В першу чергу попитом буде користуватися проєктне фінансування або синдиковані кредити, де кілька банків працюватимуть разом.
Таку точку зору висловив в інтерв’ю у щорічному рейтингу «25 провідних банків України» заступник голови правління, начальник департаменту корпоративного бізнесу Укрсиббанку Дмитро Цапенко.
“Відбудова вимагатиме залучення компаній з різних секторів: будівництва, виробництва будматеріалів, металообробки тощо. Ці компанії користуються стандартним набором кредитних продуктів: фінансуванням оборотного капіталу, торговим, середньостроковим фінансуванням тощо”, – розповів топменеджер.
Але в майбутньому великі проєкти потребуватимуть довгострокового фінансування. Це може бути проєктне фінансування або синдиковані кредити, де кілька банків працюватимуть разом.
“Зараз ми вже маємо запити на проєкти, які перебувають на межі між проєктним фінансуванням і звичайним фінансуванням великих корпоративних клієнтів. Український банківський сектор має надліквідність як у гривні, так і у валюті. Тому проблема полягає в готовності банків брати на себе ризики”, – вважає Дмитро Цапенко.
Для мінімізації цих ризиків банки використовують програми розподілу від міжнародних фінансових організацій, насамперед від ЄБРР. “Це дає нам змогу кредитувати клієнтів та проєкти, щодо яких ми самостійно не були б готові нести ризики”, – пояснив банкір.
Закінчився прийом проєктних пропозицій на третій етап Програми відновлення України, громади подали 543 заявки.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство розвитку громад і територій.
“На програму за підтримки Європейського інвестиційного банку подалися 235 громади, а загальна сума проєктів становить 19,27 мільярда гривень”, – йдеться у повідомленні.
При цьому понад 50% поданих заявок стосуються заміни комунальних мереж у громадах. Ще третина – проєкти охорони здоров’я. Подано також 20 пропозицій проєктів житла для внутрішньо переміщених українців.
Найбільше проєктних пропозицій отримано з Львівської, Одеської, Київської, Черкаської, Полтавської та Дніпропетровської областей.
Повідомляється, що після завершення прийому заявки будуть оцінюватися обласними військовими адміністраціями зі складанням рейтингового списку.
Проєкти будуть реалізовуватися через екосистему управління відбудовою DREAM, яка дозволяє автоматизувати процеси відбору та моніторингу проєктів.
Як повідомлялося, прийом заявок на третій етап Програми відновлення України стартував на початку січня. Бюджет програми – 100 млн євро.
“Надзвичайна кредитна програма для відновлення України” з фінансуванням у 200 млн євро та “Програма з відновлення України” з ресурсом у 340 млн євро — це дві рамкові кредитні угоди між ЄІБ та Україною, підписані у 2014 та 2020 роках. Вони покликані надати місцевим органам влади можливість відновити соціальну інфраструктуру та покращити умови життя внутрішньо переміщених осіб (ВПО) і громад, які їх приймають. Проєктами з реконструкції повністю керують органи місцевого самоврядування.
Повоєнне відновлення України є величезним викликом, але воно також відриває нові можливості для європейських компаній та інвесторів і може стати «спусковим гачком» для зростання всієї європейської економіки.
Таку думку під час панельної дискусії щодо розширення ЄС в рамках Всесвітнього економічного форуму у Давосі висловив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Ще один пункт, який я хотів би підняти, – це відновлення України. Це, ймовірно, буде проєктом століття. І, як мені здається, це також буде «спусковим гачком» для європейської економіки. Це відкриє нові можливості для європейської економіки, для європейських компаній. Наразі ми говоримо про завдану шкоду в обсязі близько 600 мільярдів (доларів – ред.), і це лише на цій стадії. Тож перед нами величезні виклики, але й величезні можливості. Якщо ми поєднаємо наші зусилля, ми зробимо цю частину світу набагато більш безпечною», – зазначив український урядовець.
Зі свого боку, єврокомісарка з розширення Марта Кос, яка також взяла участь у панельній дискусії, підкреслила важливість зміцнення демократії та верховенства права для того, щоб привабити інвесторів вкладати кошти як у відновлення України, так і в економічний розвиток всієї Європи.
