Кабінет міністрів скасував постанову про обмеження імпорту послуг для бізнесу. Раніше аналогічне рішення ухвалив Національний банк.
Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час засідання уряду.
“Ми скасовуємо постанову Кабінету міністрів №153, яка обмежувала розрахунки за імпорт товарів і послуг. Це те, що дуже важливо для бізнесу”, – сказав він.
За його словами, та лібералізація відкриє нові можливості для українських підприємців – виходити на нові ринки, посилювати український експорт.
Шмигаль заявив, що це рішення уряду вкладається в більш широку політику дерегуляції, яку зараз проводять.
“Переглянуто більше тисячі дозволів, ліцензій та довідок, які регулюють взаємодію держави та бізнесу. Частина буде повністю скасована, частина – спрощена, частина – переведена в цифру”, – додав прем’єр.
Нагадаємо, НБУ пом’якшив валютні обмеження для бізнесу, який веде розрахунки із закордоном.
Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для забезпечення державної підтримки реалізації інвестиційних проектів зі значними інвестиціями, був прийнятий на засіданні Кабінету Міністрів України 26 квітня 2024 року.
Умови отримання державної підтримки
Загальний обсяг державної підтримки може становити до 30% від суми інвестицій. Таку підтримку можуть отримати інвестори, які планують здійснити в Україні проект з мінімальною вартістю в 12 мільйонів євро і тривалістю реалізації до 5 років у таких секторах, як переробна промисловість, видобування корисних копалин для подальшої переробки або збагачення, транспорт і логістика, освіта, наукова діяльність, охорона здоров’я, поводження з відходами, мистецтво, культура, туризм, спорт та електронні комунікації.
Інвестори, за умови дотримання зазначених вище вимог, можуть отримати від держави декілька видів підтримки, зокрема:
переважне право користування земельними ділянками державної або комунальної власності;
компенсацію витрат на будівництво об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури та витрат на підключення до інженерно-транспортних мереж;
податкові пільги;
безмитне ввезення необхідного обладнання;
звільнення від відшкодування втрат лісогосподарського виробництва.
Проекти повинні включати розбудову, оновлення, технічне чи технологічне оновлення відповідних об’єктів інвестування, а також забезпечити створення нових місць праці. Інвестор має забезпечити створення принаймні:
10 нових робочих місць із заробітною платою щонайменше на 50% вищою за середню зарплату в регіоні за таким же видом діяльності;
або 30 нових робочих місць із зарплатою щонайменше на 30% вищою за середню зарплату в регіоні за таким же видом діяльності;
або 50 нових робочих місць із зарплатою щонайменше на 15% вищою за середню зарплату в регіоні за таким же видом діяльності.
Зауважуємо, що цьогоріч в державний бюджет на підтримку таких інвестиційних проектів закладено 3 млрд грн.
Контроль за діяльністю інвесторів
Уряд контролюватиме виконання інвесторами умов договору. Якщо Міністерство економіки виявить, що обсяг вкладених коштів менший за 12 млн євро, інвестор протягом місяця мусить повернути всю суму отриманої державної підтримки на спеціальний рахунок Міністерства.
У разі встановлення органами державного фінансового контролю факту незаконного отримання інвестором компенсації або часткової компенсації інвестор також у місячний термін повертає весь обсяг отриманої компенсації.
Яка фінансова система може сприяти повоєнному відновленню та розвитку України? Новий звіт дає чітку відповідь: ефективна, конкурентоспроможна фінансова система, яка користується широкою довірою, дотримується визнаних стандартів доброчесності, відповідає процесу вступу до ЄС і яка визнана європейськими спілками банків та фондових ринків. Команда авторів, яка об’єднує провідних українських економістів та експертів з Мережі досліджень політики з питань європейської фінансової архітектури CEPR, наголошує, що добре продуманий фінансовий сектор – банки, ринки капіталу, страхування, іпотеки, а також фінансове регулювання та нагляд – може стати каталізатором відбудови України. Підготовка до вступу в ЄС може допомогти скерувати цей процес і зміцнити довіру українських та міжнародних інвесторів та громадськості.
