Автор: admin

На світові ринки доставлено 16,5 млн тонн зерна.

Через Чорноморський коридор, організований Україною, з початку його функціонування вийшли з українських портів вже 515 суден. Про це повідомила посол Сполучених Штатів в Україні Бріджит Брінк, пише ЦТС.

На світові ринки було експортовано 16,5 млн тонн вантажів.

“Станом на 17 січня 2024 року 515 суден безпечно пройшли через Чорноморський гуманітарний коридор, доставивши на світові ринки 16,5 млн тонн зерна та інших вантажів. Це велике досягнення, яке допомагає працівникам і бізнесу та дає змогу українській економіці зростати, незважаючи на жахливу війну, яку розв’язала росія”, – зазначила Брінк.

Нагадаємо, що з серпня минулого року і до кінця грудня українським тимчасовим морським коридором було експортовано близько 13 млн т продукції до 24 країн.

Дмитро Очколяс, провідний юрист, адвокат Interlegal:

У період інтенсивних військових дій та складнощів, пов’язаних із воєнним станом, важливим є питання відновлення та функціонування інфраструктури України. Згідно з міжнародним правом та внутрішнім законодавством, держава має право приймати заходи для захисту своїх інтересів та забезпечення безпеки національної інфраструктури. У даному випадку, створення Чорноморського гуманітарного коридору є важливим кроком для забезпечення безпечного та ефективного руху суден і доставки вантажів через Чорне море.

Однак умови війни також можуть створювати серйозні ризики для інвестицій та діяльності підприємств. У цьому контексті, існуючі та прийняті державні гарантії втрати інвестицій можуть бути важливим інструментом для стимулювання інвесторів в умовах невизначеності та ризиків війни.

Щодо конкретного юридичного супроводу проектів портової та суміжної інфраструктури, звернення до міжнародної юридичної фірми Interlegal може бути доцільним рішенням. Interlegal, як спеціалізована міжнародна юридична фірма, має досвід у сфері портового та морського права, що робить її компетентною у вирішенні питань, пов’язаних з функціонуванням портової інфраструктури.Загалом, управління ризиками, використання державних гарантій та консультації юридичних експертів можуть допомогти бізнесу та інвесторам адаптуватися до складних умов воєнного часу та зберегти стабільність в економіці. 

Джерело – https://cfts.org.ua/news/2024/01/18/cherez_ukranskiy_koridor_u_chornomu_mori_proyshli_vzhe_515_suden_77878

В Офісі президента вважають, що банк може бути готовий до запуску за п’ять-шість місяців

Банк реконструкції України, до створення якого Київ залучив найбільші інвесткомпанії світу BlackRock та JPMorgan Chase, може бути готовим до запуску протягом року. Капітал банку становитиме близько $1 млрд, пише Reuters.

Віцеголова BlackRock Філіп Гільдебранд повідомив, що компанія допомагала Україні в переговорах щодо пошуку грошей у банків розвитку чи основних країн-донорів для зниження ризиків для приватних інвестицій.

BlackRock – міжнародна інвестиційна компанія зі штаб-квартирою в Нью-Йорку у США, одна з найбільших інвестиційних компаній світу та найбільша у світі за розміром активів в управлінні.

JPMorgan Chase – найбільший за розмірами активів банківський холдинг США. Належить до “Великої четвірки” найбільших банків США. Здійснює діяльність у сфері інвестицій, фінансових послуг, управління приватними капіталами.

“Ми хочемо бути готовими до розгортання принаймні з м’якими зобов’язаннями з боку країн-донорів”, – сказав Гільдебранд.

За його словами, для мобілізації активів BlackRock, що складаються з пенсійних фондів, необхідно буде знизити ризик до рівня Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР).

“Ці гроші не можна інвестувати у підприємства з дуже високим ризиком”, – пояснив Гільдебранд.

Заступник керівника Офісу президента Ростислав Шурма вважає, що банк може бути готовий до запуску через п’ять-шість місяців.

“У нас є щонайменше $500 млн виділеного капіталу – я думаю, це буде близько $1 млрд зобов’язань”, – заявив Шурма.

З приблизно 280 проєктів, які подали заявки на участь у фонді, BlackRock та JPMorgan визнали від 25 до 30 такими, які можна серйозно розглянути, додав він.

Спеціальний представник США з економічного відновлення України Пенні Пріцкер, яка була присутня на зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським у Давосі, заявила, що все ще залишається багато питань “про те, що можливо сьогодні, а що безперечно можливо в майбутньому, коли настане післявоєнний період”.

