Категорія: Новини

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2024 р. № 388, Експортно-кредитне агентство (ЕКА) має право здійснювати страхування та перестрахування воєнних та політичних ризиків, що виникають під час здійснення видів діяльності, передбачених законодавством.

Особливу увагу слід приділити страхуванню інвестицій, яке є важливим інструментом для захисту інвесторів від непередбачуваних подій.

Розмір страхування

Розмір страхового покриття визначається на підставі оцінки ризиків та вартості інвестиційного проекту. Відповідно до умов, зазначених у постанові, максимальний розмір страхового покриття може бути обмежений певними лімітами, які встановлюються ЕКА. Це дозволяє забезпечити збалансованість між ризиками та можливостями агентства. Окрім того, розмір страхового покриття може бути збільшений залежно від специфіки проекту та додаткових гарантій, наданих інвестором.

Умови страхування

Умови страхування включають:

1. Оцінка ризиків: Перед укладенням договору страхування проводиться детальна оцінка ризиків, пов’язаних з інвестиційним проектом. Це включає аналіз політичної та економічної ситуації в країні, де здійснюється інвестиція, а також можливих воєнних загроз. Оцінка ризиків проводиться на підставі даних, отриманих від державних органів, незалежних експертів та міжнародних організацій.
2. Страхові премії: Розмір страхових премій визначається на підставі оцінки ризиків та вартості інвестицій. Премії можуть бути сплачені одноразово або розподілені на певний період. Важливо зазначити, що розмір премій може варіюватися залежно від ступеня ризику та терміну дії договору страхування.
3. Виплата страхового відшкодування: У разі настання страхового випадку, виплата страхового відшкодування здійснюється відповідно до умов договору. Це може включати компенсацію за втрати, пов’язані з націоналізацією, конфіскацією, воєнними діями або іншими політичними ризиками. Зазначений процес також включає процедуру подання та розгляду страхових вимог, яка детально прописана в договорі.
4. Перестрахування: Для зниження ризиків, ЕКА може укладати договори перестрахування з іншими страховими компаніями. Це дозволяє розподілити ризики та забезпечити стабільність страхових виплат. Перестрахування також допомагає зменшити фінансове навантаження на ЕКА та забезпечити надійність виконання зобов’язань перед страхувальниками.
5. Додаткові умови та особливості: Договори страхування можуть включати додаткові умови, такі як вимоги до страхувальника щодо запобіжних заходів, моніторинг ризиків та регулярне подання звітності. Також можуть бути передбачені спеціальні умови для певних видів інвестицій, таких як інфраструктурні проекти або інноваційні підприємства.

Таким чином, страхування інвестицій, здійснюване Експортно-кредитним агентством, є важливим механізмом для захисту інвесторів від воєнних та політичних ризиків.

Це новий для України інститут, що сприяє залученню інвестицій та розвитку економіки України, забезпечуючи при цьому надійний захист капіталовкладень.

Варто наголосити, що на кожному із етапів «Умов страхування» інвестору буде необхідна допомога локальних юристів, що спеціалізуються на питаннях страхування ті інвестиціях.

Для отримання консультацій з порушеного питання закликаємо усіх зацікавлених осіб звертатись до Дмитра Очколяса, провідного юриста, адвоката Interlegal.  

Більше інформації за посиланням: https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zatverdzhennia-pereliku-voiennykh-ta-politychnykh-ryzykiv-ta-umov-i-poriadku-s38890424

Німецька компанія Notus Energy має намір побудувати вітроелектростанцію (ВЕС) із загальною потужністю 300 МВт в Одеській області.

Про це повідомив комерційний директор компанії Кнуд Ріссел, пише “Інтерфакс-Україна”.

Кнуд Ріссел зазначив, що компанія працює над цим проєктом з весни 2022 року. Наразі Notus Energy знаходиться в процесі будівництва ВЕС з поетапним введенням у експлуатацію. Незабаром має з’явитися перша черга на 120 МВт.