«У цій геополітичній ситуації дуже важливими є солідарність та верховенства права. Ми завжди починаємо розмову саме з верховенства права. Його дотримання буде приваблювати інвесторів та означатиме, що вони не будуть ходити по усьому світу, який також несе сьогодні певні ризики, а будуть більш близькими до Європи. Тож розвиток верховенства права буде важливим також і для економіки наших країн», – зауважила Кос.
Як повідомлялося, у Давосі триває Всесвітній економічний форум за участю провідних світових політиків та представників ділової спільноти. Учасники заходу обговорюють найбільш нагальні питання світового розвитку та шляхи для їх вирішення.
Ці кошти спрямовуватимуться на ключові сектори економіки, де активно працюють швейцарські бізнеси.
Україна та Швейцарія підписали меморандум про взаєморозуміння, у межах якого швейцарський уряд виділить $55 млн на фінансування проєктів відновлення через місцеві компанії. Ці кошти спрямовуватимуться на ключові сектори економіки, де активно працюють швейцарські бізнеси. Про це йдеться у повідомленні пресслужби Мінекономіки від 23 січня.
Деталі
Фінансування забезпечить Державний секретаріат з економічних питань Швейцарії (SECO). Відбір проєктів стартує наприкінці січня 2025 року, а реалізація перших ініціатив розпочнеться у липні того ж року. У процесі відбору пропозицій братимуть участь уряд України, SECO та Посольство Швейцарії.
Меморандум створює підґрунтя для подальшого підписання міжурядової угоди про технічне і фінансове співробітництво, повідомили у Мінекономіки. Угода стосуватиметься реалізації публічних проєктів із Єдиного портфеля публічних інвестицій, затверджених Стратегічною інвестиційною радою.
Контекст
Швейцарія запроваджує програми підтримки України у сферах децентралізації, відновлення, спільних проєктів з «Укрзалізницею» та підготовки до опалювального сезону.
У квітні Федеральна рада Швейцарії ухвалила рішення виділити 5 млрд швейцарських франків ($5,5 млрд) на гуманітарну допомогу, економічний розвиток та довгострокове відновлення України до 2036 року.
Допомога реалізовуватиметься поетапно: до 2028 року на міжнародне співробітництво спрямують 1,5 млрд франків. У період 2029-2036 років уряд вивчатиме інші джерела фінансування для виділення решти 3,5 млрд франків.
Близько двох гектарів землі біля Одеського морського торговельного порту виділяють під індустріальний парк.
Про це стало відомо під час Odesa Economic Revival Forum, пише Укрінформ.
Міський голова Одеси Геннадій Труханов зазначив, що наразі важливо залучати інвестиції у розвиток економічного потенціалу міста.
Насамперед мова йде про портову інфраструктуру, оскільки Одеса має стратегічне значення для глобальної харчової безпеки.
Міська влада вже визначила території під розвиток індустріальних парків. Одна з них знаходиться поруч із портом і є його єдиною територією розвитку – потрібно тільки підвести інфраструктуру.
«Це індустріальний парк і зона пріоритетного розвитку. Ми вивчали досвід наших європейських партнерів, подивилися і зробили таку модель для нашого регіону. Ми виділяємо близько 2 гектарів землі, щоб бізнес прийшов і бачив, що тут можна будувати. Біля порту — всі умови для того, щоб будувати бізнес», — зазначив міський голова.
Нагадаємо, на базі судноремонтного заводу УДП побудують промисловий парк. Проєкт створення сучасного промислового парку Kiliya презентували на Ukraine Recovery Conference (URC2024) у Берліні.
Міністерство економіки України розповіло про ключові напрямки роботи та шляхи подолання викликів, спричинених повномасштабним вторгненням рф, під час заходу «Економічна політика України. Відновлення під час війни», який відбувся 16 вересня 2024 року.
«Одне із ключових завдань Уряду — зберегти темпи зростання ВВП і досягти економічної самодостатності. Тож ми рухаємося до наших стратегічних цілей: залучення інвестицій у реальний сектор, збільшення несировинного експорту, зміна складності економіки завдяки збільшенню частки переробки у ВВП та покращення ситуації на ринку праці. Для кожного із цих пріоритетів ми маємо дуже чіткий набір інструментів, що працюють на досягнення цих цілей», — під час презентації розповіла Перша віцепрем’єр-міністерка — Міністерка економіки України Юлія Свириденко.
