15 листопада Європейська Бізнес Асоціація провела 24 загальні збори в Києві. До зустрічі долучились представники українських та глобальних компаній, Уряду та Верховної Ради, міжнародні партнери, медіа, тощо. Виконавча директорка ЕВА, Анна Дерев’янко привітала усіх членів, поділившись першими підсумками року. Так, зокрема, в часи кризи ми відчуваємо ще більший тренд у бізнесу в об’єднанні у спільноти, адже так підприємців чують краще. Це також демонструють дані щодо ефективності роботи адвокації. Бізнес західного регіону став ще сильнішим. Крім того, зміцнились прагнення до навчання, розвитку, рескілінгу – бо нові навички для відбудови країни будуть вкрай потрібними.
Ключові тренди в контексті діджиталізації, євроінтеграції, військового та оборонного секторів, глобального вектору та сприйняття України, котрі було обговорено в рамках панельних дискусій, можна прочитати за посиланням.
Діджиталізація, інновації, освіта
Так, в рамках заходу Михайло Федоров, Віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій – Міністр цифрової трансформації України наголосив, що питання довіри глобальних партнерів до України на сьогодні є вкрай важливим. Тому, Мінцифра дуже багато уваги приділяє саме комунікаціям на глобальній арені. Зокрема, цікавим для України в цьому аспекті є досвід Ізраїлю – кейси щодо важливості міжнародних комунікацій, маркетингу держави, залучення венчурних фондів, тощо. З точки зору України нам треба більше говорити про те, що компанії продовжують працювати в Україні, зокрема ІТ, виконують всі дедлайни, незважаючи на обстріли чи блекаути. Водночас, пан Міністр зробив невеликий спойлер щодо планів – наразі в Міністерстві працюють над проєктом, схожим на Upwork (аби об’єднати на 1 платформі бізнес, якому потрібні замовлення і закордонним партнерам надати гарантії від держави, що вони будуть виконані). Цей проєкт стане доповненням до інших проектів Мінцифри, таких як – Фонд розвитку інновацій, defense-кластер для стимулювання розвитку оборонних інновацій Brave 1, спеціальний режим Diia City. Крім того, вже цієї зими буде презентовано нову Стратегію розвитку інновацій країни. Це буде єдина зрозуміла відповідь, що робити для розвитку інновацій – як стимулювати розвиток науки та освіти, як запускати венчурні фонди, що робити з інтелектуальною власністю, тощо. Під час створення стратегії Мінцифра проаналізувала абсолютно всі стратегії інновацій в різних країнах. Стратегія України буде розрахована на 10 років.
Євроінтеграція
Олівер Варгеї, Європейський комісар з питань сусідства та розширення, високо оцінив зусилля України у підтримці макроекономічної стабільності, функціонального банківського сектору, державних послуг та одночасної мобілізації ресурсів для подолання наслідків неспровокованої російської агресії. Він визнав позитивні тенденції в бізнес-активності України, відзначивши зростання економіки на 5% у 2023 році. Комісар також оголосив пропозицію про надання Україні спеціального фінансового інструменту на суму 80 мільйонів євро, спрямованого на підтримку економічної стабільності та імплементацію реформ, що сприятиме європейській інтеграції.
Ольга Стефанішина, Віце-прем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, розповіла про прогрес України на шляху до членства в Європейському Союзі. Так, Європейська Комісія рекомендувала розпочати переговори щодо вступу для України. Що важливо, у звіті цю тезу підтримали безумовно, а всі рекомендації стосуються наступних кроків. Так, нам ще є над чим працювати й стратегія для кожної сфери, спрямована на вирішення проблем та просування вперед у переговорному процесі існує. Адже рух до ЄС – це рух до стабільності в умовах нестабільності. І на початок 2024 буде зрозуміла переговорна рамка. Пані Стефанішина підкреслила важливість єдності та міцних зв’язків між державою та бізнесом, особливо на тлі російської агресії. У відповідь на виклики, пов’язані з війною, існують плани щодо цільових інвестицій у розвиток прикордонного та митного сполучення через Румунію. Метою є відкриття маршрутів вантажоперевезень та пошук рішень для забезпечення стабільності українського бізнесу. На останок вона зауважила, що в контексті бюджету ми як країна знаємо обсяг зобов’язань, тож можемо порахувати і потреби.
Іванна Климпуш-Цинцадзе, голова Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України до Європейського Союзу, також визнала прогрес, досягнутий Україною з 2014 року в контексті європейської інтеграції. Однак зазначила, що необхідно розвивати інституційну спроможність в Україні. Хоча, все ж не всі міністерства вважаються готовими до вступу в ЄС, й існує потреба у кваліфікованій робочій силі для сприяння процесу інтеграції. Водночас, Україна повинна зосередитися на ефективній комунікації та брати на себе відповідальність за процес вступу й надавати пріоритет ключовим демократичним принципам, таким як, зокрема, верховенство права.