Пріцкер особливо відзначила фонд, що створюється JPMorgan і BlackRock. За її словами, вони вказали, що мають “ранній інтерес з боку деяких далекоглядних інвесторів, які, можливо, готові піти на більший ризик, ніж, скажімо, пенсійний фонд”.

Напередодні в Давосі президент Володимир Зеленський провів зустріч із найбільшими фінансовими фондами світу, зокрема з генеральним директором JPMorgan Джеймі Даймоном та іншими старшими керівниками JPMorgan, топменеджментом BlackRock, керівниками Bridgewater Associates, Carlyle Group, Blackstone, Dell та ArcelorMittal.

Глава держави висловив сподівання, що світові фінансові фонди допоможуть залучити в українську економіку велику кількість світових інвесторів та корпорацій.

“Саме тут ми бачимо вашу безпосередню роль прямо зараз. Я знаю, ви активно співпрацюєте з нашою командою. З нетерпінням чекаю конкретного результату”, – сказав Зеленський.

• У листопаді 2022 року Міністерство економіки підписало з BlackRock меморандум про створення спеціальної платформи для залучення приватного капіталу для відновлення України.
• За оцінками Мінекономіки, для “економічного дива” Україні потрібні інвестиції розміром $70-80 млрд на рік.

Україна активно готується до майбутнього повоєнного відновлення – масштабного проєкту відбудови інфраструктури, зруйнованої внаслідок бойових дій. Одним з напрямків підготовки є удосконалення нормативно-правової бази, аби створити сприятливі умови для залучення приватних інвестицій в складний та масштабний процес реконструкції.

Держава неодноразово декларувала свої плани активізувати діяльність у сфері державно-приватного партнерства (ДПП), оскільки така форма співпраці слугуватиме ефективним інструментом у процесі повоєнної відбудови. Зокрема, другого читання у парламенті чекає Законопроєкт №7508, який покликаний спростити та удосконалити ДПП процедури. Очікується, що у сфері регулювання ДПП будуть прийняті такі зміни.

1. Нові джерела фінансування

Уряд усвідомлює, що значна частина проєктів ДПП буде реалізовуватись за кошти іноземних партнерів, тому пропонує ввести у законодавство поняття донора – субʼєкта, який надає грант або напряму приватному партнеру, або через державні та місцеві бюджети державного партнера. Такими донорами можуть бути ЄС, іноземні держави, міжнародні організації, іноземні муніципалітети та інші установи та організації.

2. Нові форми державної підтримки ДПП

Планується, що законодавець перегляне та розширить список наявних форм підтримки проєктів ДПП. Законопроєкт також передбачає вдосконалення механізму підтримки, відповідно до якого державний партнер матиме можливість підтримати приватного партнера, гарантуючи йому оплату за товари чи послуги, які необхідні для реалізації проєкту. Така підтримка полягатиме в компенсації різниці між передбаченим і фактичним рівнем попиту на ці товари чи послуги. 

3. Спрощення та скорочення процедур підготовки проєктів ДПП 

Ключове нововведення, яке чи не найбільше очікують в ході цієї реформи ДПП, – це поява поняття «невеликого» проєкту ДПП, для якого передбачено спрощену процедуру підготовки. Планується, що «невеликим» вважатиметься проєкт, очікувана вартість якого менша за суму, еквівалентну 5 382 000 євро.

Спрощення полягатиме в  скасуванні вимоги щодо підготовки техніко-економічного обґрунтування проєктів, а також у скороченні строку для прийняття рішення про здійснення ДПП та підготовки до конкурсу. В такому випадку рішення про здійснення ДПП прийматиметься лише за результатом підготовки та детального аналізу концептуальної записки. 

4. Проєкти відновлення інфраструктури та економіки

Законопроєкт передбачає спеціальний порядок підготовки, відбору та проведення конкурсу для визначення приватного партнера з метою будівництва чи реконструкції зруйнованої, чи пошкодженої інфраструктури внаслідок військової агресії проти України. Проєкти цього типу будуть розроблятися окремо на державному та місцевому рівнях.

Особливість спеціального порядку полягатиме в тому, що для проєктів з відновлення не потрібно розробляти концептуальні записки, техніко-економічне обґрунтування та проводити аналіз ефективності, що допоможе скоротити підготовку ДПП на 10-12 місяців. Окрім цього, для таких проєктів розроблятимуться примірні пакети конкурсної документації, примірні кошториси тощо. Цей особливий порядок планується впровадити лише на обмежений термін – протягом воєнного стану та п’ять років після його закінчення.