За її словами, сьогодні серед пріоритетів Міністерства економіки — діджиталізація держпослуг, аби полегшити роботу бізнесу.
«Цього тижня ми починаємо роботу з переведення держпослуг у цифру через сервіс єДозвіл. З 18 вересня для підприємців запрацювала перша діджитал послуга у межах цього, надалі їхня кількість лише зростатиме. Зокрема з жовтня через єДозвіл можна буде отримати висновок, який дає право подовжити граничний строк розрахунків за операціями з експорту та імпорту. Це те, чого давно чекав і про що просив бізнес», — повідомила Юлія Свириденко.
Перший заступник Міністра економіки Олексій Соболев під час заходу презентував Стратегію відновлення малого та середнього підприємництва (МСП) до 2027 року. Ухвалений Урядом документ визначає ключові напрями державної політики у сфері МСП, включно з відновленням зруйнованих підприємств за принципом «build back better». Особлива увага приділяється зеленому переходу, цифровій трансформації, інноваційному розвитку та інклюзивності бізнесу – залученню жінок, людей з інвалідністю, внутрішньо переміщених осіб (ВПО) і ветеранів/ветеранок. Документ враховує рекомендації ОЕСР, відповідає змісту Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, а також узгоджується з Планом для Ukraine Facility.
«Підтримка МСП — один із ключових пріоритетів Міністерства економіки та держави загалом. І головне завдання Стратегії — створити умови для розвитку МСП й дати партнерам розуміння, куди інвестувати зараз і після завершення війни. Нова стратегія є інклюзивною і сприятиме бізнес-активності жінок, осіб з інвалідністю, ветеранів. Вона узгоджена з бізнесом, громадським сектором, експертами. Її вже підтримали наші міжнародні партнери. І вже маємо результат — разом з Німеччиною запустили Альянс стійкості МСП», — зазначив Олексій Соболев.
«Малий та середній бізнес виявив надзвичайну стійкість у складні часи. Український бізнес продовжує працювати, виходити на нові ринки та шукати інвестиційні можливості. Ми раді долучитися до створення Стратегії, адже вона є цілісним та практичним підходом до відновлення бізнесу. Велика Британія залишається відданою підтримці уряду України в реформуванні політики МСП, щоб вона краще відповідала потребам бізнесу та сприяла інклюзивності та інноваціям. Практична підтримка інклюзивних політик також є важливою, тому у рамках проєкту Good Governance Fund ми запускаємо освітню програму «Зростай 2.0» для жінок, які прагнуть відкрити або масштабувати свій бізнес, чи опанувати нову професію», — наголосив Стефан Коссофф, Директор з програм розвитку Посольства Великої Британії в Україні.
«USAID вже тривалий час підтримує малі та середні підприємства в Україні. Ми робимо це, допомагаючи Уряду України покращувати бізнес-середовище, розширюючи доступ до фінансування, залучаючи спільні інвестиції для підвищення ефективності та організовуючи торгові місії для пошуку нових ринків збуту. Загалом, USAID підтримало понад 28 000 малих та середніх підприємств у ключових секторах по всій Україні. Разом з нашими партнерами з UKAid ми пишаємося тим, що підтримали запуск цифрових платформ Пульс та єДозвіл, які допоможуть зробити реєстрацію бізнесу та зворотній зв’язок з державними службами простішими та прозорішими, що полегшить ведення бізнесу тисячам МСП щороку», — зазначила Теодора Делл, заступниця Директора Місії USAID в Україні.
Заступник Міністра економіки з питань цифрового розвитку, трансформацій та цифровізації Олександр Циборт презентував роботу цифрових платформ для бізнесу.
«Наше завдання — максимально зменшити людський фактор там, де це можливо, шляхом цифровізації бюрократичних процесів та автоматизації завдань, зокрема інтегрувати штучний інтелект до державних сервісів. Ми віримо, що все, що можна робити онлайн, треба переводити в цифру. Це сприятиме зменшенню корупційних ризиків і підвищенню ефективності державних послуг. Водночас важливо підтримувати інституційну спроможність органів державної влади, надаючи їм зручні інструменти для аналізу великих даних і прийняття рішень.