Андрій Герус, голова Комітету ВРУ з питань енергетики та житлово-комунальних послуг, поінформував учасників зустрічі про прогрес та плани євроінтеграції енергетичної галузі України. Ще 16 березня 2022 року відбулась синхронізація української енергосистеми з європейською в унікальному експериментальному режимі. Шлях, який ми мали пройти за роки, вдалося подолати за місяці. Верховна Рада України продовжує роботу над ключовими рішеннями, які б сприяли розвитку та євроінтеграції українських енергетичних ринків, зокрема перспективного ринку біометану, біометанолу. Відкритий експорт та імпорт електроенергії до ЄС, для європейських компаній відкритий доступ до українських газових сховищ. Вже зараз десятки європейських трейдерів користуються ними для зберігання газу. Це говорить про прогнозованість та довіру до нашої держави. Водночас продовжується будівництво нових енергетичних потужностей. Йдеться про близько 500 МВт сонячних електростанцій, 300 МВт вітроелектростанцій, 100 МВт газових електростанцій. Навіть в такий складний рік в Україні є місце для нових проєктів та інвестицій.
Кліматична адженда ЄС є доволі жорсткою, але Україна продовжує зусилля для максимального наближення до стандартів європейської екологічної та кліматичної політики. Про це учасникам заходу розповів Олег Бондаренко, голова Комітету ВРУ з питань екологічної політики та природокористування. Навіть під час війни Україна реалізує системні реформи та бере на себе зобов’язання в рамках зеленого курсу, Паризької угоди, тощо. Бізнес також має бути готовим проводити роботу для досягнення екологічних стандартів ЄС, які є наскрізними для різних галузей. Для підприємств, що готові модернізуватись, це може стати стимулом до зростання, конкурентною перевагою та спростити доступ до коштів та інвестицій.
Інтеграція аграрного ринку України до європейського буде справжнім викликом і для України, і для ЄС. За словами Миколи Сольського, Міністра аграрної політики та продовольства України, Уряд не очікує жодних поступок з боку європейських колег і розуміє, що умови будуть жорсткими. Навіть під час війни ми зіштовхуємось зі значним тиском щодо експорту української сільськогосподарської продукції. Сільське господарство України дуже відрізняється від європейського, в першу чергу тим, що воно не існує на дотації. А отже, і ЄС доведеться втілити низку змін для інтеграції нашого агросектору, і це може суттєво вплинути навіть на соціальну структуру в деяких країнах.
Питання логістики та відбудови
Юрій Васьков, Заступник Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України, поінформував присутніх про ситуацію на українсько-польському кордоні – станом на дату заходу страйк польських перевізників продовжувався. Втім, вимоги перевізників адресовані не Україні, а Єврокомісії, при цьому Україна залишається активним учасником переговорів для розблокування руху на кордоні. З моменту початку протестів десь на 20-25% знизилась кількість вантажного транспорту, що виїжджає з України. Водночас триває робота над вдосконаленням сполучення з Україною, зокрема й для пасажирського транспорту, а також проєктами відновлення. У пріоритеті – відновлення житла, енергетичної та транспортної інфраструктури, місцевої та соціальної інфраструктури. Запроваджена державна електронна екосистема DREAM, яка спрятиме прозорості повоєнної відбудови. Ведеться робота по відбудові та розвитку об’єктів у портах Великої Одеси. Спільно з бізнесом Міністерство продовжить роботу над основними питаннями транспортної та логістичної галузі.
Сектор оборони та стратегічних галузей промисловості
Рустем Умеров, Міністр оборони України, наголосив, що наразі Україна відбудовує спроможності для відновлення кордонів країни до меж 1991 року. Міністерство також приділяє особливу увагу локалізації нелетального і нелетального компоненту оборонних потреб та заохочує бізнес до участі, зокрема у аукціонах, аби локалізувати оборонні потреби. Адже технології дуже потрібні країні. Наразі пан Міністр ставить також одним з ключових завдань для себе – боротьбу з корупційною складовою. Крім того, від бізнесу потрібна допомога в комунікації – аби у глобальних партнерів було розуміння того, що Україна відкрита до бізнесу, що довгостроковість контрактів тут має місце. Окремо від бізнесу лунало питання щодо бронювання працівників на що Рустем Умеров зазначив, що найбличжим часом планується зустріч з Мінекономіки задля обговорення даного питання. Загалом, пан Умеров закликав зробити все задля Перемоги України, співпрацювати й об’єднувати спільні зусилля для руху вперед.