“У нас уже є всі дозволи, зокрема пов’язані із землею. Банки нас підтримують, хоча вони теж ризикують, підтримуючи нас. Але ми всі готові працювати навіть в умовах воєнного стану”, — сказав Кнуд Ріссел.

Він припустив, що найближчої зими першу чергу ВЕС ще не буде запущено, але компанія робить усе, щоб запустити проєкт якомога швидше.

Джерело: https://bzh.life/ua/plany/1718450416-nimetska-kompaniya-pobudue-vitroelektrostantsiyu/

Сьогодні навіть дитина в Україні може швидко розпізнати звук повітряної тривоги та вказати найкоротший шлях до укриття. Це є «новою буденністю» для українців з початку військової агресії Росії. Військової агресії проти української держави і нації, незалежності, демократії та свободи. 

Перебуваючи в умовах війни, знаходячись під постійними обстрілами, ракетними ударами та стикаючись з безліччю інших загроз для життя, українці розуміють цінність «безпеки». Тому правоохоронці України докладають усіх можливих зусиль, щоб створити життя людей безпечнішим.

Консультативна місія ЄС (КМЄС) в Україні бачить безпрецедентні виклики, з якими щоденно стикаються їхні партнери на всій території Україні, включно з деокупованими територіями. 9-11 січня 2024 року голова Місії КМЄС в Україні Рольф Холмбо відвідав південь України, щоб зустрітися з колегами з Одеської, Миколаївської та Херсонської областей і отримати актуальну інформацію щодо викликів та подій в регіоні.

Підтримка у відновленні поліції та верховенства права на звільнених територіях

Перебуваючи на Півдні, Рольф Холмбо зустрівся з вищим керівництвом ГУПН в Миколаївській та Херсонській областях, прокуратури та влади. Саме ці партнери залучені у відновлення поліцейської діяльності та верховенства права на деокупованих територіях, що є одним із пріоритетів Місії.

Начальник ГУНП в Херсонській області Ігор Король пояснив керівнику Місії особливості роботи поліції в звільненому Херсоні. «Поліцейські дуже перевантажені роботою. Працюючи під постійними обстрілами, вони зазвичай не мають належного відпочинку та відновлення». Складна безпекова ситуація в Херсоні змусила Нацполіцію та інші агенції сектору цивільної безпеки переміститися працювати в підвали будинків. Ще одним ризиком для роботи поліцейського є надзвичайно висока мінна забрудненість регіону. Попри це, херсонські та миколаївські поліцейські та прокурори щоденно займаються розслідуванням та переслідуванням міжнародних злочинів.

Рольф Холмбо запевнив українських партнерів у подальшій підтримці ЄС у подоланні багатьох викликів, з якими вони стикаються під час розслідування та переслідування воєнних злочинів, а також забезпечення безпечного середовища на звільнених територіях. За словами Холмбо, Місія продовжуватиме надавати стратегічні консультації, спеціалізоване навчання, необхідне обладнання та залучати для цього більше міжнародних партнерів.

Шляхи солідарності та інтегроване управління кордонами

Регулярні атаки Росії на Одещину, зокрема на порти, призводять до виснаження ресурсів та шкоди інфраструктурі, зменшуючи експортний потенціал України. Під час зустрічі з очільником Регіонального управляння морської охорони (м. Одеса) контрадміралом Олегом Костуром та головою Одеської військової адміністрації Олегом Кіпером Рольф Холмбо обговорив можливості співпраці, а також нагальні потреби вдосконалення спроможності партнерів забезпечити стабільну роботу українських портів в Одесі та дельті Дунаю.

Підтримка майбутнього безпеки України: робота з університетами МВС

В останній день візиту на Південь Голова КМЄС в Україні обговорив виклики та перспективи поліцейської освіти в Україні з ректором Одеського державного університету внутрішніх справ, полковником Дмитром Швецем. Полковник наголосив на важливість формування практичних навичок у майбутніх поліцейських під час освітнього процесу. Вони відвідали спеціалізовані аудиторії для проведення занять щодо випадків домашнього насильства, для опитування дітей та судових засідань, тактичної медицини, тир, центр медіації, а також музей університету.