Мінекономіки — це не лише регламентне міністерство, ми надаємо послуги для бізнесу. Понад половина державних службовців відомства залучена до опрацювання звернень. У центрі будь-яких послуг має бути клієнт, у нашому випадку — підприємець, навколо якого формується сервіс. Наша мета — створити зручний і відкритий процес для бізнесу: кілька кліків — і послуга надана. Проєкти Пульс, єДозвіл — це крок до цифрової держави з прозорими комунікаціями між бізнесом та владою», – наголосив Олександр Циборт.
Він зазначив, що платформа Пульс створена, аби посилити взаємодію держави та бізнесу. За її допомогою будь-який підприємець може надати зворотний зв’язок про роботу державних органів: проголосувати за проблеми, які потребують вирішення з боку держорганів у першу чергу, оцінити їх роботу або попросити допомогу у вирішенні проблем, якщо вони виникли. Платформа має транслювати голос бізнесу і стати прикладним інструментом, що дозволятиме підприємцям активно впливати на ухвалення рішень органами влади.
Довідково:
Платформа «Пульс» розроблена завдяки проєкту «Підтримка цифрової трансформації» за підтримки USAID і UK Dev. Партнер проекту – Офіс ефективного регулювання (BRDO). Створення та підтримка подальшого розвитку цієї платформи стало можливим завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID). Зміст є винятковою відповідальністю Міністерства економіки України та не обов’язково відображає погляди USAID чи Уряду Сполучених Штатів. Ця платформа створена за фінансової підтримки Програми допомоги з міжнародного розвитку від Уряду Великої Британії. Однак висловлені погляди не обов’язково відображають офіційну політику Великої Британії.
Проєкт єДозвіл реалізується Міністерством економіки України у партнерстві з Міністерством цифрової трансформації України та фінансується ЄС у межах проєкту EU4DigitalUA, що впроваджується FIIAPP. Консультаційна підтримка щодо розробки нормативно-правових актів для системи здійснюється проєктом EU4Business: SME Policies and Institutions Support (SMEPIS), що реалізується Ecorys у консорціумі з GIZ, BRDO та Civitta за фінансової підтримки Європейського Союзу. Технічні вимоги до другого етапу розроблені за підтримки ЄБРР. Проєкт «Підтримка цифрової трансформації», що фінансується USAID і UK Dev, забезпечує повний цикл впровадження єДозвіл. Партнер із реалізації — Офіс ефективного регулювання BRDO. Основним бенефіціаром системи єДозвіл з боку уряду є Міністерство економіки України. Створення єДозволу здійснюється на виконання, зокрема, Плану заходів з виконання Державної антикорупційної програми на 2023-2025 роки та є компонентою I Плану для Ukraine Facility.
Стратегію відновлення МСП до 2027 року було розроблено із залученням експертної підтримки у рамках проєкту Good Governance Fund «Ревіталізація бізнесу для сталого зростання», який фінансується UK International Development від уряду Великої Британії. Імплементатори проєкту — Abt Global та Київська Школа Економіки.
17 найбільших банків підписали Меморандум щодо банківського кредитування проєктів з відновлення енергетичної інфраструктури країни.
Про це повідомив голова Національного банку України Андрій Пишний усвоєму Фейсбуці, передає Укрінформ.
“17 підписів вчора поставлено на документі, який я вважаю певною мірою історичним для банківського сектору. Вперше (я працюю у банківському секторі давно і не пам’ятаю подібних прецедентів) таке висококонкурентне середовище об’єднується заради загальнонаціональної мети, пропонуючи спільну комерційну рамку. Не декларативно, а дієво”, – відмітив Пишний.
При цьому він підкреслив, що дана ініціатива є спільною позицією банків, які об’єднують понад 80% усіх активів банківської системи. А їх фінансові пропозиції в межах цієї ініціативи враховують потреби різних категорій малого, середнього та великого бізнесу.