Мета та логіка такого спеціально порядку – максимально спростити та пришвидшити механізм залучення приватних партнерів до відбудови зруйнованих обʼєктів.

5. «Інфраструктура в розстрочку»

Автори реформи планують удосконалити та адаптувати до вимог майбутньої повоєнної відбудови форму ДПП, засновану на платежах з бюджету на користь приватного партнера (фактична “інфраструктура в розстрочку”). Така форма співпраці може стати особливо ефективною та дієвою.

6. Розширення переліку державних партнерів

Планується спростити механізм залучення господарських товариств, які перебувають у державній власності, що дозволить залучити додаткові приватні інвестиції у розвиток інфраструктури.

7. Електронна система для ДПП

Передбачається запуск єдиної електронної системи для проведення конкурсів з визначення приватного партнера. Ця система забезпечуватиме можливість створення, розміщення, оприлюднення та обміну інформацією і документами в електронному вигляді, власне проведення конкурсу, а також взаємодію з електронною платформою підготовки та управління проєктами.

Міністерство економіки України вже розробляє таку електронну систему та планує її запуск у 2025 році.

Запропоновані зміни до законодавства створюють сприятливі умови для ефективного використання механізму ДПП під час повоєнної відбудови України. Спрощені процедури залучення приватних партнерів, нові форми співпраці та види підтримки свідчать про те, що ДПП може стати потужним інструментом залучення інвестицій у відновлення зруйнованої війною інфраструктури. Надіємося, що Парламент найближчим часом прийме в другому читанні законопроєкт №7508, чим запустить процес масштабного залучення інвестицій.

Джерело – https://www.asterslaw.com/ua/press_center/legal_alerts/ukraine_plans_to_create_favourable_conditions_for_ppps_during_reconstruction/

Адміністрація президента США Джо Байдена підтримала законопроєкт, яке дозволить конфіскувати близько $300 мільярдів із заморожених російських активів і направити ці кошти на відбудову України.

Про це пише агенція Bloomberg.

Рада національної безпеки США направила до комітету Сенату з міжнародних відносин листа, в якому йшлося, що Білий дім “в принципі” вітає “Акт про відновлення економічного процвітання та можливостей для українців” (REPO).

Цей крок підтримують 14 сенаторів від обох партій і 62 члени Палати представників. А у Держдепартаменті США заявили, що проводять консультації із партнерами по G7 і вивчають усі законні варіанти, щоб допомогти Україні отримати компенсацію від рф.

Законопроєкт вимагає від Байдена координувати свої дії з країнами “Великої сімки”, але не вимагає їхнього схвалення, що може дати США можливість діяти в односторонньому порядку.

Документ також містить формулювання, покликані перешкодити Росії оскаржити арешт в американських судах.

“Підтримка Байденом цього кроку виникла на тлі того, що республіканці в Конгресі заблокували виділення понад $60 мільярдів для України”, – пише видання.

Нагадаємо, заморожені російські активи за кордоном становлять близько 300 мільярдів доларів. Володимир Зеленський заявив, що усі кошти повинні бути використанні на підтримку України, що стане історичною можливістю змусити країну-терориста заплатити за своє зло.

Джерело – https://news.pn/uk/money/303017

Bloomberg agency reports that the Administration of US President Joe Biden has supported a bill that will allow confiscating ca. 300 billion USD from frozen russian assets, followed by remittance of such funds to reconstruction of Ukraine.

The US National Security Council sent a letter to the Senate Foreign Relations Committee stating that in general the White House welcomes the Rebuilding Economic Prosperity and Opportunity (REPO) for Ukrainians Act.

The step has the support of 14 senators from both parties and 62 members of the House of Representatives. The US State Department notes that it has been holding consultations with G7 partners and studying all legal options to help Ukraine receive reimbursement from the russian federation.

The bill requires Biden to coordinate with the G7 countries, but does not require their approval, which could give the USA an opportunity to act unilaterally.

The document also contains wording designed to prevent russia from challenging the arrest in American courts.

Bloomberg notes, “Biden’s support for this step arose on the grounds of the fact that Republicans in Congress blocked the allocation of over 60 billion USD for Ukraine”. We remind that frozen russian assets abroad make up nearly 300 billion USD. Volodymyr Zelenskyi said that all funds should be used to support Ukraine, which would become a historic chance to make the terrorist country pay for its evil.