Дискусії про повоєнну відбудову України неминуче починаються з фіксування величезного обсягу фізичних збитків, завданих під час російського вторгнення, і відповідною потребою у відбудові лікарень, житла, шкіл та іншої необхідної інфраструктури. Але ця трагедія також дає Україні можливість відновитися краще, ніж було, модернізувати країну в багатьох вимірах і бути готовою протистояти можливій подальшій російській агресії та стати важливим елементом системи безпеки НАТО (Becker et al. 2023, Gorodnichenko and Rashkovan 2022, Gorodnichenko et al. 2023)
Спустошена війною Україна потребуватиме величезної підтримки від своїх союзників. Ключове політичне питання полягає в тому, як забезпечити, по-перше, доступність ресурсів у достатньому обсязі, а по-друге, що ці ресурси будуть використані найбільш ефективно та сприятимуть сталому розвитку країни. Як ми стверджуємо в новому звіті (Carletti et al. 2024), обидва аспекти залежать від наявності помітно ефективної фінансової системи, яка користується широкою довірою. Фінансова система, що формується в Україні, має добре працювати на двох напрямках: спрямування інвестиційних коштів та впровадження належного управління за допомогою перевірки та моніторингу проектів по всій країні.
В обговоренні майбутнього України існує очевидний прецедент, коли США надали Європі значну допомогу після Другої світової війни. Програму відновлення Європи або план Маршалла 1947 року часто називають «золотим стандартом» відбудови територій після політичної, військової чи економічної руйнації, оскільки цей план втілили на початку ери безпрецедентного зростання і політичної стабільності. Важливо, що план Маршалла полягав не лише в наданні грошей, а радше в інституційних реформах, таких як встановлення глибоких зв’язків між європейськими економіками та світом, а також допомога у створенні ефективної фінансової системи в країнах-реципієнтах.
За три чверті століття з моменту запуску плану Маршалла світ накопичив багатий досвід відбудови та розвитку. В історії є багато невдалих спроб нав’язати проекти та керувати внутрішніми процесами, а також вражаючих прикладів співпраці, яка сприяла швидкому відновленню. Історії успіху вказують на необхідність значної відповідальності країни-реципієнта за координацію донорів і застосування базових стандартів управління разом із екологічними, соціальними та закупівельними стандартами. Відбудова та модернізація України відкривають широкі можливості використати ці уроки та забезпечити якнайшвидший і плавний перехід країни до розвиненої європейської економіки.
Згідно з цією точкою зору, канцлер Німеччини Олаф Шольц на саміті G7 у червні 2022 року в замку Ельмау, Німеччина, заявив, що існує консенсус щодо необхідності нового плану Маршалла. Відповідно перша велика міжнародна конференція G7 на тему «Відновлення, відбудова та модернізація України» у жовтні 2022 року підкреслила роль, яку відіграють інституції в управлінні та координації відновлення та відбудови, а також необхідність створення структури відновлення, яка приділятиме значну увагу транскордонним зв’язкам та поглибленню відносин України з ЄС, причому членство є одним із етапів цього процесу (G7 Germany 2022).
Ці прагнення потребуватимуть великих інвестицій. Кошти будуть частково залучені з державного бюджету Україні та від іноземних урядів. Частина іноземного державного капіталу надходитиме з міжнародних установ і таких джерел як Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) і Світовий банк. Але значну частину необхідних коштів доведеться мобілізувати з приватних джерел за кордоном. Проте така мобілізація буде неможливою без мобілізації внутрішніх заощаджень.
У цьому звіті є низка пропозицій щодо реформ і політик, необхідних для досягнення цих цілей. Ми підкреслюємо, що добре продуманий фінансовий сектор – банки, ринки капіталу, страхування, іпотеки, а також фінансове регулювання та нагляд разом узяті – може стати каталізатором відбудови та розвитку України. Ми також показуємо, як підготовка до вступу в ЄС може допомогти скерувати цей процес і зміцнити довіру інвесторів та громадськості.
Яка фінансова система може сприяти відновленню та розвитку? Для нас відповідь зрозуміла: ефективна, конкурентоспроможна фінансова система, яка користується широкою довірою, дотримується визнаних стандартів доброчесності, відповідає процесу вступу до ЄС і яку визнають європейські спілки банків та учасників фондового ринку.