У дружній атмосфері Рольф Холмбо та Дмитро Швець поділилися своїми думками щодо поточних спільних заходів та планів на майбутнє. «Викладачі та студенти університету цінують постійну підтримку Регіонального представництва КМЄС в Одесі. Ваших представників ми можемо бачити майже щодня в коридорах нашого університету», – підкреслив полковник поліції.

КМЄС в Україні прагне підтримати Україну у зміцненні її спроможності забезпечити безпечну державу для своїх громадян, попри реалії війни.

Джерело: https://www.euam-ukraine.eu/ua/news/ukrainian-south-s-resilience-unbroken-euam-ukraine-s-head-visits-mykolaiv-and-odesa/

23 травня Південноукраїнський офіс Європейської Бізнес Асоціації у партнерстві з Interlegal провів Business Talk на нагальну і вкрай важливу для української бізнес-спільноти тему – “Recovery Ukraine. Проєкти відновлення на Півдні України”.

В якості спікерів до заходу доєдналися CEO провідних сільськогосподарських і логістичних компаній південного регіону, представники міжнародних корпорацій, юридичних і консалтингових фірм, а також державного сектору.

На власних прикладах наші друзі і колеги розповіли про втрати і виклики, з якими кожен день стикається український бізнес, про гнучкість і адаптацію до постійних ризиків і нових умов роботи, про загальний бізнес-потенціал України, амбітні інвестиційні і recovery-проєкти від держави і міжнародних партнерів, про кейси компаній, які в буквальному сенсі постають із попелу і навіть на третій рік повномасштабної війни шукають і знаходять можливості не просто виживати, а розвиватися і зростати.  

За підсумками спілкування можемо стверджувати про рішучість і навіть оптимізм, які панують серед бізнес-спільноти у планах повоєнної відбудови. Попри постійні загрози бізнес південного регіону, як і вся Україна, не має жодного наміру здаватися і не гає часу на рефлексії. Тут і зараз провідні компанії українського Півдня заповзято працюють над відновленням і модернізацією, адже перед ними стоїть глобальна мета – не просто відбудувати зруйноване ворогом, а створити нову, процвітаючу, сучасну економіку нової, сучасної країни. Економіку, де кожен бізнес зможе працювати і почуватися вільно і безпечно.

Щиро дякуємо усім, хто знайшов час і можливість побувати на заході і поділитися своїм унікальним досвідом. Ми впевнені, що історії, які прозвучали на цьому раунді Business Talk, надихнуть багатьох як в Україні, так і за її межами.

З нетерпінням чекаємо наступної нагоди зустрітися з вами у цьому форматі. Підписуйтесь на оновлення Interlegal в соцмережах, щоб бути на зв’язку!

Парламент Естонії – Рійгікогу ухвалив закон, який дозволяє використовувати заморожені активи російських фізичних осіб для компенсації збитків, завданих Україні війною. За проголосували 65 депутатів Рійгікогу, троє були проти.

Про це йдеться на сайті естонського парламенту.

Створення правового регулювання використання заморожених активів є складним завданням, над яким працює низка країн-союзників та міжнародних організацій, і Естонія тут відіграє роль першопрохідця.

“Росія — країна-агресор, відшкодування завданих нею воєнних збитків не може лежати на плечах України та її союзників. Росія відповідальна за заподіяння шкоди, і вона також повинна нести цю відповідальність”, — сказав він.

Для того, щоб розпочати провадження в Естонії щодо використання майна, Україна має подати відповідний запит.

Нагадаємо, що раніше Міністр оборони Естонії Ханно Певкур заявив, що ідея відправлення західних військових в Україну не набула жодного розвитку ні на рівні країни, ні на рівні Європейського союзу.

Джерело: https://news.pn/uk/politics/309034

У Євросоюзі вдалося досягти консенсусу щодо заморожених російських активів.

Кошти будуть спрямовані на оборону та відновлення України, яка постраждала від вторгнення РФ та її регулярних обстрілів.

