міцне партнерство з Міністерством економіки України. Ми впевнені, що ця співпраця забезпечить справді трансформаційні зміни у промисловості країни, сприяючи зростанню та процвітанню під час відновлення від руйнівних наслідків війни, що триває», – зазначив під час церемонії підписання Юко Ясунага.
Протягом останнього року UNIDO активізувала свої зусилля в Україні та досягла важливих результатів, що дозволило швидко та ефективно розширити спільну діяльність. Зокрема, UNIDO виконала комплексне діагностичне дослідження промисловості України, яке надає важливі вихідні дані та унікальний аналіз на мікро-, мезо- та макрорівнях. За підтримки різних партнерів з розвитку та фінансування UNIDO розпочала нову діяльність у таких напрямках як:
виробництво протезів за допомогою 3D друку;
розширення економічних можливостей жінок та молоді;
розбудова інституційної спроможності, в тому числі на муніципальному рівні;
інфраструктура якості;
енергозабезпечення;
циркулярна економіка;
харчова промисловість;
роботизація та штучний інтелект.
Наразі UNIDO у співпраці з Міністерством економіки України та Міністерством економіки, торгівлі та промисловості Японії готує масштабний проєкт, який забезпечить передачу технологій у низці важливих галузей.
Уряд України та UNIDO налаштовані на продовження спільної роботи з розбудови партнерства та мобілізації ресурсів для досягнення передбачених цілей Програми зеленого відновлення промисловості України на 2024-2028 роки.
Перший Інвестиційний Форум, проведений Асоціацією правників України 6-7 червня 2024 року, став майданчиком для обговорення перспективних інвестиційних можливостей та вирішення юридичних викликів у сферах, які важливі для подальшого сталого розвитку України.
Кожна сесія Форуму була платформою для плідних дискусій, під час яких лунали цікаві й корисні ідеї та інсайти. З огляду на цінність інформації, отриманої від спікерів заходу, АПУ підготувала висновки та рекомендації для уряду й бізнесу за підсумками Першого Інвестиційного Форуму. Ознайомитися із рекомендаціями ви можете нижче.
Сесія 1. Вступ України до Євросоюзу: що це означає для бізнесу?
Уряд повинен чітко врегулювати порядок взаємодії бізнесу і влади під час переговорного процесу про вступ до ЄС. Зокрема, потрібно, щоб було чітко передбачено:
як залучається бізнес до переговорного процесу (наприклад, якщо це робочі групи по кожній переговорній главі, то це має бути чітко прописано);
має бути чітко врегульовано, хто від бізнесу залучатиметься до робочих груп — асоціації (які саме — всеукраїнські, регіональні, які об’єднують певний відсоток підприємств певної галузі) або подекуди самі підприємства (але знову ж таки повинні бути виписані чіткі критерії для таких підприємств); має бути забезпечено рівний доступ усім асоціаціям і підприємствам;
роль бізнесу/асоціацій — просто взяти участь у робочій групі/подати позицію чи все-таки бізнес/асоціації матимуть хоча б дорадчий голос (очевидно, що повинно бути останнє, щонайменше з певних стратегічних питань);
потрібно, щоб Уряд повідомляв бізнесу/асоціаціям наші переговорні позиції та позиції ЄС і погоджував їх із бізнесом.
Сесія 2. Реформи під час війни — які умови роботи слід очікувати бізнесу?
1. Бізнес очікує партнерських відносин з владою та ефективних механізмів взаємодії при вирішенні питань, які виникають під час здійснення господарської діяльності (в тому числі з питань бронювання працівників та недопустимості внесення змін до правил «гри» під час «гри»).
2. Державні органи мають відійти від презумпції вини бізнесу та концепції злої волі й змістити акцент із застосування негативних наслідків на попереднє консультування бізнесу для запобігання допущення бізнесом несвідомих / не навмисних порушень.
3. Потрібно запровадити дієве адміністративне оскарження є запорукою партнерських відносин бізнесу і влади. Державні органи не повинні боятися приймати рішення на користь бізнесу, якщо контролерами були допущені помилки під час перевірок.
4. Національна стратегія доходів 2030 може стати бар’єром для інвестицій, якщо буде реалізована в повному обсязі. До початку її реалізації потрібно відновити довіру платників податків до податкових, митних та правоохоронних органів. Тільки після цього можливо розглянути доцільність надавати їм додаткові повноваження.