Зі свого боку, Олександр Камишін, Міністр з питань стратегічних галузей промисловості України, закликав розвивати виробництво озброєння та військової техніки в Україні, адже саме високотехнологічна оборонна промисловість має стати основним драйвером відновлення національної економіки. Пан Камишин запропонував бізнесу шукати ніші, залучати кваліфіковані кадри та фінансувати оборонні проєкти. Міністр визнав, що питання корупції в державній оборонній промисловості історично мали місце, однак заявив, що Укроборонпром вже має короткострокову антикорупційну стратегію, спрямовану на подолання непрозорої практики призначення директорів заводів, розподілу майна, закупівель, тощо. Її перші результати — прозорий конкурс на посаду керівника одного з підприємств, економія 50 млн грн на централізованих закупівлях енергоносіїв та відсторонення двох директорів заводів від виконання обов’язків за підозрою у вчиненні корупційних дій. Окрім того, пан Камишін наголосив на швидкому зростанні частки приватного бізнесу в оборонній галузі.
Фінансовий блок
Андрій Пишний, Голова НБУ, поділився підсумками нещодавніх перемовин з МВФ. Так, під час щорічних зборів МВФ та Світового банку Україна була предметом обговорень і звучала в дуже позитивному контексті. Економічне зростання попри війну виявилось більшим ніж прогнозувалось на початку. Ми як країна увійшли в стабільний дезінфляційний тренд, раніше прогнозованого розпочалося зниження облікової ставки, попри війну ми перейшли від фіксованого курсу до керованої гнучкості, тощо. Важливий елемент – Стратегія валютної лібералізації. Так, бізнесу це питання болить, бо все, що пов’язано з рухом валютного капіталу, було призупинено. Але ця Стратегія починає реалізовуватись, зараз триває 1 етап (він, зокрема, передбачає перехід від фіксованого курсу до керованої гнучкості – і вже 6 тижнів ринок працює в таких умовах нормально). Водночас, НБУ працює над переходом до реалізації 2 етапу валютної лібералізації. Окрему увагу було приділено питанню щодо податку на надприбутки банківського сектору – Голова спрогнозував, що з високою вірогідністю такий податок може бути введено (110 млрд прибутку було отримано банками за 9 місяців). Триває дискусія про це в Комітеті ВРУ щодо концепції. Але одразу запевнив, що фінансову стабільність буде збережено. Діагностика стійкості найбільших банків (охоплюють 90% ринку) показала – банки в гарній формі.
Інга Андреєва, генеральна директорка Mastercard в Україні та Молдові, висвітлила стійкість та адаптивність фінансового сектору України в умовах викликів, підкреслюючи ефективність цифрових рішень під час війни. За обсягами безконтактних оплат цифровими картками зі смартфонів та інших гаджетів Україна знаходиться серед країн-лідерів на світовій арені, що відображає цифровий прогрес та інноваційність країни. Токенізація, що лежить в основі цифрових оплат, та еволюція цифрових гаманців в універсальні супергаманці з широким функціоналом визначені як майбутні тенденції у сфері фінансових технологій. З точки зору зміни ставлення клієнтів, акцент на осмислених фінансах і покупках у поєднанні з бажанням зрозуміти їхній вплив на країну і планету відображає зростаючу відповідальність серед споживачів. За словами Інги, малий та середній бізнес має ключову роль для економіки країни, тому компанія підтримує підприємців на шляху їхнього зростання. У Mastercard виступає багаторічним партнером Міністерством цифрової трансформації у розвитку порталу Дія.Бізнес, а також активно підтримує центри Дія.Бізнес по всій Україні та за кордоном. Дослідження компанії кажуть, що цифрові канали для підприємців відіграють значну роль у зростанні бізнесу, тому потенціал подальшої цифровізації очевидний, і українські МСБ вбачають в цьому важливу умову для свого відновлення.