Про це повідомило видання L’Echo, посилаючись на виконавчого директора бельгійського депозитарію Валері Убрен.

Вона вказала, що рішення про конфіскацію активів має бути ухвалене вже в найближчі кілька тижнів.

— Сума перебуватиме в інтервалі між 87% та 89% усіх доходів від російських активів після сплати податків, – пояснила Убрен

Конфіскація активів РФ – у чому складність

Валері Убрен зауважила, що конфіскація російських активів, заморожених у банках Європи, може завдати удару по фінансових ринках.

Крім того, бельгійський депозитарій веде понад 100 позовів у російських судах до російських інвесторів, які вимагають повернути заблоковані через санкції кошти.

Заморожені активи Росії

Близько 70% усіх активів РФ, іммобілізованих на Заході після повномасштабного вторгнення в Україну, перебувають у центральному бельгійському депозитарії цінних паперів Euroclear.

Вони мають еквівалент різних цінних паперів та коштів російського центрального банку у сумі €190 млрд.

Джерело: https://fakty.com.ua/ua/svit/20240508-oborona-ta-vidnovlennya-ukrayini-u-yes-dijshli-zgodi-pro-vikoristannya-aktiviv-rf/

Кабінет міністрів скасував постанову про обмеження імпорту послуг для бізнесу. Раніше аналогічне рішення ухвалив Національний банк.

Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час засідання уряду.

“Ми скасовуємо постанову Кабінету міністрів №153, яка обмежувала розрахунки за імпорт товарів і послуг. Це те, що дуже важливо для бізнесу”, – сказав він.

За його словами, та лібералізація відкриє нові можливості для українських підприємців – виходити на нові ринки, посилювати український експорт.

Шмигаль заявив, що це рішення уряду вкладається в більш широку політику дерегуляції, яку зараз проводять.

“Переглянуто більше тисячі дозволів, ліцензій та довідок, які регулюють взаємодію держави та бізнесу. Частина буде повністю скасована, частина – спрощена, частина – переведена в цифру”, – додав прем’єр.

Нагадаємо, НБУ пом’якшив валютні обмеження для бізнесу, який веде розрахунки із закордоном.

Джерело: https://news.pn/uk/politics/308612

Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для забезпечення державної підтримки реалізації інвестиційних проектів зі значними інвестиціями, був прийнятий на засіданні Кабінету Міністрів України 26 квітня 2024 року.

Умови отримання державної підтримки

Загальний обсяг державної підтримки може становити до 30% від суми інвестицій. Таку підтримку можуть отримати інвестори, які планують здійснити в Україні проект з мінімальною вартістю в 12 мільйонів євро і тривалістю реалізації до 5 років у таких секторах, як переробна промисловість, видобування корисних копалин для подальшої переробки або збагачення, транспорт і логістика, освіта, наукова діяльність, охорона здоров’я, поводження з відходами, мистецтво, культура, туризм, спорт та електронні комунікації.

Інвестори, за умови дотримання зазначених вище вимог, можуть отримати від держави декілька видів підтримки, зокрема:

• переважне право користування земельними ділянками державної або комунальної власності;
• компенсацію витрат на будівництво об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури та витрат на підключення до інженерно-транспортних мереж;
• податкові пільги;
• безмитне ввезення необхідного обладнання;
• звільнення від відшкодування втрат лісогосподарського виробництва.

Проекти повинні включати розбудову, оновлення, технічне чи технологічне оновлення відповідних об’єктів інвестування, а також забезпечити створення нових місць праці. Інвестор має забезпечити створення принаймні:

• 10 нових робочих місць із заробітною платою щонайменше на 50% вищою за середню зарплату в регіоні за таким же видом діяльності;
• або 30 нових робочих місць із зарплатою щонайменше на 30% вищою за середню зарплату в регіоні за таким же видом діяльності;
• або 50 нових робочих місць із зарплатою щонайменше на 15% вищою за середню зарплату в регіоні за таким же видом діяльності.