5. Перенесення європейських правил та концепцій (прогресивні ставки оподаткування, практичне нівелювання спрощеної системи оподаткування та інші) в українську податкову систему потрібно здійснювати з урахування національної специфіки, оскільки, якщо цього не зробити, таке перенесення може мати протилежний ефект.
6. Непропорційні штрафи на посадових осіб імпортерів за помилки в оформленні митних документів без можливості їх оскарження в касаційних судах істотно знижують інвестиційну привабливість держави.
7. На сьогоднішній день, державою не забезпечено доступність страхування ризиків бізнесу від воєнних та політичних ризиків. Хоча і ведеться робота в цьому напрямку. Вартість страхування є надмірною та таке страхування не завжди можливе. Ефективне державне рішення в цьому питанні безперечно сприятиме інвестиційній привабливості держави.
8. Для підвищення рівня захисту інвестицій державі необхідно в першу чергу забезпечити виконання законів, а не їх перекручування з метою застосування санкцій до бізнесу.
Сесія 3.1. Виклики та можливості в аграрній сфері
За результатами сесії можна резюмувати, що загалом склалось відчуття, що проблемам галузі приділяється достатньо уваги.
Зокрема, доволі позитивні відгуки є щодо початку роботи державної програми компенсації аграріям 80% вартості розмінування забруднених земель. Кількість операторів протимінної діяльності (серед яких, зокрема, є також агрохолдинги) з початку року зросла вдвічі до близько 30 компаній. Рекомендується не випускати дане критичне для багатьох аграріїв питання з фокусу уваги. Акцент повинен робитись надалі на розробці та пошуку нових технологічних рішень. Очікується підтримка таких досліджень з боку уряду.
Загалом позитивні відгуки також щодо підтримки аграріїв у прифронтових зонах (звільнення від оподаткування, знижка на залізничні перевезення, тощо).
Експерти закликають аграріїв до інвестицій в проєкти біоенергетики (біоетанол) та переробки. Існує достатній потенціал залучення як позичкового так і стратегічного фінансування таких проєктів в Україні та за кордоном. Зокрема, це один з фокусів уваги ЄБРР в Україні.
Розуміючи необхідність мобілізації загалом, аграрії закликають схвалити т.зв. «економічне бронювання», що є критичним в певних сегментах.
На даний час є доволі багато різноманітних програм підтримки підприємств в агросфері, а також суттєвий запит від інституційних та приватних інвесторів. В той же час відмічається недостатній рівень підготовки інвестиційних проєктів та неготовність значної кількості підприємств до залучення інвестицій.
Сесія 3.2. Виклики та можливості у сфері видобування природних ресурсів
Угоди про розподіл продукції (“УРП”):
прийняття підзаконних нормативно-правових актів щодо реалізації угод про розподіл продукції;
врегулювання функцій державної уповноваженої установи щодо контролю за виконанням УРП; та
визначення уповноваженої особи щодо реалізації нафти та конденсату за УРП.
Імплементація Регламенту ЄС про доброчесність та прозорість на оптовому енергетичному ринку (“REMIT”):
проведення навчальних заходів для бізнесу щодо REMIT; та
встановлення перехідного періоду, протягом якого не застосуватимуться санкції за порушення, та уточнення термінології законодавства.
Вдосконалення механізму резервування земель для надрокористувачів.
Поширення дії індустріальних парків та пільг для проєктів зі значними інвестиціям на сферу видобування.
Розробка довгострокової стратегії розвитку видобувної галузі та відповідних державних програм підтримки.
Передбачення підстав для внесення змін до програми робіт у зв’язку зі зміною обсягів видобутку через воєнний стан.
Доповнення Кодексу України про надра визначеннями базових понять, видалення неактуальних положень з Гірничого закону України.
Врегулювання питання відходів видобувної галузі шляхом прийняття законопроєкту “Про управління відходами видобувної промисловості” та внесення змін до Закону України “Про управління відходами”.
Сесія 4.1. Виклики та можливості в оборонній сфері
Коментарі щодо удосконалення законодавства в оборонній галузі
1. Заборона на експорт товарів військового призначення
Наразі ця фактична заборона суттєво обмежує розвиток української оборонної індустрії, зокрема через неможливість залучення ресурсів від замовлень іноземних клієнтів, які могли б бути спрямовані на розробку нових зразків озброєння та військової техніки, розширення виробництва.