Source – https://news.pn/uk/money/303017

На експорт було перевантажено 47,9 млн тонн, імпорт склав 4,6 млн тонн.

За підсумками 11 місяців 2023 року операторами портів України перевантажено 52,8 млн тонн вантажів. 

Як пише ЦТС, про це повідомив голова ДП “АМПУ” Юрій Литвин під час підсумкової зустрічі Міністерства інфраструктури з головами дипмісій та громадськістю.

Зокрема, на експорт було перевантажено 47,9 млн тонн, імпорт склав 4,6 млн тонн.

Нагадаємо, що в січні-жовтні портові оператори у морських портах України обробили 46,2 млн тонн вантажів.

Зазначимо, що від початку роботи з серпня 2023 року морським коридором у Чорному морі пройшло 241 судно на вихід з українських портів та 278 суден – на вхід. 

Для порівняння, портові оператори в морських портах України за підсумками 11 місяців 2021 року перевалили 136 млн 968 тис. тонн вантажів, що було на 8,81 млн т менше за показник аналогічного періоду 2020 року.

Коментар експерта – Дмитро Очколяс, провідний юрист, адвокат Interlegal:

Підсумки роботи портів України за 11 місяців 2023 року, свідчить про позитивні тенденції у розвитку портової інфраструктури України. Результати перевантаження вантажів свідчать про збільшення обсягів перевезень порівняно з аналогічним періодом попереднього року, та про позитивні зрушення в торгівлі України.

Особлива увага заслуговує зростання обсягів експорту, який становить 47,9 млн тонн. Зауважується також про імпорт в обсязі 4,6 млн тон.

Найбільш важливим є той факт, що з серпня 2023 року через морський коридор у Чорному морі пройшло значущу кількість суден – 241 на вихід та 278 на вхід, що свідчить про зростання інтересу міжнародних перевізників до українських портів.

За підсумками порівняння з попередніми роками, можна відзначити позитивний тренд у зростанні обсягів перевезень.

Ці позитивні показники створюють привабливі умови для інвестицій у портову інфраструктуру України.

Для отримання консультацій з цих питань (державно-приватне партнерство, концесія, оренди землі та створення нової нерухомості і т. д.) звертайтесь до профільних юристів – фірми Interlegal. 

https://cfts.org.ua/news/2023/12/14/porti_ukrani_perevantazhili_mayzhe_53_mln_tonn_vantazhiv_za_11_misyatsiv_2023_roku_77516

Королівство Данія за час великої російсько-української війни стало одним з ключових союзників Києва в боротьбі з агресором. Цю тезу можна проілюструвати лише двома фактами: Данія є однією з двох країн, що нададуть Україні винищувачі F-16, і Данія найкраще за всіх почула заклик президента Володимира Зеленського взяти шефство над відбудовою регіонів.

Скандинавська країна підставила плече Миколаєву та Миколаївщині, обтяженим наслідками часткової окупації області росіянами, напівоточенням міста та тероризмом окупантів. Методичне знищення інфраструктури створило ризик гуманітарної та санітарної катастроф напередодні минулої зими. Завдяки допомозі Данії миколаївці були з водою і теплом.

Головним мостом між урядом Королівства та Україною є посол Олє Егберг Міккельсен. Він регулярно зустрічається з представниками державної та місцевої влад, щоб зрозуміти потреби громад. Каже, що цим виконує волю данського народу.

“Данці сприймають те, що сталося в Бучі, Ірпені та Харкові, як таке, що може статися в Копенгагені”

— Коли ви зрозуміли, що напад Росії на Україну неминучий?

— Насправді я заздалегідь розумів, що відбувається. У ніч з 23 на 24 лютого я був у Львові, у готельному номері. Того вечора надходив нескінченний потік поганих новин.

Раніше я служив у Польщі, трохи розумію польську мову, тож слідкував за польськими новинами. О четвертій годині побачив екстрену новину, атаку на аеропорт “Бориспіль”, ракети, що летіли туди, і вибухи. Досі пам’ятаю це і, мабуть, пам’ятатиму до кінця життя. Тоді я зрозумів, що агресія Росії не обмежиться сходом України, це буде повномасштабна атака. З тих пір я займаюся питанням української стійкості.