Зауважуємо, що цьогоріч в державний бюджет на підтримку таких інвестиційних проектів закладено 3 млрд грн.

Контроль за діяльністю інвесторів

Уряд контролюватиме виконання інвесторами умов договору. Якщо Міністерство економіки виявить, що обсяг вкладених коштів менший за 12 млн євро, інвестор протягом місяця мусить повернути всю суму отриманої державної підтримки на спеціальний рахунок Міністерства.

У разі встановлення органами державного фінансового контролю факту незаконного отримання інвестором компенсації або часткової компенсації інвестор також у місячний термін повертає весь обсяг отриманої компенсації.

Джерело: https://www.integrites.com/uk/publications/procedure-for-using-funds-to-support-significant-investments/

В Україні презентували законопроєкт «Про основні засади відновлення України» – широку законодавчу рамку, яка регулюватиме всі аспекти відбудови та відновлення. В ньому закріплені ключові 14 пунктів державної політики відбудови та окреслені виконавці на кожному рівні, чітко зафіксовані обʼєкти та форми відновлення, а також зазначені джерела фінансування проєктів і система підзвітності та контролю за принципом «усі бачать усе».

Цей законопроєкт – важлива частина виконання умов плану Ukraine Facility, згідно з яким Україна отримає від ЄС допомогу в розмірі 50 млрд євро. У ньому законодавчо зафіксувати обов’язкову відповідність принципам зеленої, інклюзивної та цифрової економіки, використання кращих рішень та підходу «будуй краще, ніж було».

Про це повідомила голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, очільниця партії «Слуга Народу» Олена Шуляк.

За її словами, головними принципами державної політики відновлення закріплено 14 пунктів: людиноцентричність, законність, принципи Нового європейського Баухаусу (NEB), принцип «будуй краще ніж було», інтеграцію, децентралізацію та субсидіарність, співробітництво та координацію, планування та пріоритетизацію відновлення, фінансову сталість, доброчесність, відповідальність, принцип «всі бачать все», цифровізацію, відсутність дискримінації та рівність прав та можливостей жінок і чоловіків.

«Мета законодавчої рамки – забезпечити ефективне, прозоре та підзвітне відновлення України, зменшення збитків, спричинених збройною агресією рф, стале зростання економіки, а також створення безпекових, соціальних та фінансово-економічних умов для громадян України. Запровадження цього законодавчого інструменту дозволить нам долати наслідки війни і створити умови для соціально-економічного зростання, покращити життєдіяльність населення та бізнесу», – зазначила Шуляк.

В законопроєкті чітко зафіксовані об’єкти і форми відновлення. Так, до об‘єктів відносяться пошкоджене, знищене і втрачене майно, а також інше рухоме та нерухоме майно, відновлення якого сприятиме створенню умов для покращення життєдіяльності населення та діяльності суб’єктів господарювання. Форми відновлення передбачають пооб’єктне і комплексне відновлення зруйнованих/значно пошкоджених населених пунктів. Особлива форма відновлення – компенсація за пошкоджені та знищені об’єкти нерухомого майна.

Державну політику у сфері відновлення здійснюватимуть Кабінет Міністрів України, Міністерство відновлення, Агентство відновлення (Рада доброчесності), профільні ЦОВВ (МОН, МОЗ, МКІП та інші), місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування, зауважила парламентарка.

«Ми також передбачили створення Ради доброчесності при Агентстві відновлення. Її мета – забезпечити прозорість та громадський контроль. Рада формуватиметься на засадах відкритого та прозорого конкурсу в складі 15 осіб», – додала Шуляк.

Важливий пункт законопроєкту – обов’язкове використання цифрової системи відбудови DREAM для об’єктів, що відновлюються за кошти держбюджету або на замовлення держави, місцевого самоврядування, підприємств державної та комунальної власності. Це, зауважила Шуляк, забезпечить автоматизацію процесів управління проєктами та дасть змогу бачити кожен крок їхньої реалізації.