“Підприємці можуть залучати фінансування як для проєктів з будівництва сонячних, вітрових чи біогазових станцій, так і для будівництва газотурбінних та газопоршневих електростанцій, придбання промислових акумуляторів, накопичувачів тощо. Є пропозиції і для ФОП, мікробізнесу. У будь-якому відділенні банків – підписантів Меморандуму можна дізнатися цю інформацію”, – закликав голова НБУ.
Він також нагадав, що на період дії воєнного стану та одного року після його скасування Нацбанк встановив тимчасові особливості оцінки кредитного ризику за спеціалізованими кредитами, що полегшують фінансування банками інвестиційних проєктів.Читайте також: В Україні через бойові дії залишаються без світла майже 150 тисяч споживачів
До того ж регулятор запровадив підвищені коефіцієнти ліквідності забезпечення у формі обладнання, призначеного для використання у сферах енергетики та розподіленої генерації енергії в разі прийняття такого обладнання/устаткування в заставу за кредитами, наданими після 1 червня 2024 року для придбання такого обладнання.
“Водночас готові вивчати запити банків, які виникатимуть під час реалізації Стратегії”, – сказав Пишний.
Як повідомлялося, Кабінет міністріврозширив сферу дії державної програми «Доступні кредити 5-7-9» на фінансування децентралізації енергогенерації.
Міністр Руслан Стрілець обговорив це з представником Федерального міністерства навколишнього середовища, охорони природи, ядерної безпеки та захисту споживачів Bundesumweltministerium Юргеном Раймундом Кейнхорстом.
Очільник Міндовкілля подякував Уряду Німеччини та Федеральній міністерці екології, захисту довкілля, ядерної безпеки та захисту споживачів Німеччини Штеффі Лемке за URC2024 у Берліні та першу фінансову підтримку Міжнародної платформи дій у сумі 5 мільйонів євро.
На зустрічі з Юргеном Раймундом Кейнхорстом вони зосередилися на обговоренні першочергових кроків у роботі Платформи для зеленого відновлення України. Пан Юрген презентував пропозиції Німеччини з чітким окресленням функцій основних сторін.
За словами Руслана Стрільця, серед першочергових заходів – підтримка України такими організаціями як UNECE, OECD, UNEP у сфері запобігання промисловому забрудненню, реформи екологічного оподаткування, управління відходами руйнації, збереження біорізноманіття та підвищення стійкості до зміни клімату, аналіз сталого управління стічними водами в Україні, підвищення спроможності місцевих органів влади щодо екологічної оцінки та моніторингу, аналіз потенціалу «зелених» робочих місць для реінтеграції ветеранів та ветеранок та ВПО.
“Дякую Уряду Німеччини та моїй колезі Штеффі Лемке за системну підтримку. Попереду багато роботи. Маємо ретельно усе опрацювати, щоб Платформа працювала ефективно задля відновлення України”, – зазначив Руслан Стрілець.
16 липня 2024 року Реєстр збитків, завданих агресією російської федерації проти України (“RD4U”), опублікував довгоочікувані Правила та Форми Заяв для нових категорій збитків. Зокрема, ухвалені зміни дозволяють юридичним особам державної та приватної форм власності подавати заяви (разом із відповідними доказами) щодо пошкодження або знищення об’єктів критичної та не критичної інфраструктури, а також житлової нерухомості.
Що цьому передувало
У травні 2023 року, відповідно до Резолюції ООН A/RES/ES-11/ 5 “Сприяння здійсненню правового захисту і забезпечення відшкодування шкоди у зв’язку з агресією проти України”, Рада Європи шляхом укладення Розширеної часткової угоди створила RD4U. RD4U має на меті реєструвати всі прийнятні заяви щодо відшкодування збитків, втрат та шкоди, заподіяних російською агресією проти України, а також докази на обґрунтування цих заяв. У березні 2024 року було затверджено перелік категорій заяв, які можуть бути зареєстровані. З 2 квітня 2024 року відкрилася можливість подати заяву лише за однією категорією – вимоги фізичних осіб, пов’язані з пошкодженням або знищенням житлового нерухомого майна (категорія А3.1).
Детальніше про нові Правила та Форми
Нещодавно опубліковані Правила та Форми відкривають можливість подавати заяви за додатковими категоріями для фізичних осіб, які постраждали внаслідок російської агресії проти України (вимушене внутрішнє переміщення; смерть чи зникнення безвісти близького члена сім’ї; пошкодження або знищення нежитлового нерухомого майна).