Заборона на експорт змушує українських виробників переносити виробництва за межі України для того, щоб мати можливість вести повноцінну діяльність на міжнародному ринку. Така ситуаціє не є бажаною ані для української оборонної галузі, ані для економіки в цілому.
Зняття заборони на експорт стане важливим кроком для розвитку українського оборонного сектору, створить умови для того, щоб оборонна індустрія залишалась одним з драйверів українською економіки навіть після закінчення активних бойових дій.
2. Регулювання бронювання працівників підприємств оборонно-промислового комплексу
Нещодавно перелік критеріїв для визначення підприємств у сфері оборонно-промислового комплексу такими, що мають важливе значення для національної економіки був розширений. Проте їх перелік не повністю відповідає поточним потребам. Зокрема, існує потреба у внесенні до них змін таким чином, щоб охопити підприємства, які перебувають на етапі розробки новітніх зразків озброєння та військової техніки, проте ще не мають укладених контрактів із державними замовниками.
Необхідно також унормувати порядок бронювання осіб, військово-облікові дані яких потребують уточнення. Станом на сьогоднішній день фактична неможливість забронювати таких осіб створює суттєві перепони в роботі підприємств оборонної галузі. 2
Такі зміни нададуть можливість підприємствам оборонної галузі належним чином бронювати всіх критично важливих працівників, що є важливою умовою для стабільність їх діяльності в умовах дефіциту кадрів.
3. Укладення довгострокових контрактів з оборонних закупівель
Інтенсивність бойових дій створює потребу у системному та вчасному забезпеченні українського війська відповідними товарами військового призначення. Підприємствам оборонно-промислового комплексу необхідна передбачуваність від державних замовників щодо обсягів та номенклатури закупівель для того, щоб ритмічно закривати цю потребу.
Стабільно робота оборонних підприємств потребує можливості довгострокового планування для того, щоб належним чином розгорнути виробництво, закупити необхідні витратні матеріали та комплектуючі, залучити відповідну кількість кваліфікованих кадрів. Досягнути цього можливо лише за умови, що обсяг та номенклатура закупівель узгоджуються на довгостроковий період.
Окрім цього, наявність довгострокових зобов’язань з боку державних замовників створює умови за яких в Україні можуть почати розгортати виробництва іноземні виробники, для яких гарантований обсяг замовлення з боку держави є критично важливим для входу на український ринок.
Таким чином, створення інструментів для гарантованих довгострокових (принаймні до трьох років) закупівель може створити суттєвий поштовх для розвитку українського оборонного сектору.
Сесія 4.2. Виклики та можливості в енергетичній сфері
Проблема: Відсутність ринку PPA
Основна перешкода для розвитку нових потужностей електрогенерації полягає, з одного боку, у відсутності будь-якої державної підтримки (яку свого часу забезпечував зелений тариф), а з іншого боку — у відсутності сформованого ринку офтейкерів за довгостроковими договорами купівлі-продажу електроенергії, які б могли зайняти нішу зеленого тарифу. Про це зазначили учасники панелі, зокрема, представники Goldbeck Solar і Notus energy.
Пропозиція: ініціювати створення фонду (за прикладом Аргентини), який виступить віртуальним офтейкером. Фонд має бути прогарантований міжнародними парнерами та фінансовими інституціями. Він зможе бути самоокупним та прибутковим, оскільки виробники ВДЕ будуть сплачувати до Фонду певну частку виручки. За результатами попередніх переговорів із МФО, ця пропозиція знайшла широке схвалення.
Проблема: Відсутність державної підтримки
Наразі держава підтримує індустріальні проєкти через механізм індустріальних парків, також здійснюється підтримка проєктів зі значними інвестиціями (так звані інвестняні). Проєкти сектору ВДЕ не підпадають під сферу застосування законів про індустріальні парки чи інвестнянь (крім біогазу та біометану, які розглядаються як переробка відходів).
Зі скасуванням зеленого тарифу проєкти генерації енергії з альтернативних джерел не отримують жодних економічних заохочень з боку держави.
Пропозиція: розповсюдити дію закону про державну підтримку інвестиційних проєктів зі значними інвестиціями на проєкти з розвитку ВДЕ та зеленого водню, а також будівництво балансуючих потужностей (системи накопичення та зберігання, маневрені системи).