Олє Егберг Міккельсен у звільненому Херсоні в листопаді 2022 року

ДЖЕРЕЛО: TWITTER

— Данія далеко від України та Росії, навряд чи перебуває під прямою загрозою агресії з боку Росії. Данці навряд чи відчувають наслідки російсько-української війни. Чому Данія допомагає Україні?

— Незважаючи на географічну відстань, ціннісно ми на одній стороні. Ми можемо розмовляти різними мовами, перебувати в різних частинах Європи, але я відчуваю, провівши тут понад три з половиною роки, що ми поділяємо ті ж фундаментальні цінності: демократію, свободу, волю і верховенство права. Це те, що нас об’єднує.

Події 24 лютого викликали шок у данському суспільстві. Усі зрозуміли з першого дня, що не лише Україна зазнала нападу, а й уся Європа. Цей напад зачепив і нас, хоча прямих наслідків у вигляді бойових дій чи чогось подібного не було.

Данці бачать кадри з Бучі, Ірпеня, Бородянки, Харкова, з усіх куточків України і бачать більш-менш схожі на наші міста. Наприклад, Буча і Бородянка схожі на зелені передмістя Копенгагена. Це не Африка, не Афганістан, це Європа. Я думаю, це впливає на наше сприйняття.

Тож для нас це щось, що може статися в нашій власній країні. Тому я думаю, що більшість данців сприйматимуть, що ваша свобода – це і наша свобода. Якщо ви втратите свою свободу, ми теж втратимо свою свободу. Більшість данців вважатимуть, що ваша боротьба – це і наша боротьба і ми повинні вас підтримувати.

Я належу до покоління, яке пережило “холодну війну”, став дипломатом до того, як упала Берлінська стіна, і в ті часи Данія була прифронтовою країною. Ми були в десяти хвилинах польоту від Східної Німеччини. Під час “холодної війни” Данія зазнала величезного впливу від поділу Європи.

Зараз лінія фронту розташована далі на схід. Це добре для нас, але я думаю, що війна в Україні дає багатьом данцям, принаймні моєму поколінню, відчуття того, як це – бути на лінії фронту, бути під загрозою.

Звичайно, ми член НАТО, наша безпекова ситуація кардинально відрізняється, але це також є причиною того, чому ми не коливаємося у своїй підтримці. Немає жодної політичної партії, яка б говорила про зменшення допомоги Україні чи мирні переговори. Данська підтримка непохитна і це полегшує мою роботу як посла.

— Фінансова допомога Данії Україні перевищила 3 мільярди євро. Це близько 0,5% ВВП вашої країни. Чи має данський уряд проблеми з поясненням необхідності цих витрат для власного народу?

— Існує сильний політичний консенсус щодо підтримки України з точки зору оборонного обладнання, озброєння, цивільної підтримки. Основна частина нашої підтримки – це військова допомога, на неї припадають близько 80%.

Не виникає жодних питань щодо величини та обсягу ні щодо цивільної, ні щодо військової компонент. Практично немає питань щодо того, як довго ми збираємося це робити. Стандартна відповідь – стільки, скільки буде потрібно. Це може зайняти багато часу, але ми готові до цього.

— Чи вплинуло введення в експлуатацію газопроводу Baltic Pipe у 2022 році та відмова від російського газу на рішучість Данії допомагати Україні?

— Не думаю, що це зіграло якусь роль. Я працював послом Данії в Польщі з 2016 по 2020 рік і якраз у ті часи трубопровід запустили в експлуатацію.

Данці сприйняли російську атаку як жорстоку, неспровоковану агресію проти мирної демократичної країни в серці Європи. Данія підтримує Україну не лише через уряд, є багато приватних ініціатив. Ми отримуємо електронні листи й телефонні дзвінки від данців, які хочуть щось зробити для України, майже щодня.

Цього літа я був у відпустці в маленькому данському провінційному містечку. Моя дружина любить в’язати, ми зайшли до місцевої крамниці і посеред неї стояв великий кошик з вивіскою: “Ми в’яжемо шкарпетки для українських солдатів”.

ДЖЕРЕЛО: TWITTER

Це дивовижно, що в маленькій провінційній громаді звичайні жінки думають про українських солдатів. Ніхто не казав їм робити це, це була їх власна ініціатива. Це ілюстрація того, що серед данців є глибоке співчуття.

— Наш міністр Дмитро Кулеба сказав, що Україна перевинайшла дипломатію. Вона стала сміливою, часом настільки агресивною, що межує з грубістю, дуже публічною і дуже цифровою. Чи відчуваєте ви це на собі і чи переглянули ви свої погляди на дипломатію?