Олександр Писарук, Голова Правління Raiffeisen Bank, розповів про економічне відновлення України та роль міжнародної допомоги. Писарук погодився з прогнозом НБУ щодо фактичного зростання економіки на 5%, визнаючи, що підтримання цього зростання, приблизно 4-5%, протягом наступних 2-3 років буде залежати від уникнення додаткових шоків та збереження міжнародної допомоги. Водночас, він зазначив, що хоча скорочення міжнародної допомоги вплине на зростання, макроекономічну стабільність все ще можна буде підтримувати, враховуючи рекордно високі валютні резерви НБУ та стабільність банківської системи. Писарук відзначив зниження платоспроможного попиту на кредити, особливо під час кризи, але очікує його відновлення. Він згадав нещодавнє відновлення попиту, особливо на інвестиційні проєкти в центральній та західній частинах країни. Raiffeisen Bank активно видає нові кредити, в тому числі, в таких критично важливих секторах, як сільське господарство, харчова промисловість, медицина та енергетика. З урахуванням останніх рішень НБУ щодо зниження ключової ставки та зміни операційного дизайну монетарної політики, очікується зниження процентний ставок за кредитами на декілька відсоткових пунктів у наступному році. Олександр Писарук зазначив, що банківський сектор працює циклічно, часто зазнаючи збитків під час криз. Тому оподаткування банківського сектору повинно враховувати його прибутковість протягом повного економічного циклу. Писарук зазначив, що зростання податкових надходжень повинно здійснюватися передусім за рахунок розширення кількості платників податків, а не виключно завдяки збільшенню податкового навантаження на прозорих платників.
Глобальний погляд
Педро Серрет Сальват, President and General Counsel, PPG EMEA, привітав учасників та поділився викликами глобального та українського бізнес-ландшафтів. Він зазначив, що світ вступає у нову фазу сталого розвитку, і це потрібно враховувати. Крім того, варто переконатися, що все (політика ЄС та місцева політика) відповідає європейському ринку. Говорячи про плани щодо України, пан Сальвар зазначив, що PPG вже присутня на ринку, наприклад, під брендом Tikkurila, і так, чесно кажучи, група активно тримає руку на пульсі в питаннях комплаєнсу, але і планує збільшувати експансію. За словами Педро, Україна щодня демонструє величезну спритність, а тому викликає лише захоплення з боку світу.
Марко Сеттембрі, виконавчий віце-президент, головний виконавчий директор Nestle Європа, вважає війну найбільшим викликом в Україні, що, звісно, зрозуміло. Але також на ситуацію в країні впливає інфляція, енергетика, дуже складні регуляторні норми. Однак зараз Україна формує своє майбутнє, будучи частиною ЄС. Тим не менш, Nestle має чітке бачення того, що вони роблять і повинні продовжувати робити. До цього переліку належить наявність системи управління якістю, органічні інвестиції, середовище, яке допоможе фермерам, клієнтам перейти до більшої сталості.
Своїми макроекономічними прогнозами поділився Гюнтер Дойбер, керуючий директор, керівник відділу досліджень Raiffeisen Research Raiffeisen Bank International. Він очікує досить слабкого зростання світової економіки, і цей факт збережеться до 2025 року. Це, швидше за все, означатиме менше простору для політики в західному світі, зокрема, і для України. Тим не менш, Україна повинна бути готова до більшого дискурсу щодо економічної підтримки. Однак ми не дозволимо, щоб розрахунок Кремля про те, що ми лише стурбовані нашим короткостроковим процвітанням у західному світі, зрештою виявився правдивим, як наголосив Гюнтер Дейбер. Крім того, Гюнтер поділився своїм баченням стійкості української економіки та сфери послуг, зокрема банківської. З позитивними показниками ВВП в 2023 році в Україні ця стійкість стає все більш відчутною і для глобальних гравців, що, врешті решт, може допомогти привабити і більше можливостей для бізнесу.
Своїм поглядом на геополітичну ситуацію поділився Рісто Е. Й. Пенттіля, генеральний директор Nordic West Office, політичний експерт, колишній член фінського парламенту, генеральний секретар Європейської конвенції бізнес-лідерів. За його прогнозами, можливі 4 геополітичні сценарії. Серед факторів, які можуть вплинути: 200 доларів за нафту, регіональна війна на Близькому Сході, відсутність кліматичної співпраці, скорочення підтримки України з боку США, криза на Тайвані у 2024 році. Все це призведе до політичної кризи. Упорядковане відокремлення може бути спричинене “розлученням” США та Китаю. Повернення до кількісного пом’якшення може спричинити лунатизм (3 сценарій). А згідно з 4 сценарієм, криза, схоже, посилиться, але може з’явитися більше технологій, які допоможуть (4 – технологічний бум).
Щиро дякуємо спікерам та всім учасникам за захід! Було надзвичайно приємно бачити нашу велику бізнес-спільноту!
https://eba.com.ua/my-yak-krayina-mayemo-navchytys-viryty-v-svoyi-syly-pidsumky-zagalnyh-zboriv-eva/?fbclid=IwAR1ZNp7ZzY5WtMCKCha81ALERa3nj4yx1N9PyX876otXmUacWEG-e438rFE