Проблема: Воднева стратегія
Незважаючи на те, що Україна планує стати зеленим хабом та експортером зеленої електроенергії та зелених газів для ЄС (ЄС в своєму Green Deal очікує половину імпортованого зеленого водню отримати з України), станом на зараз дуже мало зроблено для розвитку водневої енергетики.
Пропозиція: в рамках Міністерства енергетики України створити окремий відділ, який би займався імплементацією водневої стратегії та координував цю роботу із ключовими партнерами в Україні.
Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2024 р. № 388, Експортно-кредитне агентство (ЕКА) має право здійснювати страхування та перестрахування воєнних та політичних ризиків, що виникають під час здійснення видів діяльності, передбачених законодавством.
Особливу увагу слід приділити страхуванню інвестицій, яке є важливим інструментом для захисту інвесторів від непередбачуваних подій.
Розмір страхування
Розмір страхового покриття визначається на підставі оцінки ризиків та вартості інвестиційного проекту. Відповідно до умов, зазначених у постанові, максимальний розмір страхового покриття може бути обмежений певними лімітами, які встановлюються ЕКА. Це дозволяє забезпечити збалансованість між ризиками та можливостями агентства. Окрім того, розмір страхового покриття може бути збільшений залежно від специфіки проекту та додаткових гарантій, наданих інвестором.
Умови страхування
Умови страхування включають:
Оцінка ризиків: Перед укладенням договору страхування проводиться детальна оцінка ризиків, пов’язаних з інвестиційним проектом. Це включає аналіз політичної та економічної ситуації в країні, де здійснюється інвестиція, а також можливих воєнних загроз. Оцінка ризиків проводиться на підставі даних, отриманих від державних органів, незалежних експертів та міжнародних організацій.
Страхові премії: Розмір страхових премій визначається на підставі оцінки ризиків та вартості інвестицій. Премії можуть бути сплачені одноразово або розподілені на певний період. Важливо зазначити, що розмір премій може варіюватися залежно від ступеня ризику та терміну дії договору страхування.
Виплата страхового відшкодування: У разі настання страхового випадку, виплата страхового відшкодування здійснюється відповідно до умов договору. Це може включати компенсацію за втрати, пов’язані з націоналізацією, конфіскацією, воєнними діями або іншими політичними ризиками. Зазначений процес також включає процедуру подання та розгляду страхових вимог, яка детально прописана в договорі.
Перестрахування: Для зниження ризиків, ЕКА може укладати договори перестрахування з іншими страховими компаніями. Це дозволяє розподілити ризики та забезпечити стабільність страхових виплат. Перестрахування також допомагає зменшити фінансове навантаження на ЕКА та забезпечити надійність виконання зобов’язань перед страхувальниками.
Додаткові умови та особливості: Договори страхування можуть включати додаткові умови, такі як вимоги до страхувальника щодо запобіжних заходів, моніторинг ризиків та регулярне подання звітності. Також можуть бути передбачені спеціальні умови для певних видів інвестицій, таких як інфраструктурні проекти або інноваційні підприємства.
Таким чином, страхування інвестицій, здійснюване Експортно-кредитним агентством, є важливим механізмом для захисту інвесторів від воєнних та політичних ризиків.
Це новий для України інститут, що сприяє залученню інвестицій та розвитку економіки України, забезпечуючи при цьому надійний захист капіталовкладень.
Варто наголосити, що на кожному із етапів «Умов страхування» інвестору буде необхідна допомога локальних юристів, що спеціалізуються на питаннях страхування ті інвестиціях.
Для отримання консультацій з порушеного питання закликаємо усіх зацікавлених осіб звертатись до Дмитра Очколяса, провідного юриста, адвоката Interlegal.
Німецька компанія Notus Energy має намір побудувати вітроелектростанцію (ВЕС) із загальною потужністю 300 МВт в Одеській області.
Про це повідомив комерційний директор компанії Кнуд Ріссел, пише “Інтерфакс-Україна”.
Кнуд Ріссел зазначив, що компанія працює над цим проєктом з весни 2022 року. Наразі Notus Energy знаходиться в процесі будівництва ВЕС з поетапним введенням у експлуатацію. Незабаром має з’явитися перша черга на 120 МВт.