— Ми бачимо нові підходи як на фізичному полі бою, так і на цифровому. Я вважаю, що Україна добре справлялася в плані  комунікації, у налагодженні зв’язків зі своїми друзями і союзниками, а також з усією міжнародною спільнотою.

Я був вражений тим, як ви спілкуєтеся. Як дипломат я також звертаю увагу на розвиток, який відбувається у сфері цифрової дипломатії, спілкування в соціальних мережах, і я вважаю, що Україна показала приклад того, як використовувати різні медіа-платформи.

Данія має партнерство з містом Миколаєвом. На день народження Її Величності Королеви Маргрете II місцеві дитячі хори записали пісню українською мовою на мелодію традиційної данської вітальної пісні й опублікували відео. Це було дуже емоційно.

Це був чудовий приклад того, як ви можете достукатися до людей, і це має величезний вплив на громадську думку. А вам потрібно вміти комунікувати, тому що ваш ворог також комунікує. Якщо ви не комунікуєте, вони визначатимуть порядок денний.

Миколаїв як маленька Данія на Чорному морі

— Ви казали, що у вас є бачення Миколаєва як Данії на Чорному морі. З яких елементів складається ця візія?

— Мені подобається це бачення, але насправді це ідея мера (міського голови – ЕП) Олександра Сенкевича. Коли президент Зеленський звернувся до нашого парламенту 29 березня 2022 року, він попросив Данію взяти шефство над містом Миколаєвом та Миколаївщиною.

Я запитав у Сенкевича: “Чому ви так захоплені Данією, чому не обрали іншу країну?”. Він відповів, що хоче, аби його місто стало маленькою Данією на Чорному морі, таким же заможним, таким же зеленим, таким же некорумпованим.

Той рік був дуже складним. Місто жило під щоденними обстрілами, тому я сказав, що ми повинні дати надію людям, що одного дня цей кошмар закінчиться. Ми допомогли місту підготуватися до зими, забили вікна фанерою, встановили водоочисні станції.

Зараз ми перейшли до наступного етапу, зосереджуємося на відновленні фізичної та соціальної інфраструктури, а також на базових речах. Наприклад, кілька тижнів тому я був у Миколаєві і передав сміттєвози. Яке відношення сміттєвози мають до дансько-українських відносин? Де немає сміттєвозів, там немає відбудови, тож люди не повернуться до Миколаєва.

Зараз проводиться так багато конференцій про відбудову та відновлення, але недостатньо уваги приділяється конкретним речам. Я не люблю конференції. Нам потрібно діяти. Не можна чекати на мир і великий план відбудови. Треба починати вже зараз.

До війни мало данців чули про Миколаїв. Тепер вони знають принаймні два міста: Київ і Миколаїв. Ми робимо все можливе, щоб допомогти миколаївцям повернутися до нормального життя, незважаючи на те, що до лінії фронту 70 кілометрів.

Місцеві мешканці не хочуть отримувати допомогу та благодійність. Вони хочуть самі подбати про себе. Це горді люди. Вони хочуть якнайшвидше відновити роботу своїх підприємств, і ми багато уваги приділяємо тому, щоб зробити це можливим.

Ми надаємо кредити і гарантії. Багато кредиторів кажуть: “Ні, ми не хочемо кредитувати, тому що занадто близько до лінії фронту. Якщо обстріляють завод, то ми втратимо гроші”. Ми відповідаємо, що це ризик, який ми готові взяти на себе, і вже досягли певних успіхів.

Ми допомогли одному із заводів з переробки томатів повернутися до роботи, щоб люди почали працювати, платити податки, повертати сім’ї. Таким чином ми зможемо підтримати соціальний та економічний розвиток міста, незважаючи на близькість до лінії фронту.

— Кілька слів про суднобудування. Як ви підтримуватимете цю сферу? Це будуть освітні програми чи будівництво верфей?

— Ведемо діалог з Університетом кораблебудування імені адмірала Макарова, адже кораблебудування – це частина ДНК Миколаєва. Вуз сильно пошкоджений, але будівля структурно міцна, її можна відбудувати. Відновлення роботи закладу поверне молодь, а також, сподіваємося, іноземних студентів. Раніше це було суттєвим джерелом доходу, тому що вони платили за навчання.