Які стратегічні кроки необхідні для реалізації цього довгострокового бачення?
Принцип №1: інституційні рамки банківського сектору та фінансових ринків України мають бути узгоджені із регулюванням єврозони та Банківського союзу ЄС, зокрема в частині фінансового законодавства та практики нагляду
Щоб отримати доступ до світового капіталу та зблизитися з рештою Європи, Україна має інтегрувати свою фінансову систему до європейських ринків та інституцій. Це не означає, що Україна має скопіювати з нормативної бази єврозони все й одразу. Але для повної інтеграції в банківські та фондові ринки єврозони й відповідно отримання доступу до величезних ресурсів та досвіду, Україні потрібно буде прийняти низку правил єврозони.
Наприклад, під час руху до ЄС Україна може і має підписати офіційну угоду з Єдиним наглядовим механізмом ЄС, що допоможе узгодити стандарти та практики нагляду з тими, які зазвичай застосовуються в ЄС.
Аналогічно, впровадження європейських практик прозорості та звітності (наприклад, Міжнародних стандартів фінансової звітності, Ради з міжнародних стандартів сталого розвитку та Європейського органу з цінних паперів і ринків) має сприяти більшому доступу, принаймні для великих українських компаній, до іноземних фондових ринків (наприклад, Франкфурт, Лондон, Париж і Варшава), що розблокує потенційно значні інвестиції та зміцнить їхнє управління.
Ця ж логіка підказує, що стійкість і міжнародне визнання ринку іпотечного кредитування в Україні можна підтримати запровадженням правил щодо застави відповідно до міжнародної практики, наприклад, обмеженням співвідношення кредиту до вартості активів (loan-to-value) та вартості обслуговування боргу до доходу (debt-to-income), а також посилення ролі забезпечених облігацій і спеціалізованих кредитних установ, таких як ощадно-позичкові асоціації (кредитні спілки).
Нарешті, наближення інституційної структури до ЄС сприятиме входженню в Україну іноземних банків та інших фінансових компаній, що поглибить внутрішні ринки капіталу та посилить конкуренцію.
Принцип №2: Ефективність фінансового сектору можна значно підвищити шляхом створення визнаних каталітичних інституцій, здатних координувати міжнародних донорів та інвесторів, а також інтеграції іноземних ринків капіталу та вітчизняних фінансових установ
Ми пропонуємо створити три інституції, частково на базі існуючих, щоб зміцнити та розширити участь Україні в процесі відбудови та реформ.
Перша – Національна рада відбудови та реформ (НРВР), яка розроблятиме та комунікуватиме загальне бачення відбудови, прагнучи досягти згоди щодо програми реформ, та контролюватиме її реалізацію.
Друга – Український банк розвитку (УБР), який міг би посилити потенціал існуючих банків для відбудови країни та прагнення відновити краще, ніж було. УБР міг би залучати капітал на ринках для фінансування програм (наприклад, машинобудування, енергетики, будівництва житла) шляхом укладення угод про співфінансування з існуючими банками, тим самим збільшуючи їхню здатність інвестувати. Крім того, УБР кредитуватиме суб’єкти, що виконують інфраструктурні проекти (дороги, залізниці, реконструкція). Співвласниками УБР будуть національні та багатосторонні банки розвитку, щоб забезпечити процедури світового рівня, а також доступ до дешевшого капіталу на міжнародних ринках.
Третя – Платформа розвитку України (ПРУ), багатостороння платформа, за яку переважно відповідатиме Україна, присвячена стратегічному плануванню та координації донорів, пов’язаних із відбудовою під час та після війни. Уряд розмістить на платформі проекти для багатосторонніх і двосторонніх банків розвитку, щоб дослідити, як вони можуть співпрацювати. ПРУ також сприятиме застосуванню до проектів базових стандартів і заохочуватиме інституції розвитку об’єднуватися для фінансування окремих проектів.
Разом УБР та ПРУ зможуть полегшити доступ українських банків до міжнародних потоків капіталу, тоді як НРВР допоможе забезпечити широкий консенсус в українському суспільстві щодо порядку денного реформ.