“У нас уже є всі дозволи, зокрема пов’язані із землею. Банки нас підтримують, хоча вони теж ризикують, підтримуючи нас. Але ми всі готові працювати навіть в умовах воєнного стану”, — сказав Кнуд Ріссел.
Він припустив, що найближчої зими першу чергу ВЕС ще не буде запущено, але компанія робить усе, щоб запустити проєкт якомога швидше.
Сьогодні навіть дитина в Україні може швидко розпізнати звук повітряної тривоги та вказати найкоротший шлях до укриття. Це є «новою буденністю» для українців з початку військової агресії Росії. Військової агресії проти української держави і нації, незалежності, демократії та свободи.
Перебуваючи в умовах війни, знаходячись під постійними обстрілами, ракетними ударами та стикаючись з безліччю інших загроз для життя, українці розуміють цінність «безпеки». Тому правоохоронці України докладають усіх можливих зусиль, щоб створити життя людей безпечнішим.
Консультативна місія ЄС (КМЄС) в Україні бачить безпрецедентні виклики, з якими щоденно стикаються їхні партнери на всій території Україні, включно з деокупованими територіями. 9-11 січня 2024 року голова Місії КМЄС в Україні Рольф Холмбо відвідав південь України, щоб зустрітися з колегами з Одеської, Миколаївської та Херсонської областей і отримати актуальну інформацію щодо викликів та подій в регіоні.
Підтримка у відновленні поліції та верховенства права на звільнених територіях
Перебуваючи на Півдні, Рольф Холмбо зустрівся з вищим керівництвом ГУПН в Миколаївській та Херсонській областях, прокуратури та влади. Саме ці партнери залучені у відновлення поліцейської діяльності та верховенства права на деокупованих територіях, що є одним із пріоритетів Місії.
Начальник ГУНП в Херсонській області Ігор Король пояснив керівнику Місії особливості роботи поліції в звільненому Херсоні. «Поліцейські дуже перевантажені роботою. Працюючи під постійними обстрілами, вони зазвичай не мають належного відпочинку та відновлення». Складна безпекова ситуація в Херсоні змусила Нацполіцію та інші агенції сектору цивільної безпеки переміститися працювати в підвали будинків. Ще одним ризиком для роботи поліцейського є надзвичайно висока мінна забрудненість регіону. Попри це, херсонські та миколаївські поліцейські та прокурори щоденно займаються розслідуванням та переслідуванням міжнародних злочинів.
Рольф Холмбо запевнив українських партнерів у подальшій підтримці ЄС у подоланні багатьох викликів, з якими вони стикаються під час розслідування та переслідування воєнних злочинів, а також забезпечення безпечного середовища на звільнених територіях. За словами Холмбо, Місія продовжуватиме надавати стратегічні консультації, спеціалізоване навчання, необхідне обладнання та залучати для цього більше міжнародних партнерів.
Шляхи солідарності та інтегроване управління кордонами
Регулярні атаки Росії на Одещину, зокрема на порти, призводять до виснаження ресурсів та шкоди інфраструктурі, зменшуючи експортний потенціал України. Під час зустрічі з очільником Регіонального управляння морської охорони (м. Одеса) контрадміралом Олегом Костуром та головою Одеської військової адміністрації Олегом Кіпером Рольф Холмбо обговорив можливості співпраці, а також нагальні потреби вдосконалення спроможності партнерів забезпечити стабільну роботу українських портів в Одесі та дельті Дунаю.
Підтримка майбутнього безпеки України: робота з університетами МВС
В останній день візиту на Південь Голова КМЄС в Україні обговорив виклики та перспективи поліцейської освіти в Україні з ректором Одеського державного університету внутрішніх справ, полковником Дмитром Швецем. Полковник наголосив на важливість формування практичних навичок у майбутніх поліцейських під час освітнього процесу. Вони відвідали спеціалізовані аудиторії для проведення занять щодо випадків домашнього насильства, для опитування дітей та судових засідань, тактичної медицини, тир, центр медіації, а також музей університету.
У дружній атмосфері Рольф Холмбо та Дмитро Швець поділилися своїми думками щодо поточних спільних заходів та планів на майбутнє. «Викладачі та студенти університету цінують постійну підтримку Регіонального представництва КМЄС в Одесі. Ваших представників ми можемо бачити майже щодня в коридорах нашого університету», – підкреслив полковник поліції.