У нас також є бачення, що миколаївські суднобудівні заводи можуть бути модернізовані і конкурентоспроможні на міжнародному рівні. Вони можуть конкурувати з верфями Польщі, Кореї, Китаю і ми не бачимо причин, чому б їм цього не робити. У вас є хороші спеціалісти, зварювальники, сильні традиції.

Звичайно, зараз це складно через військову ситуацію. Порт заблокований, не можна вводити і виводити судна, але згодом, сподіваюся, місто знову стане містом суднобудівників. Думаю, тут є величезний потенціал. Данські компанії готові допомогти в цьому.

Данія більше не будує кораблі, це занадто дорого, але в нас є військово-морські конструкторські бюро, морські інженери і сильні традиції судноплавства. Близько 10% світової торгівлі здійснюються данськими суднами. Тож ми бачимо багато можливостей для співпраці, для взаємодії, яка була б взаємовигідною.

У світі багато українських моряків, тому вже зараз є точки дотику. Ми розглядаємо наше партнерство з Миколаєвом як таке, що може стимулювати і повернути суднобудівну традицію до міста.

ДЖЕРЕЛО: TWITTER

— В інтерв’ю ЕП український архітектор Олег Дроздов висловив побоювання, що Україні загрожує нова культурна експансія з боку західних країн. Якщо вони самостійно розроблятимуть генеральні плани міст, ухвалюватимуть рішення про будівництво та відбудову, виступатимуть у ролі “богів”, “білих людей” для тубільців. Чи будете ви залучати українських фахівців до процесу відбудови Миколаєва? Чи будуть місцеві мешканці залучені до ухвалення рішень?

— Безумовно. Ми з цього і виходимо: допомогти і надихнути. Але це Україна, тому рішення повинні ухвалювати українці. У вас демократія, є обрані мери, міські ради, ви вже є частиною європейської країни з сильною демократичною спадщиною. Що ми можемо зробити як ваші партнери, так це принести натхнення.

Ми відчуваємо в Миколаєві сильне бажання перейняти принципи містобудування, які застосовуються в Данії, намагаючись створювати міста для людей, а не для машин, і планувати місто таким чином, щоб можна було користуватися велосипедами, загалом зробити міське середовище набагато більш дружнім.

Місяць тому в Миколаєві був велопробіг, на нього прийшли близько 500 людей. Данські та українські містобудівники й архітектори спільно розробили велосипедний план для Миколаєва.

У нашому партнерстві йдеться не лише про відновлення фізичної інфраструктури, а й про людські контакти, про культури. Ми провели кінофестиваль у Миколаєві і багато містян були раді зайнятися чимось, не пов’язаним з війною. Це нагадувало їм про життя до війни і до російського нападу. Сподіваємося, що зможемо привезти туристів з Миколаєва до Данії, а з Данії – до Миколаєва, щойно безпекова ситуація це дозволить.

Данські інвестиції в Україну: перші контракти вже підписані

— Коли Данія планує перейти від грантів до інвестицій в Україну? У якому форматі ви це бачите: данські компанії відкриватимуть філіали в Україні, створюватимуть спільні підприємства чи кредитуватимуть українських підприємців?

— Данія вже переходить від грантів до інвестицій. Ми розуміємо можливі ризики, але не можна чекати, поки закінчиться війна. Іноземні інвестиції в Україну є надзвичайно важливим компонентом відбудови, і Данія докладає серйозних зусиль, щоб сприяти роботі бізнесу в Україні, не в останню чергу – на Миколаївщині.

Данський Фонд підтримки України, запущений у 2023 році, має потужні складові, які охоплюють приватний сектор. Данія може видавати кредити та інвестиційні гарантії деяким данським та українським бізнесам.

Щодо багатьох конкретних проєктів зараз не можна розголошувати подробиці з міркувань безпеки, оскільки вони розташовані на територіях, які зазнали тяжких наслідків війни і загрози там суттєві. Але можу вам сказати, що контракти підписані.

— Данія має компанії із світовим ім’ям: Maersk, Novo Nordisk, Carlsberg. Які в них плани щодо України? Чи ведуться перемовини про прихід в Україну компаній, яких ще немає на нашому ринку?

— Багато великих данських корпорацій уже діють в Україні, їм вдається підтримувати і навіть розширювати діяльність під час війни. Наприклад, компанія ДТЕК цього року запустила нову вітрову електростанцію “Тилігульська” на Миколаївщині, а данська компанія Vestas забезпечила вітрові турбіни, що також є важливим прикладом того, як Україна може продовжувати “зелений” перехід в енергетиці.