Крім того, для держави, державних підприємств та приватних юридичних осіб відкрилися наступні категорії (категорії B1.1 – B1.4 та C1.1 – C1.4):
Пошкодження або знищення критичної інфраструктури,
Пошкодження або знищення не критичної інфраструктури,
Пошкодження або знищення житлового нерухомого майна – житлових приміщень,
Пошкодження або знищення житлового нерухомого майна – місць загального користування.
Юридичні особи можуть подавати свої заяви виключно через представників, використовуючи Дію. З цією метою RD4U прийняла “Правила залучення представників”, які, серед іншого, регулюють правила представництва юридичних осіб. Вони передбачають, що фізична особа, яка має загальні повноваження діяти від імені та за дорученням юридичної особи (наприклад, директор), і вказана як така у відповідному реєстраційному записі юридичної особи, вважається її “Основним представником” і має право подавати заяви від імені цієї юридичної особи. Основний представник може призначити інших представників для подання заяв від імені юридичної особи шляхом видачі Цифрових повноважень в Дії. Такі Цифрові повноваження не можуть бути передані іншим особам.
Процедура подання заяви від імені юридичної особи складатиметься з наступних кроків:
Необхідно призначити представника або ідентифікувати його через Дію.
Представник повинен обрати та заповнити відповідну форму заяви на порталі Дії. Передбачена можливість подавати заяву як українською, так і англійською мовами, однак бажано подавати заяву англійською.
До обраної форми заяви представник повинен додати наступне: • Документ, що посвідчує особу та повноваження діяти від імені заявника • Підтвердження права власності на майно • Інформацію про те, як саме майно було пошкоджено або знищено • Опис та оцінку пошкодження чи знищення • Інформацію про орієнтовну суму вимоги
Важливо, щоби подані документи містили детальні (і, наскільки це можливо, повні) докази, які підтверджують пошкодження / знищення майна, а також які обґрунтовують суму вимоги. Правила та форми заяв не закріплюють конкретних вимог щодо типу та/або форми доказів, які необхідно подати. Це питання вирішується в кожному випадку окремо. Внесення змін до заяви або подання додаткових доказів можливе лише до того, як Виконавчий Директор RD4U направить відповідну заяву на розгляд Ради RD4U.
Після завершення заповнення заяви заявник отримає підтвердження подання через Дію. Воно має містити унікальний номер заявника та номер заяви, а також автоматично згенерований перелік інформації та доказів, поданих разом із заявою. Це слугує документальним підтвердженням заповнення Заяви та дати її подання до RD4U.
RD4U опрацює та розгляне Заяву та надані докази і на основі такого розгляду прийме рішення щодо внесення Заяви до реєстру. Рішення RD4U буде повідомлено заявнику у встановленому порядку через Дію.
Очікується, що RD4U почне приймати заяви за новими формами у серпні 2024 року. Це стане значним кроком у процесі відшкодування шкоди, заподіяної російської агресією.
Обмеження та виключення
1. Обмеження за часовою та просторовою дією
Для того, щоби заява була визнана прийнятною та була зареєстрована в RD4U, вона повинна задовольняти три умови. По-перше, знищення, пошкодження або втрата майна повинні відбутися, починаючи з 24 лютого 2022 року. По-друге, шкода має бути завдана на території України, в межах її міжнародно визнаних кордонів, включаючи територіальні води. По-третє, знищення, пошкодження або втрата майна має бути спричинена міжнародно-протиправними діяннями росії в Україні або проти України.
2. Доступні категорії
На сьогодні RD4U затвердив та оприлюднив правила та форми заяв, що стосуються багатьох – але не всіх – категорій. Очікується, що незабаром будуть прийняті додаткові форми заяв, після чого подання заяв стане доступним у відповідних категоріях. Серед нових категорій будуть форми щодо пошкодження або знищення нежитлового нерухомого майна; втрати історичної, культурної та релігійної спадщини; збитків бізнесу та інших економічних втрат (включаючи втрату контролю над майном на тимчасово окупованих територіях); гуманітарних видатків.