Рисунок 1. Пропонована архітектура: нові інституції для фінансування відбудови
Принцип №3: Реформи фінансового сектору мають бути спрямовані на усунення післявоєнної спадщини та забезпечення ринкового розподілу капіталу
Існує очевидна необхідність рекапіталізації банків і компенсації збитків, спричинених непрацюючими кредитами, пов’язаними з війною. Для цього ж необхідне страхування від війни та різноманітні державно-приватні партнерства, щоб знизити ризики для інвестицій та кредитування в країні, яка, ймовірно, й надалі житиме із загрозою потенційної російської агресії.
Щоб підтримати досягнення ринкового розподілу капіталу, уряд має приватизувати державні банки, продавши пакети акцій інвесторам та іншим банкам, прагнучи до створення різноманітного та конкурентоспроможного (переважно) приватного банківського середовища з дещо обмеженою роллю установ, що залишаються у державній власності.
Принцип №4: Ширші реформи корпоративного управління, верховенства права, пенсійної системи тощо, а також сприятливе макроекономічне середовище, мають підтримувати розвиток фінансового сектору
За останнє десятиліття Україна досягла значних успіхів у зміцненні своєї макроекономічної системи та банківського сектору, але тепер ці досягнення потрібно доповнити ширшими реформами державного управління. Адже реформи фінансового сектору навряд чи принесуть стійкі переваги, якщо решта країни страждає від корупції, якщо домогосподарства не мають стимулів заощаджувати, якщо інвестори не можуть захистити свої проекти від експропріації, якщо ринки закриті для конкуренції та якщо олігархи контролюють більшу частину економіки.
Оскільки ширші реформи важливі для вступу до ЄС, можна сподіватися, що рішучість України приєднатися до Євросоюзу стане достатньо міцним інституційним якорем для їхнього впровадження.
Принцип №5: Віра в довгостроковий успіх України
Ми хотіли б відзначити останній ключовий інгредієнт: віру. Ми бачимо майбутнє України як вільної, демократичної та процвітаючої країни та повноправного члена ЄС як те, що породжує віру в розумінні Гершенкрона (1962). Ми сподіваємося, що інші поділяють нашу віру в довгостроковий успіх України не лише заради хоробрих українців, які захищають свої домівки та свободу, але й заради всіх, хто вірить у вільний світ.
В Україні презентували законопроєкт «Про основні засади відновлення України» – широку законодавчу рамку, яка регулюватиме всі аспекти відбудови та відновлення. В ньому закріплені ключові 14 пунктів державної політики відбудови та окреслені виконавці на кожному рівні, чітко зафіксовані обʼєкти та форми відновлення, а також зазначені джерела фінансування проєктів і система підзвітності та контролю за принципом «усі бачать усе».
Цей законопроєкт – важлива частина виконання умов плану Ukraine Facility, згідно з яким Україна отримає від ЄС допомогу в розмірі 50 млрд євро. У ньому законодавчо зафіксувати обов’язкову відповідність принципам зеленої, інклюзивної та цифрової економіки, використання кращих рішень та підходу «будуй краще, ніж було».
Про це повідомила голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, очільниця партії «Слуга Народу» Олена Шуляк.
За її словами, головними принципами державної політики відновлення закріплено 14 пунктів: людиноцентричність, законність, принципи Нового європейського Баухаусу (NEB), принцип «будуй краще ніж було», інтеграцію, децентралізацію та субсидіарність, співробітництво та координацію, планування та пріоритетизацію відновлення, фінансову сталість, доброчесність, відповідальність, принцип «всі бачать все», цифровізацію, відсутність дискримінації та рівність прав та можливостей жінок і чоловіків.
«Мета законодавчої рамки – забезпечити ефективне, прозоре та підзвітне відновлення України, зменшення збитків, спричинених збройною агресією рф, стале зростання економіки, а також створення безпекових, соціальних та фінансово-економічних умов для громадян України. Запровадження цього законодавчого інструменту дозволить нам долати наслідки війни і створити умови для соціально-економічного зростання, покращити життєдіяльність населення та бізнесу», – зазначила Шуляк.