КМЄС в Україні прагне підтримати Україну у зміцненні її спроможності забезпечити безпечну державу для своїх громадян, попри реалії війни.
23 травня Південноукраїнський офіс Європейської Бізнес Асоціації у партнерстві з Interlegal провів Business Talk на нагальну і вкрай важливу для української бізнес-спільноти тему – “Recovery Ukraine. Проєкти відновлення на Півдні України”.
В якості спікерів до заходу доєдналися CEO провідних сільськогосподарських і логістичних компаній південного регіону, представники міжнародних корпорацій, юридичних і консалтингових фірм, а також державного сектору.
На власних прикладах наші друзі і колеги розповіли про втрати і виклики, з якими кожен день стикається український бізнес, про гнучкість і адаптацію до постійних ризиків і нових умов роботи, про загальний бізнес-потенціал України, амбітні інвестиційні і recovery-проєкти від держави і міжнародних партнерів, про кейси компаній, які в буквальному сенсі постають із попелу і навіть на третій рік повномасштабної війни шукають і знаходять можливості не просто виживати, а розвиватися і зростати.
За підсумками спілкування можемо стверджувати про рішучість і навіть оптимізм, які панують серед бізнес-спільноти у планах повоєнної відбудови. Попри постійні загрози бізнес південного регіону, як і вся Україна, не має жодного наміру здаватися і не гає часу на рефлексії. Тут і зараз провідні компанії українського Півдня заповзято працюють над відновленням і модернізацією, адже перед ними стоїть глобальна мета – не просто відбудувати зруйноване ворогом, а створити нову, процвітаючу, сучасну економіку нової, сучасної країни. Економіку, де кожен бізнес зможе працювати і почуватися вільно і безпечно.
Щиро дякуємо усім, хто знайшов час і можливість побувати на заході і поділитися своїм унікальним досвідом. Ми впевнені, що історії, які прозвучали на цьому раунді Business Talk, надихнуть багатьох як в Україні, так і за її межами.
З нетерпінням чекаємо наступної нагоди зустрітися з вами у цьому форматі. Підписуйтесь на оновлення Interlegal в соцмережах, щоб бути на зв’язку!
Парламент Естонії – Рійгікогу ухвалив закон, який дозволяє використовувати заморожені активи російських фізичних осіб для компенсації збитків, завданих Україні війною. За проголосували 65 депутатів Рійгікогу, троє були проти.
Створення правового регулювання використання заморожених активів є складним завданням, над яким працює низка країн-союзників та міжнародних організацій, і Естонія тут відіграє роль першопрохідця.
“Росія — країна-агресор, відшкодування завданих нею воєнних збитків не може лежати на плечах України та її союзників. Росія відповідальна за заподіяння шкоди, і вона також повинна нести цю відповідальність”, — сказав він.
Для того, щоб розпочати провадження в Естонії щодо використання майна, Україна має подати відповідний запит.
Нагадаємо, що раніше Міністр оборони Естонії Ханно Певкур заявив, що ідея відправлення західних військових в Україну не набула жодного розвитку ні на рівні країни, ні на рівні Європейського союзу.
У Євросоюзі вдалося досягти консенсусу щодо заморожених російських активів.
Кошти будуть спрямовані на оборону та відновлення України, яка постраждала від вторгнення РФ та її регулярних обстрілів.
Про це повідомило видання L’Echo, посилаючись на виконавчого директора бельгійського депозитарію Валері Убрен.
Вона вказала, що рішення про конфіскацію активів має бути ухвалене вже в найближчі кілька тижнів.
— Сума перебуватиме в інтервалі між 87% та 89% усіх доходів від російських активів після сплати податків, – пояснила Убрен
Конфіскація активів РФ – у чому складність
Валері Убрен зауважила, що конфіскація російських активів, заморожених у банках Європи, може завдати удару по фінансових ринках.
Крім того, бельгійський депозитарій веде понад 100 позовів у російських судах до російських інвесторів, які вимагають повернути заблоковані через санкції кошти.
Заморожені активи Росії
Близько 70% усіх активів РФ, іммобілізованих на Заході після повномасштабного вторгнення в Україну, перебувають у центральному бельгійському депозитарії цінних паперів Euroclear.
Вони мають еквівалент різних цінних паперів та коштів російського центрального банку у сумі €190 млрд.