Обов’язковим до системи DREAM є внесення інформації про об’єкти, замовниками поточного ремонту або будівництво яких є державні органи, ОМС державні/комунальні підприємства, установи або організації, суб’єкти з понад 50% вирішальною часткою у статутному капіталі держави. Крім цього, до системи потрібно вносити інформацію про об‘єкти, які фінансуються за рахунок бюджетних коштів, а також щодо придбання товарів, послуг, які фінансуватимуться за рахунок держбюджету.

«У процесах відбудови у системи DREAM величезна роль. Її використання –  це не лише ефективне планування відновлення. Це уніфікований  підхід до управління проєктами відновлення, постійний моніторинг, можливість здійснення пріоритезації відповідно до потреб громад. І що головне – це забезпечення прозорості та доступності усієї інформації про процес відновлення», – підкреслила парламентарка.

Вона додала, що у законопроєкті також прописали прозорий механізм відбору населених пунктів для першочергового відновлення за рахунок держбюджету. У таких випадках, рішення прийматиметься КМУ за поданням Міністерства відновлення. Воно ініціюватиметься сільською, селищною, міською радою або військовою /військово-цивільною адміністрацією населеного пункту.

Джерела фінансування будуть кошти державного та місцевих бюджетів, зокрема Державного фонду регіонального розвитку, Фонду відновлення майна та зруйнованої інфраструктури та Фонду ліквідації наслідків збройної агресії. Крім цього, законопроектом передбачено використання коштів міжнародних фінансових організацій і інвесторів, міжнародної технічної та поворотної чи безповоротної фінансова допомога, а також репарації Російської Федерації і інших джерел, не заборонених  законодавством України.

Також, за словами Шуляк, у законопроєкті прописали чіткі вимоги до створення якісної проєктної документації на будівництво у процесах відбудови і проведення її експертизи. Всі ці процеси мають бути виключно цифровізованими і обов‘язково вноситися і проходити через Єдину Державну електронну систему у сфері будівництва.

«Коли йдеться про відновлення України, мова йде не лише про відбудову того, що зруйновано. Відновлення України –  це набагато ширший контекст. Це створення умов для комплексного розвитку та позитивних змін. Тому цей закон стане свого роду Конституцією відновлення, враховуючи найкращі світові практики, створюючи цифрові механізми, які мінімізують корупційні ризики, та відбудовуючи за принципом “Краще, ніж було», – підсумувала Олена Шуляк.

Джерело: https://sluga-narodu.com/yak-vidbuvatymetsia-vidbudova-ukrainy-v-ukraini-prezentuvaly-kliuchovyy-zakonoproiekt-pro-osnovni-zasady-vidnovlennia/

Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск підписав розпорядження про створення Ради співробітництва з Україною. Це буде громадський орган, який займатиметься зміцненням двосторонніх відносин та сприянням відновленню України.

Про це повідомив уповноважений уряду Польщі з питань поновлення України Павел Коваль в інтерв’ю Польському агентству друку.

За словами Коваля, він очолить новостворену Раду зі співпраці з Україною. Рада буде громадським органом, а до її складу увійдуть представники уряду, місцевої влади, бізнесу та науки.

У рамках Ради функціонуватимуть робочі групи. Вже налагоджено взаємодію з польськими аналітичними центрами, а також створено регіональні представництва. Він додав, що більш детально структуру та функції органу буде визначено найближчим часом.

Коваль пояснив, що ідея полягає у створенні інституту, “який застосовуватиме комплексний підхід до польсько-українських відносин”.

“Ми виходимо з припущення, що вони унікальні, не лише через історичні питання, а й через участь Польщі у допомозі України та ролі Польщі в процесі її відновлення”, – підкреслив уповноважений польського уряду.

Крім того, раніше “Хвиля” повідомляла, що у Варшаві розпочала роботу Коаліція бронетехніки на підтримку України.

Джерело: https://hvylya.net/uk/news/290973-v-polshe-sozdali-sovet-po-voprosam-sotrudnichestva-s-ukrainoy-chem-budet-zanimatsya