В законопроєкті чітко зафіксовані об’єкти і форми відновлення. Так, до об‘єктів відносяться пошкоджене, знищене і втрачене майно, а також інше рухоме та нерухоме майно, відновлення якого сприятиме створенню умов для покращення життєдіяльності населення та діяльності суб’єктів господарювання. Форми відновлення передбачають пооб’єктне і комплексне відновлення зруйнованих/значно пошкоджених населених пунктів. Особлива форма відновлення – компенсація за пошкоджені та знищені об’єкти нерухомого майна.
Державну політику у сфері відновлення здійснюватимуть Кабінет Міністрів України, Міністерство відновлення, Агентство відновлення (Рада доброчесності), профільні ЦОВВ (МОН, МОЗ, МКІП та інші), місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування, зауважила парламентарка.
«Ми також передбачили створення Ради доброчесності при Агентстві відновлення. Її мета – забезпечити прозорість та громадський контроль. Рада формуватиметься на засадах відкритого та прозорого конкурсу в складі 15 осіб», – додала Шуляк.
Важливий пункт законопроєкту – обов’язкове використання цифрової системи відбудови DREAM для об’єктів, що відновлюються за кошти держбюджету або на замовлення держави, місцевого самоврядування, підприємств державної та комунальної власності. Це, зауважила Шуляк, забезпечить автоматизацію процесів управління проєктами та дасть змогу бачити кожен крок їхньої реалізації.
Обов’язковим до системи DREAM є внесення інформації про об’єкти, замовниками поточного ремонту або будівництво яких є державні органи, ОМС державні/комунальні підприємства, установи або організації, суб’єкти з понад 50% вирішальною часткою у статутному капіталі держави. Крім цього, до системи потрібно вносити інформацію про об‘єкти, які фінансуються за рахунок бюджетних коштів, а також щодо придбання товарів, послуг, які фінансуватимуться за рахунок держбюджету.
«У процесах відбудови у системи DREAM величезна роль. Її використання – це не лише ефективне планування відновлення. Це уніфікований підхід до управління проєктами відновлення, постійний моніторинг, можливість здійснення пріоритезації відповідно до потреб громад. І що головне – це забезпечення прозорості та доступності усієї інформації про процес відновлення», – підкреслила парламентарка.
Вона додала, що у законопроєкті також прописали прозорий механізм відбору населених пунктів для першочергового відновлення за рахунок держбюджету. У таких випадках, рішення прийматиметься КМУ за поданням Міністерства відновлення. Воно ініціюватиметься сільською, селищною, міською радою або військовою /військово-цивільною адміністрацією населеного пункту.
Джерела фінансування будуть кошти державного та місцевих бюджетів, зокрема Державного фонду регіонального розвитку, Фонду відновлення майна та зруйнованої інфраструктури та Фонду ліквідації наслідків збройної агресії. Крім цього, законопроектом передбачено використання коштів міжнародних фінансових організацій і інвесторів, міжнародної технічної та поворотної чи безповоротної фінансова допомога, а також репарації Російської Федерації і інших джерел, не заборонених законодавством України.
Також, за словами Шуляк, у законопроєкті прописали чіткі вимоги до створення якісної проєктної документації на будівництво у процесах відбудови і проведення її експертизи. Всі ці процеси мають бути виключно цифровізованими і обов‘язково вноситися і проходити через Єдину Державну електронну систему у сфері будівництва.
«Коли йдеться про відновлення України, мова йде не лише про відбудову того, що зруйновано. Відновлення України – це набагато ширший контекст. Це створення умов для комплексного розвитку та позитивних змін. Тому цей закон стане свого роду Конституцією відновлення, враховуючи найкращі світові практики, створюючи цифрові механізми, які мінімізують корупційні ризики, та відбудовуючи за принципом “Краще, ніж було», – підсумувала Олена Шуляк.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск підписав розпорядження про створення Ради співробітництва з Україною. Це буде громадський орган, який займатиметься зміцненням двосторонніх відносин та сприянням відновленню України.
Про це повідомив уповноважений уряду Польщі з питань поновлення України Павел Коваль в інтерв’ю Польському агентству друку.