3. Мандат RD4U
Роль RD4U полягає виключно у реєстрації вимог про відшкодування. Реєстр не розглядатиме та не оцінюватиме вимоги по суті, не обраховуватиме суму вимоги і не призначатиме жодних виплат. Ці функції виконуватиме майбутній міжнародний компенсаційний механізм, який ще належить створити. RD4U є лише першим кроком на шляху до створення такого механізму, і його мандат включає сприяння поточним зусиллям щодо створення такого органу. Перша зустріч щодо створення міжнародно-правового акту для заснування Комісії з розгляду заяв для України відбулася 9-10 липня 2024 року. Завданням цієї Комісії буде розгляд компенсаційних вимог, поданих та зареєстрованих RD4U, оцінка заяв та підтверджуючих доказів, а також визначення суми компенсації, що підлягає виплаті в кожному окремому випадку.
Хоча RD4U не є фінальним етапом отримання відшкодування, ми рекомендуємо постраждалим особам подати заяви, як тільки відповідні категорії стануть доступними для подачі.
країна та Організація Об’єднаних Націй з промислового розвитку (UNIDO) розпочали реалізацію Програми зеленого відновлення промисловості України на 2024-2028 роки. Урочиста церемонія підписання Програми відбулася у Відні 28 червня 2024 року. Від Уряду України програму підписала заступник Міністра економіки України Надія Бігун, від UNIDO – заступник генерального директора та керуючий директор Директорату корпоративних послуг та операцій Юко Ясунага.
Програма визначає стратегічне бачення трансформаційного та стійкого відновлення промисловості України, керуючись Порядком денним у сфері сталого розвитку до 2030 року, ухваленого Генасамблеєю ООН 25 вересня 2015 року, зокрема Ціллю сталого розвитку 9 «Промисловості, інновацій та інфраструктура». Крім того, програма узгоджена з пріоритетами Уряду України щодо раннього відновлення, баченням реформування політики та національними галузевими стратегіями.
«Україна має великий потенціал промислового розвитку. І ми вдячні UNIDO за можливість реалізувати цей потенціал та розвивати більш екологічну та сталу індустріалізацію. Ми високо цінуємо постійну підтримку UNIDO та вітаємо подальше посилення нашої співпраці в рамках нової програми і започаткування нових спільних заходів для підтримки України в ці складні часи», – зазначила під час церемонії Надія Бігун.
Для виконання мандату UNIDO в унікальних обставинах в Україні, Організація розробила спеціальну програму для зеленого відновлення промисловості, яка охоплює три ключові сфери діяльності:
• Створення можливостей для людей
• Підтримка бізнесу та залучення інвестицій
• Сприяння зеленій економіці.
«Ми дуже раді мати таке міцне партнерство з Міністерством економіки України. Ми впевнені, що ця співпраця забезпечить справді трансформаційні зміни у промисловості країни, сприяючи зростанню та процвітанню під час відновлення від руйнівних наслідків війни, що триває», – зазначив під час церемонії підписання Юко Ясунага.
Протягом останнього року UNIDO активізувала свої зусилля в Україні та досягла важливих результатів, що дозволило швидко та ефективно розширити спільну діяльність. Зокрема, UNIDO виконала комплексне діагностичне дослідження промисловості України, яке надає важливі вихідні дані та унікальний аналіз на мікро-, мезо- та макрорівнях. За підтримки різних партнерів з розвитку та фінансування UNIDO розпочала нову діяльність у таких напрямках як:
виробництво протезів за допомогою 3D друку;
розширення економічних можливостей жінок та молоді;
розбудова інституційної спроможності, в тому числі на муніципальному рівні;
інфраструктура якості;
енергозабезпечення;
циркулярна економіка;
харчова промисловість;
роботизація та штучний інтелект.
Наразі UNIDO у співпраці з Міністерством економіки України та Міністерством економіки, торгівлі та промисловості Японії готує масштабний проєкт, який забезпечить передачу технологій у низці важливих галузей.
Уряд України та UNIDO налаштовані на продовження спільної роботи з розбудови партнерства та мобілізації ресурсів для досягнення передбачених цілей Програми зеленого відновлення промисловості України на 2024-2028 роки.