Також цього року компанія Carlsberg інвестувала в Україну 40 мільйонів євро, збільшивши обсяг виробництва на 80%, що є, мабуть, найбільшою іноземною інвестицією в Україну цього року.

Багато інших, більших чи менших, данських компаній висловлюють зацікавленість у тому щоб закріпитися в Україні, що ми ясно побачили на недавній конференції Rebuild Ukraine у Варшаві. Данія та посольство готові сприяти та надавати консультації тим, хто розмірковує над таким кроком.

---

Уряд Молдови планує переглянути концесійну угоду щодо порту Джурджулешти.

Про це заявив міністр інфраструктури Молдови Андрій Спину, пише АПК-Інформ.

За його словами, такі плани зумовлені тим, що документ містить положення, від яких варто відмовитися.

«Чого хоче держава? У цьому комплексі є два порти — державний та Danube, що належить Європейському банку реконструкції та розвитку (ЄБРР). Держава має дві мети: розвивати державний порт, тому що він розвинений слабко, і ми оголосили про початок реалізації цього проєкту. Мета полягає в тому, щоб у найближчі 4–5 років ми інвестували до 40 млн євро», — пояснив Андрій Спину.

Стосовно концесії порту Danube мета уряду полягає в тому, щоб переглянути цей контракт.

«І змінити його умови або передати його компанії, яку ми зможемо проаналізувати з юристами та відмовитися від неправомірних умов у цій концесійній угоді. Наразі це питання обговорюється з ЄБРР», — підкреслив посадовець.

Концесійну угоду щодо порту Джурджулешти хочуть переглянути

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявляє, що Японія планує виділити EUR160 млн для підтримки проєктів економічного відновлення України.

“Озвучив наші пріоритети швидкого відновлення: енергетика, житло, критична інфраструктура, гуманітарне розмінування та підтримка бізнесу. Вдячний японській делегації за сьогоднішню місію, яка сприятиме подальшому залученню японських компаній до відбудови”, – написав Шмигаль у телеграм-каналі в понеділок за результатами зустрічі з державним міністром закордонних справ Японії Кійото Цуджі, державним міністром економіки, торгівлі та промисловості Кадзучіка Івата й представниками японського бізнесу.

За словами прем’єра, Україна зацікавлена у створенні спільних підприємств, особливо в переробній промисловості. “Для нас важлива співпраця у сферах АПК, металообробки, машинобудування, критичної сировини та ІТ. Досвід Японії в післявоєнному відновленні може стати в пригоді для економічного відновлення України”, – додав Шмигаль.

https://interfax.com.ua/news/economic/948790-amp.html

Румунія має намір відіграти ключову роль у відновленні України після завершення війни, розв’язаної Росією.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву прем’єр-міністра Румунії Марчела Чолаку під час зустрічі з держсекретарем США Ентоні Блінкеном.

Чолаку зазначив, що в цьому контексті сильними сторонами Румунії є безпека, географічна близькість, морське, річкове, залізничне та автодорожнє сполучення. Такі можливості можуть зацікавити американські компанії, які захочуть брати участь у реконструкції України.

Прем’єр Румунії наголосив, що його країна продовжуватиме підтримувати Україну стільки, скільки це буде потрібно, маючи на увазі також процес відновлення.

Своєю чергою держсекретар США Ентоні Блінкен подякував румунському прем’єру за допомогу Україні та за співпрацю на Чорному морі.

“Наші країни також тісно співпрацюють у цивільних питаннях, ми дуже тісно співпрацюватимемо в майбутньому, і наслідки будуть помітні у прогресі, який буде досягнутий”, – сказав Блінкен.

Допомога Україні від Румунії

Нещодавно Україна та Румунія підписали меморандум про взаєморозуміння та співробітництво, що передбачає збільшення оборонних виробничих потужностей та розширення виробництва боєприпасів.

Раніше повідомлялося, що 10 жовтня у ході візиту президента України Володимира Зеленського до Румунії було підписано двосторонню декларацію між країнами.

Також Зеленський в Бухаресті обсудив з румунським колегою Клаусом Йоханнісом посилення ППО, розвиток авіаційної та інших оборонних коаліцій та ситуацію в Чорноморському регіоні.

Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.

https://www.rbc.ua/rus/news/rumuniya-mae-namir-vidigrati-klyuchovu-rol-1701769138.html