За словами Коваля, він очолить новостворену Раду зі співпраці з Україною. Рада буде громадським органом, а до її складу увійдуть представники уряду, місцевої влади, бізнесу та науки.
У рамках Ради функціонуватимуть робочі групи. Вже налагоджено взаємодію з польськими аналітичними центрами, а також створено регіональні представництва. Він додав, що більш детально структуру та функції органу буде визначено найближчим часом.
Коваль пояснив, що ідея полягає у створенні інституту, “який застосовуватиме комплексний підхід до польсько-українських відносин”.
“Ми виходимо з припущення, що вони унікальні, не лише через історичні питання, а й через участь Польщі у допомозі України та ролі Польщі в процесі її відновлення”, – підкреслив уповноважений польського уряду.
15 пунктів для України. Уряд Німеччини узгодив план відбудови нашої держави. Що пропонують німці і де планують брати гроші на відновлення? Тетяна Логунова розкаже.
Щонайменше 486 мільярдів доларів. Така сума, за останніми оцінками Світового Банку, знадобиться для післявоєнної відбудови України. Держави-партнери не зможуть виділити стільки грошей зі своїх бюджетів. Тому вже зараз починають шукати інші шляхи фінансування для відновлення нашої країни.
У Німеччини план уже є. Офіційний Берлін, який є одним із найбільших донорів України, затвердив програму заходів для відбудови України. Її ухвалили цього тижня під час спеціального засідання уряду на чолі з канцлером Олафом Шольцем.
Документ, який затвердив уряд, розробило Міністерство економічного співробітництва та розвитку. У ньому 15 пунктів. Вони детально прописують необхідність залучення до відбудови України усіх можливих джерел фінансування. А саме – приватних інвестицій, коштів філантропів та фондів.
Свенья Шульце, міністр економічного співробітництва та розвитку Німеччини:
Державних грошей буде замало. Потрібні приватні інвестори. Саме тому ми узгодили 15 пунктів, за допомогою яких плануємо їх залучити. Один із них – це підтримка німецьких компаній, які вже працюють в Україні.
Таких близько двох тисяч. А може бути набагато більше. Навіть тепер, коли триває війна.
Свенья Шульце, міністр економічного співробітництва та розвитку Німеччини:
Україна прагне стати частиною Європи та єдиного ринку ЄС, тому вже зараз є сенс інвестувати. Принаймні, у ті регіони, де це можливо. Ми зацікавлені в тому, щоб прийшло більше приватного капіталу. Це надзвичайно важливо і для України, і для нас. Адже ми хочемо, щоб Україна стала на ноги після війни.
У планах – створення в Україні спеціальної фінансової структури. Вона працюватиме за зразком “Кредитної установи для відбудови”, яка з’явилася в Німеччині після Другої Світової та заклала передумови для німецького економічного дива. Цей фонд надаватиме інвестиційні кредити за пільговими ставками. Передусім, для підтримки малого та середнього бізнесу.
Свенья Шульце, міністр економічного співробітництва та розвитку Німеччини:
Підтримка малого та середнього бізнесу вкрай важлива для України. Ці підприємці – кістяк економіки, і нині їм дуже важко одержати позики. Німеччина, наприклад, уже зараз підтримує аграрні компанії, щоб вони могли розмінувати поля і працювати на них, щоб могли споруджувати складські приміщення для збереження врожаю. Це дуже важливі інвестиції, які ми хочемо розширювати.
А ще Німеччина та Україна готуються провести велику міжнародну конференцію з відновлення. Вона відбудеться в Берліні, в червні цього року. Форум триватиме два дні.
Інвестиційний довідник від BDO Ukraine слугує життєво важливою платформою для інвесторів, надаючи важливу інформацію про відбудову України. Він ретельно окреслює ключові механізми та етапи, що мають вирішальне значення для залучення інвестицій, а також надає глибокий аналіз потенційних ризиків та ефективні стратегії їх пом’якшення. Посібник детально описує інвестиційні можливості, що охоплюють різні сектори економіки, приділяючи особливу увагу міжнародному фінансуванню та експортному кредитуванню. Крім того, він надає конкретні рекомендації щодо ретельного відбору інвестиційних проектів. Ми очікуємо, що наш посібник перетвориться на незамінний інструмент для тих, хто прагне зробити свій внесок у триваюче відновлення України.
Фахівці BDO в Україні зібрали в одному місці корисні поради та важливу інформацію для потенційних інвесторів, які мають намір інвестувати та сприяти відновленню України уже сьогодні. Інформація в Посібнику регулярно оновлюється та доповнюється актуальними матеріалами по темі.
Кроки для інвесторів
Оберіть потенційно цікавий проєкт. Наприклад, інвестори можуть переглянути такі платформи:
3. Створіть юридичну особу в Україні (якщо ваші інвестиції потребують цього). Нижче можна ознайомитись з деякими українськими ініціативами для інвесторів:
Дисклеймер: Будь ласка, зверніть увагу, що ця інформація є актуальною на дату публікації цього документа (23/03/2024). Ця публікація має виключно інформаційний характер і не повинна розглядатися як юридична, податкова чи фінансова консультація. Будь ласка, проконсультуйтеся з професійним консультантом для отримання індивідуальних рекомендацій.
Джерело – https://www.bdo.ua/uk-ua/ukraine-recovery-2/investments-in-ukraine
22 березня відбулась зустріч Європейської Бізнес Асоціації з Маркіяном Ключковським, виконавчим директором міжнародного Реєстру збитків, завданих агресією російської федерації проти України. Того ж дня у Києві відбулося відкриття Офісу Реєстру збитків для підвищення ефективності його діяльності та координації певних робіт на місцях.
Наразі тривають фінальні приготування до старту роботи Реєстру – прийому перших заяв. Першою категорію, яка буде відкрита в Реєстрі, будуть заяви фізичних осіб щодо пошкодження чи руйнування житлового майна. Далі протягом наступних 12 місяців будуть запущені інші категорії, з повним переліком яких можна буде найближчим часом ознайомитись на сайті Реєстру.
В цілому, подавати заяви до Реєстру зможуть люди, компанії та держава. Заяви можуть стосуватися збитків на міжнародно визнаній території України та територіальних водах, завданих починаючи з 24 лютого 2022 року. Період з 2014 року до початку повномасштабного року поки що не входить до мандату Реєстру. Іноземні громадяни та юридичні особи також зможуть подавати заяви до Реєстру.
Загальна кількість заяв, яку отримає Реєстр, оцінюється в кількості від 6 до 8 млн, а в категорії, що буде запущена найпершою – заяви від фізосіб щодо руйнування житла – від 300 до 600 тисяч.
Подача заявок відбуватиметься у цифровому форматі через портал Дія, юридичні особи зможуть це роботи через веб-портал Дії з підключенням ЄДР. Дещо згодом буде можливість подати заяву через мережу ЦНАПів. Передбачається, що більшість пунктів заявки будуть заповнюватись автоматично системою, підтягуючи дані з державних реєстрів. Зважаючи на значну кількість потенційних заяв, для їх опрацювання використовуватимуться різні інструменти автоматизованого аналізу, зокрема штучний інтелект.
Окрім збитків, завданих громадянам України, в пріоритетах Реєстру також буде опрацювання заяв щодо збитків внаслідок руйнування критичної інфраструктури, що зачіпає також і бізнес. Заяви від бізнесу щодо руйнування чи знищення майна та інших збитків будуть прийматися Реєстром дещо пізніше. Для юридичних осіб буде передбачено декілька категорій – можна буде заявити про вимоги, пов’язані безпосередньо з відшкодуванням збитків, завданих майну, та вимоги щодо втрат бізнесу (економічні наслідки, втрачена вигода тощо).
Наступні кроки – це створення компенсаційної комісії та компенсаційного фонду. За очікуваннями пана Ключковського, створення компенсаційної комісії може зайняти ще близько року. Інструменти для забезпечення компенсаційних виплат ще будуть розроблятися, так само як будуть прийматися окремі рішення по джерелах цих виплат. Концептуально, це мають бути воєнні репарації.
Про це повідомила заступник Міністра юстиції України Ірина Мудра.
Ресурс створено для висвітлення діяльності міжнародного Реєстру збитків серед широкої громадськості. На вебсайті можна ознайомитися з інформацією про Реєстр збитків, дізнатися про останні новини та події, пов’язані з його роботою. Потенційні заявники зможуть знайти відповіді на найпоширеніші запитання, дізнатися інформацію про початок та процедуру подання заяв про відшкодування збитків тощо.
Вебсайт доступний українською та англійською мовами. Французька версія вебсайту буде доступною згодом.
Вебсайт міжнародного Реєстру збитків доступний за посиланням.
Як зазначила Ірина Мудра, міжнародний Реєстр збитків є першим компонентом міжнародного компенсаційного механізму, який складатиметься з реєстру збитків; комісії з розгляду заяв; компенсаційного фонду.
“Реєстр збитків слугує документальною формою обліку доказів та інформації щодо заяв про відшкодування збитків, втрат чи шкоди, завданих 24 лютого 2022 року або пізніше на території України в межах її міжнародно-визнаних кордонів, включаючи її територіальні води, всім зацікавленим фізичним і юридичним особам, а також державі Україна, включаючи її регіональні та місцеві органи влади, державні чи підконтрольні установи, міжнародно-протиправними діяннями російської федерації в Україні або проти України”, – нагадала заступник Міністра.
Місцезнаходженням міжнародного Реєстру збитків є м. Гаага, Королівство Нідерландів.
Нині Україна разом із іншими державами-учасницями та асоційованими членами Реєстру збитків активно здійснює низку заходів, направлених на якнайскоріший повноцінний запуск роботи міжнародного Реєстру збитків. Очікується, що Реєстр збитків почне приймати перші заяви у квітні 2024 року. Про початок прийому заяв буде повідомлено додатково.
Відповідні проєкти викликали зацікавленість партнерів з ЄБРР щодо відновлення Херсонської та Миколаївської областей. Про це було повідомлено під час зустрічі першого віцепрем’єр-міністра України – Міністра економіки України Юлії Свириденко з президентом ЄБРР Оділь Рено-Бассо. Зустріч відбулась в Лондоні.
«ЄБРР зацікавлений у тому, щоб саме приватний сектор став основою відновлення України. В цьому році банк продовжить підтримку українського бізнесу – вже розроблена низка конкретних проєктів у сферах енергетики, виробництва, логістики, агросектору та інших. Приватний сектор стане основою відновлення України, тому для нас важливо координувати зусилля міжнародних фінансових інституцій для більш ефективної та масштабної відбудови України з акцентом на приватний сектор.», – зазначила під час зустрічі Юлія Свириденко.
Під час зустріч обговорювався практичний алгоритм запровадження страхування бізнесу від воєнних ризиків, зокрема інструменти страхування суден, вантажів у дорозі чи на складах.
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) надав €2,1 млрд в Україні у 2023 році після €1,7 млрд у 2022 році. ЄБРР, який є найбільшим інституційним інвестором в Україні, значно збільшив обсяги інвестицій після широкомасштабного російського вторгнення у лютому 2022 року і вже у жовтні 2023 року перевищив свою мету інвестувати €3 млрд в Україні протягом 2022-2023 років.
У 2023 році керівництво ЄБРР ухвалило рішення збільшити оплачений капітал банку на €4 млрд до €34 млрд з метою надання подальшої підтримки Україні. Інвестиції в Україні під час війни планується продовжувати на рівні €1,5 млрд на рік.
Протягом 2022-2023 років ЄБРР вдалося мобілізувати для України близько €1,6 млрд донорських коштів включно з нефінансованими гарантіями. Понад €409 млн з цієї суми було виділено у 2023 році. Майже половину донорських ресурсів надав Європейський Союз. Значні внески також зробили окремі донори, у тому числі Канада, Норвегія, Іспанія та Нідерланди.
Глава Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) Оділь Рено-Бассо назвала підтримку України з боку Заходу «величезною» й такою, що затьмарює «план Маршалла» (план США з відновлення Європи після Другої світової війни). Її заява пролунала у відповідь критикам, яка стверджують, що союзники Києва зробили недостатньо для підтримки, а аткож на тлі розмов про необхідність конфіскації заморожених російських активів на користь України.
